Ухвала суду № 101578172, 02.12.2021, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

______________

Справа № 514/1247/21

Провадження по справі № 2-з/514/14/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Чолак Я.П.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» Пудовкіна Вячіслава Юрійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Болградського районного нотаріального округу Одеської області Бєлобров Павло Петрович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними, припинення права власності, поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про приватну власність, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тарутинського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними, припинення права власності, поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про приватну власність.

Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

02 грудня 2021 року представником позивача подано суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:

накласти арешт на будівлі та споруди зернотоку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247);

заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановити заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій (у тому числі реєстрації відчуження) щодо будівель та споруд зернотоку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247);

заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладати договори іпотеки, оренди, позички, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами щодо будівель та споруд зернотоку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247).

Свої вимоги мотивує тим, що до Тарутинського районного суду Одеської області подано цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Болградського районного нотаріального округу Одеської області Бєлобров Павло Петрович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними, припинення права власності, поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про приватну власність.

На момент звернення до суду з даним позовом, у ТОВ «ТІСА» наявна заборгованість за кредитними договорами №170419-АЕ від 17 квітня 2019 року, №261018-А від 26 жовтня 2018 року, №270619-А від 27 червня 2019 року у розмірі 6136884 гривні 95 копійок.

З 24 червня 2005 року по 06 серпня 2020 року власником будівель та споруд зернотоку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247) було ТОВ «ТІСА».

01 червня 2020 року АТ «Банк Кредит Дніпро» (правонаступником якого є ТОВ «Стандарт Фінанс Групп») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ «ТІСА» про стягнення заборгованості на суму 7202358 гривень 94 копійки.

06 серпня 2020 року ТОВ «ТІСА» в особі директора Кішлок В.Д. передало у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність будівлі та споруди зернотоку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247).

Менше ніж через рік ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 будівлі та споруди зернотоку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247).

Отже спірне нерухоме майно було відчужене двічі за один календарний рік при наявності непогашеної заборгованості на більш ніж 6000000 гривень. Таким чином, вказані дії ставлять під сумнів добросовісність відповідача та підтверджують явну не зацікавленість у поверненні грошових коштів.

Враховуючи те, що станом на теперішній час ОСОБА_2 набув право володіння, користування та розпорядження будівлями та спорудами зернотоку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247), та у зв`язку з вчиненням ТОВ «ТІСА» фраудаторних дій шляхом приховання майна від примусового стягнення за рішенням суду, то є необхідність в забезпеченні позову.

Пунктом 3 частини 1 статті 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно зі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки сторони в судове засідання не викликались, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1,2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605цс16 від 25 травня 2016 року:

забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника);

метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; з урахуванням встановленого спору між сторонами по справі, ціни позову, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, є обґрунтованими, законними та співрозмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Частина 1 ст. 154 ЦПК України, регламентує, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Частиною 2 ст. 154 ЦПК України передбачено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Згідно зі ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові;

суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З наданих до суду документів, вбачається, що в матеріалах справа відсутні документи на підтвердження того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачів, у зв`язку з чим, судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» Пудовкіна Вячіслава Юрійовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Болградського районного нотаріального округу Одеської області Бєлобров Павло Петрович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними, припинення права власності, поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про приватну власність – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі №514/1247/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Болградського районного нотаріального округу Одеської області Бєлобров Павло Петрович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович про визнання договорів купівлі-продажу та дарування недійсними, припинення права власності, поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про приватну власність, шляхом:

накладення арешту на будівлі та споруди зернотоку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247);

заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановлення заборони вчинення будь-які реєстраційні діі (у тому числі реєстрації відчуження) щодо будівель та споруд зернотоку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247);

заборони ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладати договори іпотеки, оренди, позички, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами щодо будівель та споруд зернотоку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 245035651247)..

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Копію ухвали направити для виконання до Тарутинського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса).

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Тарутинського районного суду Одеської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суддя Н.М. Тончева