Ухвала суду № 101642317, 06.12.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Васильківський міськрайонний суд КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1123/15-ц

Провадження № 2/362/400/21

У Х В А Л А

"06" грудня 2021 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Берковської Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з солідарно за кредитним договором з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції (49044, м. Дніпропетровськ, пр.к. Маркса, 35, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201) заборгованість за кредитним договором № 014/81-1-0-00/5670 від 30 серпня 2013 року в сумі 1 884 909,88 грн. та стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн. користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції (49044, м. Дніпропетровськ, пр.к.Маркса,35, рах.№ НОМЕР_1 ,МФО 305653, код ЄДРПОУ 19358201).

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» повторно в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином за адресою зазначеною в заяві про заміну правонаступника (а.с.202, 214, 219), заяв про відкладення або слухання справи у їх відсутності до суду не надходило.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності та просив позовну заяву залишити без розгляду (а.с.220).

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялися належним чином, заяв про відкладення або слухання справи у його відсутності до суду не надходило.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін, дійшов до наступного висновку.

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2015 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

17 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Свою заяву обґрунтовує тим, що він жодного разу не отримував повістку у судове засідання та не отримував рішення суду, а про рішення суду дізнався лише 04 грудня 2019 року. Крім того, суд при ухваленні рішення не врахував, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таким чином, первинними бухгалтерськими документами щодо видачі кредиту є платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо, що банком надано не було. Розрахунок боргу, здійснений представником банку щодо наявності грошового зобов`язання ОСОБА_1 по кредиту, процентах та пені, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків представника позивача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до відповідачів. Також судом не взято до уваги, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2015 року задоволено заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2015 року скасовано і призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.107-109).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2020 року замінено у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк» (а.с.152-154).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2021 року замінено у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позивача АТ “Комерційний Індустріальний Банк” на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Довіра та Гарантія” (а.с.198-199).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2021 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», належним чином завірені додаткові угоди до кредитного договору № 014/81-0-0-00/5670; Коректний розрахунок заборгованості з врахуванням сплачених грошових коштів станом на 05.08.2021 року; Договір відступлення права вимоги № ДГ21/04/16 від 21.04.2016 року (а.с.208-209).

Як вбачається із матеріалів справи розгляд справи неодноразово відкладався в судові засідання, призначені на 05 серпня 2021 року, 11 жовтня 2021 року та 06 грудня 2021 року представник Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Довіра та Гарантія” не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, за адресою зазначеною ним в заяві про заміну на правонаступника, що підтверджується повідомленням про направлення поштового відправлення, як і отримання ухвали про витребування доказів судом, яка також виконана позивачем не була (а.с.202, 214, 219).

Проте належних та допустимих доказів поважності причин неявки в судові засідання, призначені на 05 серпня 2021 року, 11 жовтня 2021 року та 06 грудня 2021 року правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Довіра та Гарантія” суду надано не було, хоча судом було визнано явку їх обов`язковою, оскільки було витребувано докази судом на підставі ухвали суду від 05.08.2021 року (а.с.208-209).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки

в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, – за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 п.п. 3 – 19 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; вирішує заяви та клопотання учасників справи; направляє судові доручення; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; вирішує питання про колегіальний розгляд справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня

2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок – добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони – відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня

2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня

2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Як зазначено вище, представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Довіра та Гарантія” в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи за адресами зазначеними в заяві про заміну правонаступника, неявка позивача має ознаки повторності, доказів щодо поважності причин неявки в судові засідання суду не надано, а суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права та надати суду витребуванні докази по справі, оскільки суд позбавлений можливості встановити точний склад учасників судового процесу, якій зобов`язаний визначити на стадії підготовчого судового засідання відповідно до вимог ч. 1. п. 1 ст. 189 ЦПК України та з`ясувати щодо витребуваних доказів по справі, а саме вчинити вимого передбаченні ч. 2 п. 3 ст. 197 ЦПК України.

Згідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вищезазначених вимог цивільного процесуального законодавства, клопотання представника відповідача підлягає до задоволення, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Довіра та Гарантія” підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою правонаступника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Довіра та Гарантія” в судові засідання, яких явка була визнана судом обов`язковою, та ними не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки, відповідно до яких суд міг би з`ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без позивача, оскільки суд позбавлений можливості встановити точний склад учасників судового процесу та отримати витребуванні докази судом.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 131, 223, 200, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про залишення позовної заяви без розгляду – задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручене в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст ухвали виготовлено «06» грудня 2021 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко