Постанова № 10176263, 03.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.06.10Справа №2а-2110/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Арктур»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання частково протиправним та скасування рішення

за участю представників:

від позивача Коновалов Є.Г. директор, наказ № 1к від 06.04.2001 року

від відповідача - Болібкова А.В.- представник, довіреність № 3/10 від 01.12.09;

за участю свідка ОСОБА_3 посвідчення № 038670.

Суть спору: Приватне підприємство «Арктур» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (далі відповідач) від 13.01.2010 року № 0000102303 в частині, що стосується порушень п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства. Застосування штрафних санкцій в сумі 4430,00 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на думку позивача, є необґрунтованим, оскільки на підприємстві у встановленому порядку ведеться облік товарів.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.05.2010 року, позивач надав уточнення до адміністративного позову, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0000102303 від 13.01.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4430,00 грн. до Приватного підприємства «Арктур» в частині, що стосується порушень п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У судовому засіданні, яке відбулось 03.06.2010 року, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у адміністративному позові, з урахуванням його уточнення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте за результатами проведеної перевірки, у звязку з порушенням позивачем вимог чинного законодавства, на підставі та в межах закону, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

В порядку, передбаченому ст. 65, 141 КАСУ, під час судового засідання, яке відбулось 03.06.2010 року допитаний свідок ОСОБА_3

Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 06.04.2001 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим у якості юридичної особи, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 05.3-06-19/2142.

Посадовими особами Державної податкової адміністрації АР Крим - головними державними податковими ревізорами - інспекторами Дудкіним О.М. та Єпереши В.Й. 24.12.2009 року проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці кафе «Пикассо», що розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 13/7, що належить субєкту господарської діяльності Приватному підприємству «Арктур».

За результатами перевірки складений акт № 002925 (дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації субєкта господарювання 28.12.2009р. за №1866/01/09/23/31469887) від 24.12.2009 року, в якому зроблений висновок про порушення позивачем положень п.п. 1, 2, 5, 6, 12, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 17,12 грн.; невидача відповідного розрахункового документу; проведення розрахункових операцій без застосування книги одліку розрахункових операцій; невідповідність сум готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що відображено у денному звіті РРО; незбереження на місці проведення розрахунків попередньої книги обліку розрахункових операцій № 0109006502/3 від 22.03.2007 року у строк, що встановлено законодавством; здійснення роздрібної торгівлі (зберігання) алкогольними напоями, що не обліковані у встановленому порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, реалізація та зберігання товарів з порушенням встановленого обліку товарів на місці реалізації та зберігання на суму 2215,00 грн.

Перевірку проведено в присутності бармена позивача ОСОБА_4, який з актом перевірки ознайомлений, один примірник акту ним отриманий, зауваження до акту перевірки не надані.

На підставі зазначеного акту відповідачем 13.01.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102303, в якому визначено суму штрафних санкцій, застосованих до позивача за порушення п.п. 1,2,12,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 4680,00 грн.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон).

П. 12 ст. 3 Закону передбачено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг субєкти підприємницької діяльності, зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 21 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації АР Крим 24.12.2009 року проведено перевірку кафе «Пикассо», що належить позивачу, розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 13/7, якою встановлена, зокрема, здійснення роздрібної торгівлі (зберігання) алкогольними напоями, що не обліковані у встановленому порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, реалізація та зберігання товарів з порушенням встановленого обліку товарів на місці реалізації та зберігання на суму 2215,00 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

П. 2 ст. 3 Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Наказом Міністерства статистики України № 389 від 28.12.1996 р. затверджена Інструкція Про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, який зареєстрований в Мінюсті України 28.01.97 р. № 13/18187. У п. 4.1 вказаної Інструкції зазначено, що товарні запаси в роздрібній торгівлі обліковуються:

- у роздрібній мережі, на складах і сховищах;

- у мережі громадського харчування (фабриках-кухнях, їдальнях, ресторанах, закусочних, чайних, буфетах тощо).

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами або за цінами, за якими їх закуплено.

У товарних запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів, які належать торговому підприємству, що знаходяться на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування (п.4.2 Інструкції ).

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 «Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання» зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Додатком до акту перевірки є відомість, відповідно до якої при проведенні перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних) цінностей виявлено реалізацію та зберігання товарів з порушенням встановленого обліку товарів на місці реалізації та зберігання на суму 2215,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що облік, надходження, зберігання та реалізація товару відбувається за системою бухгалтерського, податкового та управлінського обліку:

- прибуткування товару здійснюється на підставі товарно-транспортних, податкових, видаткових накладних, рахунків-фактур;

- переміщення товару до кафе (місця реалізації) на підставі внутрішніх накладних.

Таким чином, керівництвом ПП «Арктур» встановлено суворий порядок ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, який не суперечить вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інших норм законодавства, що регулюють питання ведення бухгалтерського та податкового обліку субєктами господарської діяльності.

У судовому засіданні позивач наполягав на тому, що всі необхідні документи, які підтверджують облік товарних запасів, зберігаються у директора підприємства, проте під час проведення перевірки перевіряючими даний факт не був взятий до уваги.

Позивач також зазначив, що до прийняття податковим органом рішення про застосування до нього штрафних санкцій йому були надані документи з приводу організації обліку товарів, однак не були прийняти до уваги відповідачем при прийнятті рішення, яке оскаржується.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що зазначений порядок обліку товарів порушує вимоги чинного законодавства, надає позивачу можливість приховувати (не обліковувати) будь-яким чином товари, яки знаходяться на реалізації, що може привести до наявності у нього не облікованої готівки, ним також не надані докази того, що позивачем здійснювалась реалізація товару, який не був облікований у порядку, встановленому чинним законодавством.

На підставі ст.ст. 65, 141 КАСУ, суд, під час судового засідання, яке відбулось 03.06.2010 року допитав свідка ОСОБА_3 - працівника Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, яка пояснила, що розглядала матеріали перевірки позивача та останнім були надані накладні на підтвердження обліку товарів, відповідно до яких кількість та асортимент товару співпадав з даними, зазначеними в акті перевірки.

З огляду на зазначене суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.12. ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон) не відповідають дійсним обставин справи, в наслідок чого у нього були відсутні підстав для застосування штрафних санкцій, визначених у ст. 20, 21 цього Закону.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій в частині порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону прийняте відповідачем без зясування всіх фактичних обставин справи, без вивчення наданих позивачем пояснень та документів, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.06.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 167 КАСУ постанову складено 10.06.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0000102303 від 13.01.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4430,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Арктур» (юридична адреса: 95018, АДРЕСА_1; фактична адреса: 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 13/7) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.