Рішення № 101760590, 09.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 р. № 400/5714/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

про:визнання протиправною та скасування вимоги від 17.02.21 р. № Ф-30597-17,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповдіач), в якій просив суд визнати протиправною та скасувати винесену Головним управлінням ДПС у Миколаївській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 року за № Ф-30597-17 про стягнення (визначення до сплати) з позивача суми недоїмки єдиного внеску в розмірі 19 693,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 18.10.2016 зареєстрований як адвокат в органах ДПС та сплачував нарахованих внесків (ЄСВ) за весь 2018 рік щоквартально, що піддтверджується відповідними квитанціями в яких зазначено призначення платежу (сплата ЄСВ за відповідний квартал 2018 року). Також позивачем було сплачено ЄСВ за січень 2019 року у сумі 918,06 грн. з відповідним призначенням платежу. З 01.02.2019 року позивача прийнято на посаду юрисконсульта Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове». Оскільки позивач працює за трудовим договором, юрисконсультом, на державному підприємстві «Племрепродуктор «Степове, з 01.02.2019 року по день направлення оскаржуваної вимоги, він є застрахованою особою, єдиний внесок за яку сплачується підприємством. Враховуючи наявність трудових відносин, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки), є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що оскаржувана вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску була сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходу і зборів, що відповідає положенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 20.08.2021р. суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою від 09.12.2021р. суд замінив у справі відповідача Головне управління ДПс у Миколаївській обалсті (код ЄДРПОУ 39394277) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ВП 44104027).

23.09.2021р. позивач надав до справи клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 18.10.2016 року по теперішній час зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до інформаційної бази даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника існує заборгованість.

З детального розрахунку суми заборгованості з ЄСВ та згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-30597-17 від 17.02.2021 року, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 19 693,96 грн. за період: І квартал 2019 р. - по IV квартал 2020 року.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01 лютого 2019 року прийнято на посаду юрисконсульта, до Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» (а.с.16). За період з лютого 2019 року по лютий 2021 року із заробітної плати позвичаа відраховувся єдиний соціальний внесок.

17.02.2021 року Головне управління ДПС у Миколаївській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-30597-17 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 19 693,96 грн.

Позивач, не погоджуючись з вимогою про нарахування єдиного соціального внеску, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд зазначає про таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пунктів 2, 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Отже, фізична особа-підприємець, яка в силу положень статті 50 Цивільного кодексу України визначається як особа, яка здійснює своє право на підприємницьку діяльність, є платником єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 7 Закону № 2464-VІ визначено базу нарахування єдиного внеску.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на

суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону України № 2464-VI).

Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VІ, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Матеріалами справи підтверджено, що на час прийняття оскаржуваної вимоги, позивач є застрахованою особою, єдиний внесок за якого регулярно нараховує та сплачує роботодавець в розмірі, не менше мінімального страхового внеску, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність.

Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому ж випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Необхідно зазначити, що вимога сплачувати єдиний внесок особами, які перебувають на обліку в органах ДПС та які одночасно перебувають у трудових відносинах, як найманий працівник, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Як зазначалося судом вище, позивач працював у спірний період на державному підприємстві «Племрепродуктор «Степове, у зв`язку з чим єдиний внесок за нього має вносити роботодавець.

Суд звертає увагу на те, що у період, за який відповідачем було нараховано позивачу спірну суму недоїмки зі сплати ЄСВ він не здійснював підприємницької діяльності, зокрема як фізична особа-підприємець, доходу від такої діяльності не мав, а натомість працював у зазначений період як найманий працівник, отримував заробітну плату за офіційним місцем роботи як найманий працівник і роботодавець сплачував з його заробітної плати відповідні внески. Зворотного відповідачем у справі не доведено.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для суду при вирішенні даної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу єдиного соціального внеску та відповідно, прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 року за № 30597-17.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 року за № Ф-30597-17 щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми недоїмки (єдиного внеску) в розмірі 19 693,96 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений квитанцією від 10.08.2021р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов