Рішення № 101599314, 03.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2021 року Справа № 280/7653/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 8, код ЄДРПОУ 20488417)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Біляївський збагачувальний комбінат” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 16, офіс 175, код ЄДРПОУ 34441335)

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Біляївський збагачувальний комбінат” (далі – третя особа), в якому позивач просить суд: визнати незаконним (протиправним) та скасувати розпорядження №69 від 01.03.2019 Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване розпорядження не містить вказівок для яких суспільних потреб чи суспільної необхідності має бути викуплена земля, разом з цим, з рішення вбачається, що земля викупається для задоволення комерційних інтересів ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат», що суперечить закону. У відповідності до ч.2 та ч.3 ст. Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який вступив у силу 18.12.2017 року до першої та другої категорії об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля відносяться наступні структурні підрозділи ТОВ «БЗК»-кар`єр та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів ;фабрика мокрого збагачення (перероблення корисних копалин, у тому числі збагачення); шламонакопичувачі, хвостосховища. Вказане виробництво негативно вплине на екологічну обстановку та є екологічно небезпечним. Розпорядження це не враховує. Окрім цього позивач вказує на те, що Верховним Судом по справі № 852/2а-9/19 встановлено, у цьому випадку жодних суспільних потреб у ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» не існує, разом з тим, намагаючись збудувати кар`єр, третя особа реалізує свої особисті комерційні інтереси. Отже, при викладених обставинах, оскаржуване розпорядження є незаконним, протиправним і підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що_ позивач не має законодавчих підстав для звернення до суду із цим позовом, що є підставою для відмови у його задоволенні. В обґрунтування такої позиції посилаємося на положення ч.1 ст.2, ч.1 ст.5, ч.1 ст.9 КАС України, зі змісту яких вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, де обставини порушення такого права має довести саме позивач. Проте, позивачем у позові не зазначаються ані обставини порушення її права, ані доводи, на які опирається вона як на підставу у необхідності поновлення її нібито порушених прав. Зазначає, що відсутність у будь-кого (крім власників земельних ділянок та TOB «Біляївський збагачувальний комбінат»), в тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваним розпорядженням не породжує для останньої і права на захист, тобто права на звернення із адміністративним позовом. А посилання позивача на порушення його прав є безпідставними, оскільки зазначене розпорядження райдержадміністрації не стосується його безпосередньо.

Крім того відповідач, зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, позов просить залишити без розгляду. Однак доказів, що позивач була обізнана про оскаржуване рішення раніше, суду надано не було, тобто доводи позивача з приводу строку звернення до суду не були спростовані відповідачем, тому суд вважає, що немає підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Третя особа подала пояснення щодо позовної заяви, в яких зазначила, що у позивача відсутнє порушення будь-якого права чи охоронюваного інтересу, відповідно, відсутні підстави для подання цього позову, позивачем оскаржується індивідуальний акт, який не стосувався та не стосується прав та інтересів позивача. Доводи ж наведені позивачем з постанови Верховного суду від 16.06.20 по справі № 852/2-а-9/19 взагалі не мають ніякого стосунку до обґрунтування його доводів у цій судовій справі про визнання протиправними та скасування акту та їх висмикнуто із контексту. Тобто, Верховний Суд встановив обставини щодо викупу конкретної земельної ділянки, конкретно визначеної особи- ОСОБА_2 та встановив, що земельна ділянка саме цього власника, в даному випадку та за такого обґрунтування не підлягає викупу для суспільних потреб. Відповідно до ч. 4 ст.78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються лише при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а позивачка до їх кола не відноситься. Третя особа заперечує проти позовних вимог та вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 07.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 08.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 30.11.2021 замінено відповідача у справі №280/7653/21 з Вільнянської районної державної адміністрації Запорізькій області на її правонаступника - Запорізьку районну державну адміністрацію Запорізької області (вул. Істоміна, буд. 8, м. Запоріжжя, 69089, код ЄДРПОУ 20488417).

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.03.2019 Вільнянською райдержадміністрацією було винесено розпорядження за №69 «Про викуп земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб, з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню корисних копалин (каоліну) його збагачення та переробки».

Позивач вважаючи вказане розпорядження незаконним (протиправним) звернувся до суду з позовом про його скасування.

Ухвалою суду про відкриття провадження по справі було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів та матеріалів, що передували прийняттю оскаржуваного розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації «Про викуп земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб, з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Біляївський збагачувальний комбінат" із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки», в тому числі перелік осіб у яких викупаються земельні ділянки згідно оскаржуваного розпорядження та запропоновано ОСОБА_1 подати до суду докази порушеного права, а саме чим оскаржуване розпорядження порушує права позивача.

Судом досліджено надану відповідачем завірену копію Розпорядження голови Вільнянської РДА №69 від 01.03.2019 «Про викуп земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб, з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки», яким зазначено: «… Керуючись статтями 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до пункту «г» частини першої статті 17, статей 146, 147, 151 Земельного кодексу України, законами України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, шо на них розмішені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «;Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», розглянувши клопотання ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат» від 20.02.2019 року №0585/01-32 ЗОБОВ`ЯЗУЮ: 1.Встановити, що земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних осіб та розташовані за межами населених пунктів на території Павлівської сільської ради (додається) Вільнянського району Запорізької області, у встановленому законодавством порядку підлягають викупу для суспільних потреб з подальшим наданням цих земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Біляївський збагачувальний комбінат» із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки. …».

У «Переліку земельних ділянок, які викуповуються для суспільних потреб, для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки», який є Додатком до вказаного Розпорядження голови Вільнянської РДА №69 від 01.03.2019 відсутні дані щодо позивача чи його земельної ділянки.

Від позивача не надходило ніяких додаткових пояснень та документів на обґрунтування чим оскаржуване розпорядження порушує права позивача.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, в той же час завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завданням адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто, наведені вище нормативні положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах.

Таким чином, право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права, свободи та інтереси чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

У справі про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини Конституційний Суд України проаналізував особливості застосування ст. 55 Конституції України в контексті адміністративного судочинства (рішення КС України №19-рп/2011 від 14.12.2011). Конституційний Суд виходив із того, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (п. 4.1 мотивувальної частини), і офіційно розтлумачив, що в аспекті конституційного звернення положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом (п. 1 рішення КС України №19-рп/2011 від 14.12.2011). Отже, і в цьому рішенні Конституційний Суд звернув увагу, що предметом судового захисту є суб`єктивні права, свободи та інтереси особи.

Оскаржуване розпорядження № 69 від 01.03.2019 року «Про викуп земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб, з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Біляївський збагачувальний комбінат" із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки» стосувалося процедури викупу земельних ділянок для суспільних потреб деяких власників земельних ділянок на території Павлівської сільської ради, але Позивач до переліку цих осіб не входить, що свідчить про відсутність порушеного права позивача.

Позивачем не надано обґрунтування чим оскаржуване розпорядження порушує права позивача, оскільки позивач не входить до переліку осіб, земельні ділянки яких підлягали викупу для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню корисних копалин (каоліну), його збагачення та переробки. Отже, на час звернення до суду не відбулося порушення суб`єктивного права, свобод чи інтересів позивача

Позивачем не надано доказів в обґрунтування наявності порушення його екологічних прав на момент звернення до суду в зв`язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження. Суд зазначає, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Суд не може під час прийняття рішення по суті справи, вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Доводи позивача з посиланням на Постанову Верховного Суду від 16.06.2020 по справі № 852/2-а-9/19 оцінюються судом критично, оскільки зазначена справа стосується розгляду позову Вільнянської РДА до ОСОБА_2 про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та зобов`язання вчинити дії, а відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються лише при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 8, код ЄДРПОУ 20488417), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Біляївський збагачувальний комбінат” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 16, офіс 175, код ЄДРПОУ 34441335) – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.12.2021.

Суддя О.В. Конишева