Постанова № 10177210, 21.06.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-3098/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКоваля Р.Й.

при секретаріСенькові О.О.

за участі:ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >приватного підприємства "Капітель", м.Хмельницький, <3-тя особа >до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області <3-тя особа >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В поданій до суду позовній заяві позивач зазначив, що працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р. Перевіркою були встановлені порушення вимог п.3.1 ст.3, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету, на суму 131 405 грн., та п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету, на суму 92 756 грн. На підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003822301/0/9142 від 17 листопада 2009 р. та №0003832301/0/9143 від 17 листопада 2009 р., якими визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 131405 грн. та штрафні санкції в сумі 54433 грн., з податку на додану вартість в сумі 92756 грн. та суму штрафних санкцій в сумі 46378 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач посилається на те, що вони винесені на підставі висновків Акту перевірки №10894/23-4/32517480 від 05.11.2009р., які, на його думку, є упередженими та безпідставними, оскільки висновок ревізора-інспектора щодо невідповідності первинних документів є суб'єктивною думкою, яка нічим не підтверджена. Тому складені повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, на думку позивача, усі порушення податкового законодавства і визначена на підставі цих порушень сума податкового зобов'язання грунтується лише на встановленні ДПІ нікчемності вищезазначених договорів, однак жодних належних доказів вини сторін вищезазначених договорів ДПІ не надає. Тому позивач вважає, що висновок ДПІ про порушення ним та його контрагентами законодавства не відповідає дійсності, суперечить фактичним обставинам справи та грунтується виключно на припущеннях.

Враховуючи викладене, позивач просить зазначені повідомлення - рішення визнати протиправними та скасувати їх.

В судовому засіданні представники позивача уточнили позовні вимоги і просять визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0003822301/0/9142 від 17 листопада 2009 р. за основним платежем на суму 112646 грн. 53 коп., за штрафними санкціями в сумі 45053 грн. 76 коп., а всього на загальну суму 157700 грн. 29 коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0003832301/0/9143 від 17 листопада 2009 р. за основним платежем на суму 82065 грн. 23 коп., за штрафними санкціями на суму 41032 грн. 61 коп., а всього на загальну суму 123097 грн.

Вони також підтримали уточнені позовні вимоги, підтвердили зазначені в позовній заяві обставини.

Представники відповідачів позов не визнали, та надали до суду письмові заперечення, у яких зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що документально не підтверджується реальний характер відображених у податковому обліку позивача операцій з придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ "Ватага", ТОВ "Сістем Інвестмент" та ПП ОСОБА_7, а відтак правомірність віднесення витрат їх придбання до складу валових витрат виробництва, обігу та формування податкового кредиту з сум ПДВ, включених до ціни такого товару (робіт, послуг); необхідний зв'язок цих витрат із здійсненням господарської діяльності не підтверджений належними первинними документами бухгалтерського обліку.

Діяльність позивача та його контрагентів не була спрямована на реальне настання наслідків, передбачених укладеними правочинами, як того вимагає ст.203 Цивільного кодексу України. Вони є нікчемними, а тому згідно із ч.1 ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, висновки, зроблені в акті виїзної планової перевірки №10894/23-4/32517480 від 05.11.2009р., є обгрунтовними та законними, а спірні податкові повідомлення-рішення №0003832301/0/9143 від 17.11.09р., №0003822301/0/9142 від 17.11.09р., №0003832301/1/9584 від 05.08.09р., №0003822301/1/9583 від 09.12.09р., №0003832301/2/1614 від 30.01.10р., №0003822301/2/1613 від 30.01.10р., №0003832301/3/3041 від 07.04.10р., №0003822301/3/3042 від 07.04.10р., які були винесені за результатами перевірки, є правомірними

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. Крім того, п.п. 3.2.1 п.3.2 ст.З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Як було встановлено в ході судового розгляду справи, з 09.10.2009 р. по 29.10.2009 р. посадовими особами ДПІ у м. Хмельницькому було проведено планову виїзну перевірку ПП "Капітель".

Перевіркою були встановлені порушення вимог п.3.1 ст.3, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету, на суму 131405 грн.; та п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету, на суму 92756 грн. На підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення рішення №0003822301/0/9142 від 17 листопада 2009 р. та №0003832301/0/9143 від 17 листопада 2009 р., якими визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 131405 грн. та штрафні санкції в сумі 54433 грн.; з податку на додану вартість в сумі 92756 грн. та суму штрафних санкцій в сумі 46378 грн.

При перевірці достовірності формування валових витрат з податку на прибуток встановлено, що позивачем порушено встановлений пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" порядок формування валових витрат та податкового кредиту - завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 678286 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу валовит витрат сум по документах, що видані контрагентами, а саме: ТОВ "Сістем інвестмент" - на суму 410 326 грн.; ТОВ "Ватага" - на суму 227700 грн.; ПП ОСОБА_7 - на суму 40 260 грн. Факт порушення підтверджується журналом-ордером по рахунку 20.5 "Будівельні матеріали"; журналом-ордером по рахунку 23 "Виробництво"; журналом-ордером по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"; журналом-ордером по рахунку 91 "Загальновиробничі витрати".

Що стосується взаємовідносин з ТОВ "Сістем інвестмент", то на підтвердження придбання товарів (робіт, послуг) були надані лише видаткові накладні, в той же час не було надано документів, які підтверджують факт приймання продукції по якості, комплектності, кількості, необхідність складання яких передбачена Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6. Не надано й інших документів, які б підтверджували факт поставок (їх реальне здійснення) - товарно-транспортні накладні, подорожні листи, документи на підтвердження відповідності, якості продукції, що передбачені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 11.1, п. 11.5, п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, Законом України "Про підтвердження відповідності", Декретом Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію".

Так ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" вимагає обов'язкової наявності документів, на підставі яких виконують вантажні перевезенная, зокрема, дорожнього листа, товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж. В п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні зазначено, що основними документами на перевезення є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. В залежності від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (документи якості - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Згідно п. 11.5 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п. 11.7).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні облікові документи повинні мати обов'язкові реквізити, в тому числі: дату і місце складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку не підтверджують реальне здійснення поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ "Сістем інвестмент", тому суд вважає, що відповідачем зроблено правомірні висновки щодо завищення позивачем валових витрат.

Також із досліджених в судовому засіданні доказів (запити, листи, акти) слідує, що ТОВ "Сістем інвест" за юридичною адресою не знаходиться, дано запит на встановлення місцезнаходження, що унеможливило проведення зустрічної перевірки, стосовно даної особи порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України - фіктивне підриємництво; встановлено, що реєстрацію юридичної особи була здійснена з метою прикриття незаконної діяльності. Місцезнаходження засновника підприємства не встановлене.

При дослідженні взаємовідносин позивача з приватним підприємцем ОСОБА_7 ДПІ було встановлено, що останній зобов'язувався виконати для ПП "Капітель" роботи по капітально-му ремонту нежитлового приміщення по вул.Проскурівській, 35, на підтвердження чого позивачем були надані Договір підряду № 9 від 17.03.2008 р. та акт приймання підрядних робіт без номера за березень 2008 року (типова форма КБ-2в). Відповідно до змісту договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно Договірної ціни та локального кошторису, однак останні для перевірки не було надано.

Крім того встановлено, що дозволеним видом діяльності ПП ОСОБА_7 є посередництво в торгівлі, а дозволу на виконання робіт, які передбачені вищезазначеним Договором підряду він не мав, зобов'язань за цим Договором ПП ОСОБА_7 не реєстрував, останній раз звітував до органів ДПС у 2007 році.

У відповідності до п.5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За таких умов та обставин суд вважає, що дії відповідача були вчинені в межах його компетенції, відповідно до ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Порядку оформлення результатів невиїзних документальних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2008 року № 639-VІ, інших нормативних актів і відповідно до виявлених фактів порушень були зроблені вірні висновки, тому будь-які підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи зазначене, на підставі ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.19 ст.2, ч.2 ст.9 Бюджетного кодексу України, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.3.1 ст.3, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 3.2.1 п.3.2 ст.З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 11.1, п. 11.5, п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2008 року № 639-VІ, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 6.1 ст. 6, ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість",

керуючись ст.ст. 7 - 12, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову приватного підприємства "Капітель", м.Хмельницький, до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- № 0003822301/0/9142 та № 0003832301/0/9143 від 17 листопада 2009 року,

- № 0003832301/1/9583 та № 0003832301/1/9584 від 9 грудня 2009 року,

- № 0003832301/2/1613 та № 0003832301/2/1614 від 30 січня 2010 року,

- № 0003832301/3/3041 та № 0003832301/3/3042 від 7 квітня 2010 року, - відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >Р.Й. Коваль

< для копії >< для копії >