Ухвала суду № 10176124, 23.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

23.06.10 р.                     Справа № 30/26пд           

Господарський суд Донецької області у складі суддів

Зубченко І.В. (головуючий), Сковородіної О.М., Мартюхіної Н.О.

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Технопарк “Екотехнології”, м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Керамет”, м. Донецьк

про визнання акту приймання-передачі №1 до інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006 року недійсним

За участю представників:

від позивача: представник з’явився

від відповідача: Шира О.В. за довіреністю

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Технопарк “Екотехнології”, м. Донецьк, позивач, звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до відповідачів: Поліщюка Олексія Миколайовича, м. Донецьк; Закритого акціонерного товариства “Керамет”, м. Донецьк про визнання акту приймання-передачі №1 до інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006 року недійсним.

Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 29.09.2009р. відкрито провадження у справі №2-2363/09 за вказаною позовною заявою. Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 29.09.2009р. задоволено заяву ЗАТ “Технопарк “Екотехнології” про забезпечення позову частково, шляхом заборони виконання певних дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна. Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька виключено відповідача Поліщука О.М. зі складу осіб, що беруть участь у розгляді справи за позовом ЗАТ “Технопарк “Екотехнології” до ЗАТ “Керамет” про визнання акту приймання-передачі №1 до інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006 року недійсним; цивільну справу за позовом ЗАТ “Технопарк “Екотехнології” до ЗАТ “Керамет” про визнання акту приймання-передачі №1 до інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006 року недійсним передати до господарського суду Донецької області для розгляду по суті за предметною підсудністю; ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 29.09.2009р. про заборону реєстрації будь-яких правочинів щодо відчуження (закладання в залог) 24,9/100 частин будівлі адміністративно-ділового центру літ. А-4,5 по вул. Калужській – 16 „а” у м. Донецьку, що належить ЗАТ „Керамет”, код ЄДРПОУ 13508852 скасовано.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24.12.2009р. ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 11.11.2009р. залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області (суддя Ягічева Н.І.) від 01.02.2010ор. прийнято позовну заяву ЗАТ “Технопарк “Екотехнології”, м. Донецьк до ЗАТ “Керамет”, м. Донецьк про визнання акту приймання-передачі №1 до інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006 року недійсним та порушено провадження у справі №30/26пд.

Розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 21.04.2010р. справі №30/26пд передано на розгляд судді Зубченко І.В. у зв’язку з переведенням судді Ягічевої Н.І.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.05.2010р. справу №30/26пд передано на розгляд колегії суддів у складі Зубченко І.В. (головуючий), Сковородіної О.М., Мартюхіної Н.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність акту приймання-передачі №1 до інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006 року фактичним обставинам та не може бути спрямованим на настання правових наслідків, обумовлених ним. Фактично цей акт було підписано з метою приховати недоліки реконструкції об’єкту, допущені забудовником, а також з метою унеможливлення в майбутньому стягнення грошових коштів, які фактично не були використані забудовником на реконструкцію об’єкту. Як на правові підстави позову позивач посилається на ч.5 ст.203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Позивач і його представники в судове засідання не з’явилися. Причин нез’явлення останній не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджує штампом канцелярії на ухвалах суду.

З огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву без номеру від 24.03.2010р. проти позову заперечив, посилаючись на те, що спірний акт за своїм змістом не є правочином, тому не може бути визнаний судом недійсним за правилами недійсності правочинів.

Як встановлено судом, 07.07.2006р. між Закритим акціонерним товариством „Технопарк „ЕКОТЕХНОЛОГІЇ” (інвестор 1) та Закритим акціонерним товариством „КЕРАМЕТ” (забудовник) був укладений інвестиційний договір будівництва адміністративної будівлі №КМУ-06/94, предметом якого є здійснення сторонами сукупності організаційно-розпорядчих, правових, техніко-економічних та фінансових заходів, спрямованих на завершення будівництва адміністративно-ділового центру з гостьовою автостоянкою, що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Калузька, 16, та належить забудовнику на праві власності.

За договором генерального підряду №31/10 від 26.10.2006р. генеральним підрядником виступило Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна фірма „Київбуд”, кандидатура якого згідно із п.3.1.3 інвестиційного договору № КМУ-06/94 від 07.07.2006р. погоджена сторонами відповідно до протоколу узгодження генпідрядника від 02.10.2006р.

В процесі виконання договору, його суб’єктний склад змінився: договір за взаємною волею позивача та відповідача було доповнено новими особами – інвесторами, у зв’язку з чим здійснено перерозподіл розміру інвестицій, призначених на фінансування будівництва, і, відповідно, було перерозподілено частки будівлі, які підлягають передачі сторонам по договору в рахунок здійснених інвестицій.

Відповідно до додаткової угоди №7 від 06.10.2008р. остаточний суб’єктний склад інвестиційного договору включає наступних осіб: закрите акціонерне товариство „КЕРАМЕТ” - забудовник; закрите акціонерне товариство „Технопарк „ЕКОТЕХНОЛОГІЇ” – інвестор 1, який проводить фінансування закінчення підготовчих та реконструкційних робіт, пов’язаних із завершенням будівництва, в розмірі 11580089грн. з урахуванням ПДВ 20%; товариство з обмеженою відповідальністю „ПУЯНГ-КЕРАМЕТ” – інвестор 2, який проводить фінансування реконструкційних робіт, пов’язаних із завершенням будівництва, в розмірі 2200336грн. з урахуванням ПДВ 20%; товариство з обмеженою відповідальністю „ПРОМВУГЛЕСЕРВІС” – інвестор 3, який проводить фінансування реконструкційних робіт, пов’язаних із завершенням будівництва, в розмірі 16853487грн. з урахуванням ПДВ 20%.

Вказаною додатковою угодою визначено, що при передачі сторонам договору по акту прийому-передачі відповідної профінансованої частки будівлі, забудовник вказує площу, що передається у власність відповідній стороні, згідно обмірам БТІ.

22.12.2008р. Державною приймальною комісією було складено акт про прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією незавершеного будівництва –столової під будівлю адміністративно-ділового центру з гостьовою автостоянкою, що розташована за адресою: м. Донецьк, Калінінський район, вул. Калузька, 16, який затверджено рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради № 574/49 від 23.12.2008р.

27.01.2009р. ЗАТ „КЕРАМЕТ” та ЗАТ „Технопарк „ЕКОТЕХНОЛОГІЇ” був підписаний акт приймання-передачі №1 до інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006р., за яким останній отримав у власність приміщення у підвалі: №7,8,9,10,11,12,14,15,16,17,19,20,21,22,23,24; на третьому поверсі №1,3,4,5,6 загальною площею 1742,6кв.м, частину неподільного майна, що складає 4,3/100 частини будівлі; на 37,4/100 частини будівлі гаражів (літ. Б-1): гаражі №6,7,8,9 площею 79,8кв.м, частину нежилих приміщень №1,10 в будівлі гаражів, що складає 31,4% об’єкту в цілому та відповідає умовами п.2.3 інвестиційного договору.

Також, виходячи зі змісту акту приймання-передачі №1 від 27.01.2009р. (п.7 акту), сторони дійшли згоди, що не мають взаємних претензій стосовно виконання умов спірного інвестиційного договору.

За статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Крім того, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, відповідно до вимог ст.21 ЦК України, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Оспорюваний позивачем акт приймання-передачі №1 від 27.01.2009р. є документом, який містить інформацію щодо здійснення відповідних юридично значимих дій (правочинів) з боку осіб, що його склали, пов’язаний з виконанням інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006 року та не є матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача, на підставі якої суд приймає рішення. Відповідно до ст.12 ГПК України зазначений спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

На підставі зазначеного, позовні вимоги про визнання акту приймання-передачі №1 до інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006 року недійсним не підлягають розгляду в господарських судах України, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст.47 ГПК України і ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року «Про державне мито» судові витрати підлягають поверненню позивачу повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, п.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-           

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі №30/26пд за позовом Закритого акціонерного товариства “Технопарк “Екотехнології”, м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства “Керамет”, м. Донецьк про визнання акту приймання-передачі №1 до інвестиційного договору про будівництво адміністративної будівлі №КМУ-06/94 від 07.07.2006 року недійсним на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Закритому акціонерному товариству “Технопарк “Екотехнології” (83050, м. Донецьк, вул. Університетська, 36а, код ЄДРПОУ 33280469) повернути з державного бюджету державне мито у сумі 51грн. та витрати сплачені на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30рн.

Видати довідки на повернення сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Суддя О.М. Сковородіна

Суддя Н.О. Мартюхіна

.