Рішення № 101659377, 22.11.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2914/21

Провадження № 2/362/2148/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Берковської Д.С.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача Гаркавенко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Васильківської міської ради про повернення раніше відібраних дітей

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Служби у справах дітей Васильківської міської ради Київської області про повернення раніше відібраних дітей.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначали, що рішенням Васильківського районного суду Київської області від 25 березня 2020 року в справі № 362/7389/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року, задоволено позовні вимоги Служби у справах дітей Васильківської міської ради Київської області, вирішено відібрати у батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення батьківських прав.

Вказували, що підставами відібрання дітей у батьків згідно з вказаними рішеннями суду зазначено єдину обставину, передбачену пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України, а саме що батьки ухилялися від батьківських обов`язків.

Вважали, що доказами підтверджуючими вказаних обставин були протоколи про притягнення батьків дітей до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП та незадовільні умови проживання дітей, зокрема, в квартирі не було прибрано, незатишно, дитячі речі брудні та зберігалися навалом, у новонародженої дитини були відсутня білизна. Інших обставин судами не було встановлено.

Посилаючись на те, що на даний час вони врахували свою провину, привели своє житло до належних умов для проживання, позивачі просили повернути їм раніше відібраних рішенням Васильківського районного суду Київської області від 25.03.2020 року в справі № 362/7389/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 2020 року, дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 50-51).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Васильківської міської ради про повернення раніше відібраних дітей до судового розгляду по суті.

Не погоджуючись з даним позовом, відповідач подав відзив, у якому зазначено, що батьки належним чином не виконували свої обов`язки по утриманню та вихованню своїх дітей, не здійснювали належного догляду за ними, не створювали належних умов для їхнього проживання, фізичного та розумового розвитку, безвідповідально відносилися до збереження здоров`я своїх дітей. Свідоме і тривале нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками відносно дітей стало наслідком винної поведінки відповідачів і підставою для відібрання дітей у батьків. На даний час діти пройшли лікування та перебувають на повному державному утриманні, забезпечені всім необхідним для навчання, виховання та розвитку. ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 навчаються у Великополовецькій спеціальній школі I-II ступенів. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають у Комунальному закладі Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка». Батьки відвідували дітей тричі за весь час їх перебування у спеціальному закладі. З 21 січня 2021 року батьки дітей не відвідували, їх життям та станом здоров`я не цікавилися, матеріальну допомогу на утримання дітей не надавали, одягом, взуттям та предметами особистої гігієни не забезпечували. Після відібрання дітей батьки на роботу не влаштовувались, перебиваються випадковими заробітками. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_8 , яка проживає разом з батьками. Під час відвідування 10.11.2020 року сім?ї ОСОБА_2 фахівцями Васильківського міського центру соціальних служб для сім?ї та молоді було зафіксовано антисанітарні умови в помешканні, де перебуває новонароджена дитина. З моменту вилучення дітей жодних змін як у покращенні санітарно-гігієнічних умов проживання, так і в матеріальному стані родини не відбулося. Малолітня дитина ОСОБА_8 взята на облік як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах та прийнято рішення про відібрання дитини у батьків у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю. За таких обставин, Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області вважає за не доцільне повернення дітей батькам, оскільки ними не створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей та просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 57-62).

У судовому засіданні відповідачі, позов підтримали та просили повернути їм дітей.

Представник відповідача позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки житлове приміщення, в якому проживають відповідачі не опалюється, належні умови для проживання п`ятьох дітей відсутні, враховуючи, що у відповідачів народилася ще одна дитина, відповідачі офіційно не працевлаштовані.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи відзив відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9).

Рішенням Васильківського районного суду Київської області від 25 березня 2020 року в справі № 362/7389/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року, задоволено позовні вимоги Служби у справах дітей Васильківської міської ради Київської області, вирішено відібрати у батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення батьківських прав.

Вказаними рішеннями встановлено, що відповідачі неналежним чином виконують свої обов`язки по утриманню та вихованню дітей, не здійснюють належного догляду за ними, не створюють належних умов для їхнього проживання, фізичного та розумового розвитку, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Свідоме і тривале нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідачів та є підставою для відібрання дітей у батьків.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали,що на даний час вони свою провину врахували, своє житло до належних умов для проживанняпривели, до адміністративної відповідальності за ст. 184 Кодексу України про адміністративну відповідальність не притягувалися, тому просять повернути їм раніше відібраних за рішенням суду.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 29.11.2019 року № 528 малолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відібрані у батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зв`язку з посередньою загрозою для життя та здоров`я дітей (а.с. 63).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , 21.04.2018 року були госпіталізовані з діагнозами теберкульоз легень та внутрішньо грудних ліфовузлів та проходили лікування в КНП КОР «Київський обласний фтизіатричний центр», що підтверджується листами «Спеціалізованого обласного будинку дитини м. Боярка» Комунального закладу Київської обласної ради від 28.02.2020 року № 01-10-27 та від 19.10.2020 року № 01-10-441 (а.с. 64).

У листі Васильківської центральної лікарні від 22.10.2020 року № 1228 зазначено, що на прийом до жіночої консультації 15.10.2020 року звернулася вагітна ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 у незадовільних соціально-побутових умовах (а.с. 76).

ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданого Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 77).

Відповідно до листа Васильківського міського центру соціальних служб для сім?ї , дітей та молоді від 10.11.2020 року № 49-06/б-08 10.11.2020 року під час відвідування сім?ї ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , фахівцями центру зафіксовано антисанітарні умови в помешканні де перебуває новонароджена дитина. З моменту вилучення дітей з сім`ї в родині не відбулося ніяких змін, не покращилися ні санітарно-гігієнічні умови в житті, ні матеріальний стан родини. Відсутні предмети першої необхідності по догляду за немовлям, є підгузки та дитяча лише суміш. На придбання всього іншого в сім`ї, зі слів матері немає коштів. Виховний батьківський потенціал залишився так само на низькому рівні, батьки не в змозі задовольнити потреби дитини (а.с. 76).

Згідно з витягом з Протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Васильківської міської ради від 12 листопада 2020 року ОСОБА_1 , згідно з його заяви щодо надання висновку про доцільність повернення батькам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дітей відібраних за рішенням суду, відмовлено у наданні висновку про доцільність повернення дітей. Рекомендовано ОСОБА_1 офіційно працевлаштуватися та створити належні умови для проживання дітей (а.с.73).

Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради від 07.12.2020 року №72 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , взято на облік служби (а.с. 77).

Згідно з копією акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 комісією ССДС від 22.12.2020 року № 116 за адресою: АДРЕСА_2 проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , умови проживання задовільні, в наявності продукти харчування, дитячий одяг, іграшки, коляска. Під час обстеження в кімнатах було прибрано (а.с. 27).

За період з 30.04.2020 року по 30.04.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.184 Кодексу України про адміністративну відповідальність не притягувалися, що підтверджується довідкою Відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції в Київській області від 06.05.2021 року вих. № С-423 (а.с. 30).

Відповідно до листа Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» від 04.11.2020 року № 01-10-474 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 05.12.2014 року перебувають в цьому закладі. З 08.03.2020 року батьки дітей не відвідували, листування не вели, участі в утриманні дітей не приймали (а.с. 74).

Згідно з рішеннями виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 27.04.2021 року № № 169, 170, 171, 172, 173 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 надано кожному, статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.69 - 70).

Відповідно до рішень виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 24.06.2021 року №№ 289, 291, 292 ОСОБА_4 , 09.01.2009 року, ОСОБА_5 , 16.11.2014 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають у Комунальному закладі Київської обласної ради Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів (а.с. 71- 72).

Згідно з листом Великополовецької спеціальної школи I-II ступенів Комунального закладу Київської обласної ради від 12.10.2021 року №508 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчаються у зазначеній школі, протягом їх навчання у спецшколі батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дітей не відвідували, життям та здоров`ям у адміністрації закладу не цікавилися, матеріальну допомогу на утримання дітей не надавали, одягом, взуттям та шкільним приладдям протягом навчання не забезпечували (а.с. 68).

Відповідно до листа Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» від 10.11.2021 року № 01-10-609 з 05.12.2009 року по 16.02.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала в цьому закладі, за час перебування дитини в цьому закладі батьки відвідували її: 08.02.2020 року, 08.03.2020 року та 24.01.2021 року. Під час перебування дитини в закладі батьки матеріальної допомоги на утримання дитини не надавали, одягом, взуттям та предметами особистої гігієни не забезпечували. На підставі рішення Васильківської РДА 16.02.2021 року дитина вибула до Комунального закладу Київської обласної ради Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів (а.с. 74).

Згідно з листом Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» від 10.11.2021 року № 01-10-610 з 05.12.2009 року по 30.08.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала у цьому закладі, батьки дитини відвідали її:08.02.2020 року, 08.03.2020 року та 24.01.2021 року. Під час перебування дитини в закладі батьки матеріальної допомоги на утримання дитини не надавали, одягом, взуттям та предметами особистої гігієни не забезпечували. На підставі рішення Васильківської м/р від 24.06.2021 р. № 289, 30.08 2021 року дитина вибула до Комунального закладу Київської обласної ради Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів (а.с.75).

Відповідно до листа Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» від 10.11.2021 року № 01-10-611 з 05.12.2019 року ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувають у цьому закладі. За цей період батьки дітей відвідували: 08.02.2020 року, 08.03.2020 року та 24.01.2021 року. З 24.01.2021 року батьки дітей не відвідують, не телефонують, станом здоров`я та розвитком своїх дітей не цікавляться (а.с. 75).

Крім того, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 05.08.2021 року № 361 вирішено відібрати малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зв`язку із безпосередньою загрозою для життя та здоров`я малолітньої дитини (78).

Також у судовому засіданні під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 не працює, ОСОБА_1 працює неофіційно.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з п. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярні й основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

Так, рішенням у справі «М.С. протии України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідувавті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення на сам перед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Також у справі «М.С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків і з сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (§ 76).

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди на сам перед мають виходити з інтересів самої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Частина 1 ст. 170 СК України врегульовує випадки, в яких суд може постанови ти рішення про відібрання дитини від батьків, не позбавляючи їх батьківських прав, а згідно із ч. 3 цієї статті, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд може постановити рішення про повернення їм дитини.

Таким чином, відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер.

Для повернення відібраних дітей від батьків, батьки повинні довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини, відпали, а судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених ст. 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам. У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.

При вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен ураховувати положення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України та виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. ( пункт 16) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» встановлено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей та ін. Зазначені фактори, як кожен окремо, так в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язкам.

Як встановлено судом на час розгляду справидіти: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 навчаються у Великополовецькій спеціальній школі I-II ступенів. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають у Комунальному закладі Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка».

Діти перебувають на повному державному утриманню, забезпечені всім необхідним для навчання, виховання та розвитку.

Відповідачі за час перебування дітей у Комунальному закладі Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» відвідували їх лише три рази: 08.02.2020 року, 08.03.2020 року та 24.01.2021 року, матеріальної допомоги на утримання дітей не надавали, одягом, взуттям та предметами особистої гігієни не забезпечували.

З 24.01.2021 року батьки дітей не відвідують, не телефонують, станом здоров`я та розвитком своїх дітей не цікавляться.

За весь час навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , 09.01.2009 року у Великополовецькій спеціальній школі I-II ступенів Комунального закладу Київської обласної ради батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дітей не відвідували, життям та здоров`ям у адміністрації закладу не цікавилися, матеріальну допомогу на утримання дітей не надавали, одягом, взуттям та шкільним приладдям протягом навчання не забезпечували.

ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_2 народила ще одну дитину - доньку ОСОБА_8 .

Станом на 10.11.2020 року у помешканні де перебувала новонароджена дитина за адресою: АДРЕСА_2 , зафіксовано антисанітарні умови. Також встановлено, що з моменту вилучення дітей з сім`ї в родині не відбулося ніяких змін, не покращилися ні санітарно-гігієнічні умови в житті, ні матеріальний стан родини. Відсутні предмети першої необхідності по догляду за немовлям, є лише підгузки та дитяча суміш. На придбання всього іншого в сім`ї, зі слів матері немає коштів. Виховний батьківський потенціал залишився так само на низькому рівні, батьки не в змозі задовольнити потреби дитини.

Доказів, що підтверджують спілкування батьків з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального усвідомлення, надання допомоги на їх утримання, турботи про дітей та інтересу щодо їх здоров`я за час їх перебування у спеціальному закладі, в тому числі й створення належних умов для проживання разом з батьками п`ятьох дітей, крім тієї дитини, яка проживає з відповідачами, забезпечення п`ятьох дітей необхідним лікуванням, харчуванням, забезпечення всім необхідним для навчання, виховання та розвитку п`ятьох дітей, відповідачі не надали.

Надана відповідачами копія акту обстеження від 22.12.2020 року № 116 умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 згідно з якою, під час обстеження умови проживання задовільні, в наявності продукти харчування, дитячий одяг, іграшки, коляска і в кімнатах було прибрано, не є належним та допустимими доказом, що підтверджує створення належних умов для проживання, необхідноголікування, харчування, забезпечення всім необхідним для навчання, виховання та розвитку п`ятьох дітей, крім тієї дитини, яка проживає з відповідачами, враховуючи, що мати шістьох дітей не працює, а батько працює неофіційно, постійного доходу не мають, матеріальний стан важкий.

При цьому, що 12 листопада 2020 року комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Васильківської міської ради ОСОБА_1 було рекомендовано офіційно працевлаштуватися та створити належні умови для проживання дітей (витяг з Протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Васильківської міської ради від 12 листопада 2020 року (а.с.73).

Також не заслуговує на увагу те, що за період з 30.04.2020 року по 30.04.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не притягувались до адміністративної відповідальності за ст.184 Кодексу України про адміністративну відповідальність, зважаючи, що рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 05.08.2021 року № 361 вирішено від них відібрати малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , в зв`язку із безпосередньою загрозою для життя та здоров`я малолітньої дитини.

Встановлені обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи і відповідачами в установленому законом порядку відповідно до ст. ст. 71-81 ЦПК України не спростовані.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що діти не можуть бути повернуті батькам, оскільки умови проживання з батьками є небезпечними для їх життя та здоров?я.

Виходячи, зі встановлених, на підставі поданих сторонами належних та допустимих доказів, досліджених і оцінених кожен окремо та в їх сукупності, обставин справи, відповідно до вищевикладених норм матеріального права та урахуванням з якнайкращих інтересів дітей, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про повернення їх раніше відібраних дітей.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями статтею 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3,8, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, статтями 7, 170 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав», статтями 4, 10-12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Васильківської міської ради про повернення раніше відібраних дітей - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко