Постанова № 10158180, 17.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-9358/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" червня 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ізмайлової Т.Л.

суддів Костюк Л.О., Мельничука В.П.

при секретарі Григоренко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аверс-Плюс» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2009 року по справі за позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ніжинської державної податкової інспекції Чернігівської області до Приватного підприємства «Аверс-Плюс» про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів платника податку, -

ВСТАНОВИЛА :

Ніжинський міжрайонний прокурор звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Ніжинської державної податкової інспекції Чернігівської області з адміністративним позовом до ПП «Аверс-Плюс» про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів платника податку в розмірі 4954 грн. 27 коп.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2009 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з ПП «Аверс-Плюс» на користь держави податковий борг з податку на додану вартість в сумі 4954 грн. 27 коп., а також орендну плату в сумі 2427 грн. 92 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, що мають істотне значення для справи, а встановлені висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Аверс-Плюс» зареєстроване виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області як юридична особа 17.04.2000 року, код ЄДРПОУ 30941812.

Ніжинська ДПІ у Чернігівській області у відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон) була винесена перша податкова вимога: від 08.12.2008 року № 1/251 на суму 2479,60 грн. та друга податкова вимога від 19.01.2009 року № 2/10 на суму 3224,75 грн., які не були оплачені.

Вище вказані податкові вимоги були повернуті поштою, в звязку з чим Ніжинською ДПІ Чернігівської області вони були розміщені на дошці податкових оголошень, а 26.03.2009 року було прийнято рішення № 440 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок його податкового боргу.

Відповідачем добровільно не сплачено податковий борг, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів платника податку на загальну суму 4954,27 грн.

При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податку. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками Чернігівського окружного адміністративного суду з наступних підстав.

Відповідно до преамбули Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181), він є спеціальним законом, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Відповідно до ст. 1 Закону 2181 податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно п.п. «а» п.п.6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов`язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Згідно п.п «б» п.п6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Згідно п.п. 6.2.4. п. 6.2.ст.6 Закону № 2181, у разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у звязку з ненадходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 була винесена перша податкова вимога від 08.12.2008 року , яка не була отримана відповідачем. Відповідно, позивачем була винесена друга податкова вимога від 19.01.2009 року, яка не була вручена відповідачу, за відсутності його за адресою місцезнаходження та розміщена дошці податкових оголошень.

Зазначена у податкових вимогах сума податкового боргу відповідачем погашена не була.

Відповідно до вимог п.п 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення податкових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів платника податків, що і було зроблено Ніжинською ДПІ у Чернігівській області та винесено рішення № 440 від 26.03.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов`язань забезпечення боргу.

Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що податкова заборгованість ПП «Аверс-Плюс» перед бюджетом становить 4954,27 грн. Проте, суд першої інстанції помилково зазначив в резолютивній частині рішення, крім стягнення податкового боргу в сумі 4954, 27 грн., що включає заборгованість з податку на додану вартість у сумі 2526 грн.35 коп. та орендній платі в сумі 2427 грн. 92 коп., повторно зазначив про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 2427 грн. 92 коп., а тому вказане рішення підлягає зміні.

Відповідно до ст. 201 КАС України, підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аверс-Плюс» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2009 року по справі за позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ніжинської державної податкової інспекції Чернігівської області до Приватного підприємства «Аверс-Плюс» про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів платника податку, необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 201, 205, 207 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аверс-Плюс» задовольнити частково, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2009 року змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином:

«Позов задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства «Аверс-Плюс» за рахунок активів на користь держави податковий борг в сумі 4954 грн. 27 коп. ( борг по податку на додану вартість в сумі 2526 грн.35 коп. перерахувати на р/р 31117029700005, Державний бюджет м. Ніжин, УДК у Чернігівській області МФО 853592, код 22820749; по орендній платі в сумі 2427 грн. 92 коп. перерахувати на р/р 33214812700005, Місцевий бюджет м. Ніжин, код 22820749, УДК у Чернігівській області, МФО 853592).»

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.06.2010 року.