Рішення № 10175806, 24.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2010Справа №2-22/2097-2010 За позовом – Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17

до відповідача – ТОВ «Фан», м. Сімферополь, вул. Київська, 148А

про розірвання договору купівлі – продажу та стягнення неустойки в сумі 282400,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Мельніков І.В., представник, дов від 31.12.2009 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – Фонд майна АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Фан», просить суд стягнути з відповідача неустойку в сумі 282400,00 грн. та розірвати договір купівлі – продажу нерухомого майна, що належить АР Крим – складських приміщень, що орендовані ТОВ «КримАВТОтур», розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14а, укладений між Фондом майна АР Крим та ТОВ «Фан», мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі – продажу від 29.12.2009 року не здійснив належним чином оплату вартості придбаного об’єкту приватизації.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляджу справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

29.12.2009 року між Фондом майна АР Крим та ТОВ «Фан» був укладений договір купівлі – продажу нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим – складських приміщень, що орендовані ТОВ «КримАВТОтур», розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14а.

Згідно п. 5.1 договору, відповідач, окрім іншого, зобов'язаний у встановлений цим Договором термін сплатити вартість продажу Об'єкта приватизації з врахуванням ПДВ; прийняти об'єкт приватизації у встановлений цим договором строк.

Відповідно до п. 2.1. договору, відповідач зобов'язаний внести 1412000,00 грн., у тому числі ПДВ - 235333,33 грн. за придбаний Об'єкт приватизації протягом тридцяти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів від 29.12.2009 року № 8143884, договір зареєстровано у реєстрі 29.12.2009 року за № 2823. Отже, Відповідач був зобов'язаний сплатити вартість придбаного Об'єкта приватизації до 28.01.2010 року.

Але, як вказує позивач, відповідачем вищезазначені умови Договору не виконано у повному обсязі.

Так, відповідачем фактично сплачено 682473,08 грн., у тому числі: 04.12.2009 року сплачено 92473,08 грн., що складає 10 відсотків початкової вартості продажу Об'єкта приватизації; 28.01.2010 року - 410000,00 грн.; 26.02.2010 року - 180000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про викуп об'єкта приватизації, включаючи земельну ділянку, або результати конкурсу, аукціону в таких випадках анулюються.

Відповідно до п. 7.2. договору, у разі, якщо покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору не сплатить встановлену у договорі ціну, він сплачує неустойку у розмірі 20 відсотків від ціни Об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, Продавець порушує питання про розірвання цього Договору.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору і сплата неустойки.

Таким чином, відповідачу нараховано неустойку у розмірі 20 відсотків від ціни Об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість у сумі 282400,00 грн.

Листом від 09.03.2010 року № 03/425 Фонд майна АР Крим попередив відповідача про необхідність оплати неустойки за договором купівлі-продажу від 29.12.2009 року № 2823. Крім того, вищезазначеним листом Фонд майна повідомив Відповідача про необхідність прибуття до Фонду майна для вирішення питань про сплату неустойки та розірвання Договору у досудовому порядку. Вказаний лист було повернуто поштовою організацією, у зв'язку з чим вручено особисто директору ТОВ «Фан», що підтверджується відміткою про отримання на екземплярі Фонду майна АР Крим.

Відповідно до п. 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за тішенням суду у разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Згідно з пункту 12.3. договору, у разі невиконання однією із сторін умов цього Договору, він може бути розірваний за вимогою іншої сторони за рішенням суду або господарського суду.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт належного виконання зобов’язання за договором купівлі – продажу майна, що належить АР Крим щодо сплати належним чином вартості придбаного об’єкту приватизації.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Крім того, позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір купівлі – продажу нерухомого майна, що належить АР Крим – складських приміщень, що орендовані ТОВ «КримАВТОтур», розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14а, укладений між Фондом майна АР Крим та ТОВ «Фан».

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (п. 2 ст. 509 ЦК України), зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином.

Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання – відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються (ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наразі, на думку суду, вчинені відповідачем порушення є істотними, у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Іншими словами, договір може бути розірваний також у разі зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29 червня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати укладений 29.12.2009 року між Фондом майна АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ЄДРПОУ 00036860) та ТОВ «Фан» (м. Сімферополь, вул. Київська, 148А, ЄДРПОУ 30120248) договір купівлі – продажу № 2823 нерухомого майна, що належить АР Крим – складських приміщень, що орендовані ТОВ «КримАВТОтур», розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Бородіна, 14а.

3.          Стягнути з ТОВ «Фан» (м. Сімферополь, вул. Київська, 148А, рахунок № 26001440605831 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 30120248) на користь Фонду майна АР Крим (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, банк одержувача – ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, р/р 37187020016362, ЄДРПОУ 00036860, призначення платежу: неустойка за договором купівлі – продажу від 29.12.2009 року № 2823) неустойку в сумі 282400,00 грн.

4.          Стягнути з ТОВ «Фан» (м. Сімферополь, вул. Київська, 148А, рахунок № 26001440605831 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 30120248) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 2909,00 грн. державного мита.

5.          Стягнути з ТОВ «Фан» (м. Сімферополь, вул. Київська, 148А, рахунок № 26001440605831 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 30120248) до Державного бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 236,00 грн. –витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.