Постанова № 10176840, 14.06.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-12732/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

при секретарі Полторак І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКава»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкових повідомлень рішень №0001542301/0 від 05.10.2009 року та №0001542301/1 від 09.11.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрКава»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкових повідомлень рішень №0001542301/0 від 05.10.2009 року та №0001542301/1 від 09.11.2009 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем складено акт № 2757/23-0303 від 05.10.2009 року про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УкрКава»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ по результатам операцій з ТОВ «СМИК», що декларувалась в період січень-лютий 2009 року, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 44743 грн. за березень 2009 року. На підставі вказаного акту відповідачем прийнято повідомлення рішення №0001542301/0 від 05.10.2009 року по нарахуванню податку на додану вартість у сумі 44743 грн. За наслідками розгляду первинної скарги ТОВ «УкрКава»рішенням відповідача від 09.11.2009 року №28929/10/10-25 в задоволенні скарги відмовленно та прийнято податкове повідомлення рішення №0001542301/1 від 09.11.2009 року про нарахування податку на додану вартість у сумі 44743 грн.

В вищезазначеному акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач відмовляє ТОВ «УкрКава»у відшкодуванні ПДВ по результатам взаємовідносин з ТОВ «СМИК»посилаючись на відсутність за своїм місцезнаходженням постачальників товару контрагентів ТОВ «СМИК»та сплати ними до бюджету ПДВ за відвантажені товари на користь ТОВ «СМИК».

Проте, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом вимог законодавства. Відповідачем не враховано, що зазначений Закон не повязує право покупця на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту з обставинами порушення постачальником послуг (робіт) вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснивши, що невідшкодований податок на додану вартість у сумі 44743 грн. по декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року не підлягає відшкодуванню з бюджету в звязку з відсутністю постачальників товару та доказів сплати до бюджету ними ПДВ за відвантажені товари, тобто в бюджеті відсутня надмірна сплата (джерело відшкодування даного податку) чим порушено п.1.3, п.1.7 та п.1.8 ст. 1, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, ст. 9, п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрКава»зареєстровано 06.08.2001 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради за №04057043Ю0010427, включено до ЄДРПОУ за номером 31541491, знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Іллічівську.

Судом встановлено, що співробітниками ДПІ у м. Іллічівську проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «УкрКава»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період січень, лютий 2009 року за результатами якої складено акт перевірки № 2757/23-0303 від 05.10.2009 року відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем п.1.3, п.1.7 та п.1.8 ст. 1, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, ст. 9, п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ТОВ «УкрКава»при відсутності надмірної сплати податку до бюджету завищена заявлена до бюджетного відшкодування по декларації за березень 2009 року на 44743грн.

В ході проведення даної перевірки податковою інспекцією були відпрацьовані наступні ланцюги постачання основного постачальника ТОВ «УкрКава»:

ТОВ «СМИК»- безпосередній виконавець робіт, сума ПДВ 44824,10 грн. перша ланка ланцюга, знаходиться на обліку у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, є посередником, постачальниками є ТОВ «Будкомплекс», сума ПДВ 16900 грн. друга ланка ланцюга, знаходиться на обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїва, підпиємство є посередником, постачальником є ПП «СНАТ-2008», сума ПДВ 16843,00 грн., третя ланка ланцюга, знаходиться на обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїва, має стан 9 направлено повідомлення за місцезнаходженням. ПП «Сервісний центр «Будтехнології»- постачальник, сума ПДВ 10192,99 грн. друга ланка ланцюга, знаходиться на обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїва, стан 9 направлено повідомлення за місцезнаходженням, ПП «Південь Гермес Буд»- постачальник, сума ПДВ 20017,40 грн. друга ланка ланцюга, знаходиться на обліку у ДПІ у Центральному районі м. Миколаїва, підпиємство є посередником, постачальником є ТОВ «Юнікон МК»стан якого 10 не знаходиться за юридичною адресою.

