Ухвала суду № 101775218, 29.11.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/628/21

2/405/103/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого судді Драного В.В.

за участю секретаря Дятел О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Національна академія внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі в сумі 53445,46 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначене судове засідання для розгляду справи по суті.

17.11.2021 року за вх. № 27793 до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, вказуючи, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки спір має публічно-правовий характер та пов`язаний з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту їх прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби. Вказала, що судові справи щодо відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.08.2013 року наказом № 99о/с ректора Національної академії внутрішніх справ МВС України ОСОБА_3 відповідача ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за державним замовленням, з проходженням табірного збору. 09.09.2013 року з ОСОБА_1 укладено договір про підготовку фахівця у ВНЗ МВС України.

Наказом ректора Національної академії внутрішніх справ МВС України ОСОБА_4 №202 о/с від 11.11.2015 року рядового поліції ОСОБА_1 призначено на посаду із присвоєнням спеціальних звань з 07.11.2015 року.

Відповідно до наказу ректора Національної академії внутрішніх справ МВС України Чернєй В.В. № 278 від 03.03.2017 року присуджено ступінь вищої освіти ОСОБА_1 , встановлено розмір фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ ОСОБА_1 в сумі 48 832,01 грн.

25.07.2019 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 подала рапорт про звільнення її зі служби в поліції за власним бажанням, того ж дня подала рапорт в якому вказала, що з нею було проведено бесіду щодо відшкодування коштів за навчання в Національній академії внутрішніх справ МВС України.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба – це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

За змістом частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.

У Порядку визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.

Згідно з пунктом 7 Порядку в разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

09.08.2019 року наказом № 293 о/с начальника ГУНП у Кіровоградській області Козьякова Р. звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за власним бажанням.

Таким чином, спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18) та інших, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позивач має право на звернення з таким позовом у порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 255, 256, 259, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 405/628/21 за позовом Національної академії внутрішніх справ (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі в сумі 53445,46 грн.– закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення з таким самим позовом у порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В.Драний