Ухвала суду № 101599315, 03.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

03 грудня 2021 року Справа № 280/8858/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., перевіривши матеріали заяви Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про роз`яснення судового рішення у справі №280/8858/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Державне підприємство “Дослідне господарство “Широке” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (вул. Центральна, буд. 1, с. Широке, Веселівський район, Запорізька область, 72250), про визнання відмови протиправною, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 по справі №280/8858/20, яке набрало законної сили 20.07.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 05.08.2020 №8-5631/15-20-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою”; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування для товарного сільськогосподарського виробництва: площею - 102,2354 га, кадастровий номер 2321287900:01:011:0011; площею - 119,8862 га, кадастровий номер 2321287900:01:011:0012; площею - 119,9097 га, кадастровий номер 2321287900:01:011:0013; площею - 99,3918 га, кадастровий номер №2321287900:01:011:0014; площею - 85,0124 га, кадастровий номер 2321287900:02:009:0003; площею - 159,4495 га, кадастровий номер 2321287900:02:009:0002; площею - 105,1443 га, кадастровий номер 2321287900:02:009:0001; площею - 79,0195 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0001; площею - 77,1642 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0010; площею - 137,2385 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0004; площею - 170,3630 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0011; площею - 172,8419 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0006; площею - 229,5136 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0007; площею - 66,3436 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0009; площею - 172,8113 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0005; площею - 174,0297 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0012; площею - 123,9220 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0003; площею - 103,4906 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0002; площею - 278,3877 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0013; площею - 116,0027 га, кадастровий номер 2321287900:03:007:0008, які розташовані єдиним масивом за межами населеного пункту Широківської сільської ради Веселівського району Запорізької області, з цільовим призначенням – 0.1, загальною площею 2691,1576 гектар ріллі, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1681,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

26.10.2021 позивачу видані виконавчі листи на виконання зазначеного рішення суду.

29.11.2021 від відповідача до суду надійшла заява про роз`яснення судового рішення в якій відповідач просить постановити ухвалу, якою роз`яснити: чи може бути в розумінні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі №280/8858/20 посилання в наказі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» на ст. 124 Земельного кодексу України, який видано за результатами повторного розгляду клопотання ОСОБА_1 , підставою вважати, що рішення суду виконано з урахуванням його висновків.

В обґрунтування заяви зазначає, що вважає виконаним рішення суду у зазначеній справі, оскільки ним прийнято наказ №8-1057/15-21-СГ від 20.05.2021 на виконання рішення суду. Зазначає, що для виконання рішення суду достатньо було здійснити посилання на статтю 124 Земельного кодексу України. Незважаючи на це, державним виконавцем у виконавчому провадженні №67359504 щодо примусового виконання зазначеного рішення суду було винесено постанову від 08.11.2021, якою на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області накладено штраф за невиконання рішення суду. Оскільки виникло непорозуміння в частині обрання шляху виконання рішення суду, що призвело до винесення постанови державного виконавця про накладення на заявника штрафу, існує необхідність в роз`ясненні рішення суду.

Розглянувши наявні матеріали справи суддя встановив наступне.

Рішенням суду від 05.04.2021 по даній справі визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 05.08.2020 №8-5631/15-20-СГ “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою”; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з урахуванням висновків суду.

Судове рішення набрало законної сили 20.07.2021.

Зазначене рішення суду містить наступні висновки:

- твердження відповідача про те, що зазначені у клопотанні позивача земельні ділянки перебувають у постійному користуванні третьої особи, є очевидно необґрунтованим;

- посилання відповідача в оскаржуваному наказі на норми статей 135-139 ЗК України є очевидно необґрунтованим;

- посилання відповідача на те, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не повинен складатися є необґрунтованим;

- в даному випадку земельні ділянки можуть бути передані позивачу у термінове користування лише на умовах оренди, яка не може становити менше 7 років на строк до 50 років;

- відповідач у оскаржуваному наказі не наводить жодних доводів щодо невідповідності положень ст. 116, 135-139 ЗК України стосовно всіх земельних ділянок, з приводу яких позивачем було подано клопотання, а тому суд приходить до висновку щодо невідповідності оскаржуваного наказу відповідача вимогам Земельного кодексу України, а відтак, виходячи з доводів сторін та матеріалів справи та на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий без урахування всіх обставин справи, необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

Отже, загальний висновок суду, який покладений в основу зазначеного рішення суду полягає у необґрунтованості скасованого судом наказу відповідача.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Одне з правил принципу обґрунтованості рішення встановлює, що несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути вмотивованим. Крім того, за правилом правової визначеності рішення суб`єкта владних повноважень є обґрунтованим, якщо підстави, на яких ґрунтується рішення, належно зазначені, а доводи та мотиви, на яких базується рішення, зазначені з достатньою ясністю. Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний виправдати свої дії шляхом наведення обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

Крім того, як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову.

Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Судом встановлено, що у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі №280/8858/20 на заявника покладено обов`язок повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду. При цьому висновки суду викладені повно та вмотивовано – скасований наказ є необґрунтованим.

Натомість, у заяві про роз`яснення судового рішення відповідач фактично просить суд роз`яснити чи виконано ним рішення суду, що не є роз`ясненням змісту судового рішення у розумінні статті 254 КАС України.

Суд зазначає, що ст. 254 КАС України не містить спеціальних вимог до заяв, у зв`язку з чим суд застосовує за аналогією положення статті 167 КАС України.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, суд вважає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі №280/8858/20 є чітким, зрозумілим за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Резолютивна частина рішення суду двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чіткою та ясною і додаткового роз`яснення не потребує.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення, порушене у заяві питання не є роз`ясненням змісту судового рішення у розумінні статті 254 КАС України, а відтак, заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 243, 248, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про роз`яснення судового рішення у справі №280/8858/20 - повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України, з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Суддя Р.В. Кисіль