Отже, виходячи з вищезазначеного, податковою інспекцією провести зустрічні перевірки ТОВ «Юнікон МК», з питань взаємовідносин та підтвердження факту виконаних робіт в адресу ПП «Південь Гермес Буд»у третій ланці ланцюга, а відповідно і ТОВ «УкрКава», ПП «СНАТ 2008»з питань взаємовідносин та підтвердження факту виконаних робіт в адресу ТОВ «Будкомплекс»у третій ланці ланцюга, а відповідно і ТОВ «УкрКава»та ПП «Сервісний центр «Будтехнології»з питань взаємовідносин та підтвердження факту відвантаження будівельних матеріалів в адресу ТОВ «СМИК»у другій ланці ланцюга, а відповідно і ТОВ «УкрКава»- неможливо.

Оскільки податкові зобовязання вищезазначених підприємств за результатами зустрічних перевірок не підтверджені, факт надмірної сплати до Державного бюджету податку на додану вартість у сумі 44743 грн. не встановлений, Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську прийнято податкове повідомлення рішення №0001542301/0 від 05.10.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 44743,00 грн., яке виникло на підставі податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську позивачем була направлена скарга, за наслідками розгляду якої Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську прийнято рішення від 09.11.2009 року №28929/10/10-25 (а.с.15-20), згідно якого ТОВ «УкрКава»в задоволенні скарги відмовлено та прийнято податкове повідомлення рішення №0001542301/1 від 09.11.2009 року (а.с.14).

Судом встановлено, 07.11.2008 року між ТОВ «УкрКава»та ТОВ «СМИК»укладено договір підряду № 7/11(а.с.42-44)., згідно якого ТОВ «СМИК»зобов`язалось виконати роботи по облицюванню фасаду за адресою: м. Іллічівськ, вул. Промислова, 14, а ТОВ «УкрКава»прийняти виконані роботи та сплатити за їх виконання згідно проектно кошторисної документації. Відповідно до п. 3.4. зазначеного договору підставою для розрахунку з ТОВ «СМИК»за виконані роботи є акт прийому-передачі виконаних робіт форми КБ 2в та довідка вартості робіт форми КБ-3, підписана сторонами.

З досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: довідки вартості робіт форми КБ-3 (а.с.45), актів прийому-передачі виконаних робіт форми КБ 2в (46-70), податкових накладних (а.с.71-79), платіжних доручень (а.с.160-169) та фото таблиці здійснення зазначених робіт ТОВ «СМИК»(а.с.95-97) вбачається, що ТОВ «СМИК»виконало роботи по облицюванню фасаду за адресою: м. Іллічівськ, вул. Промислова, 14, згідно договору підряду № 7/11 від 07.11.2008 року, а ТОВ «УкрКава»сплатило ТОВ «СМИК»в повному обсязі грошові кошти за виконані роботи, що є підтвердженням права ТОВ «УкрКава»на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Даний факт також встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не заперечується відповідачем, а тому, згідно ст.72 КАС України, вказані обставини не підлягають доказуванню, а у суду не викликає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7. зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від`ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Для надання правової оцінки щодо заявлення позивачем до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, яке є різницею між сумою податкового кредиту, необхідно застосувати положення Закону України «Про податок на додану вартість», якими регламентується порядок визначення податкового кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п.п. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4, п.7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

З матеріалів справи не вбачається жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками по ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність можливість включення до податкового кредиту сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), від їх фактичної сплати до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг). У зв`язку з чим, посилання відповідача на відсутність у позивача права на податковий кредит у звязку із непідтвердженням перерахуванням до бюджету сум податку на додану вартість по ланцюгу придбання є необгрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКава»є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню а правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0001542301/0 від 05.10.2009 року та №0001542301/1 від 09.11.2009 року, відповідачем не доведено.

Керуючись ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 71, 72, 86, 159 164, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УкрКава»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування податкових повідомлень рішень №0001542301/0 від 05.10.2009 року та №0001542301/1 від 09.11.2009 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001542301/0 від 05.10.2009 року

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001542301/1 від 09.11.2009 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 14 червня 2010 року