Постанова № 10157618, 19.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-995/10/1770

19 травня 2010 року 12год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Оксимчук А.О.

відповідача: представник Оніщук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Опорядрембуд"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Опорядрембуд" (далі ТОВ "Фірма "Опорядрембуд") звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0004282342/2 від 13.01.2010 року, згідно з яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 177406,50 грн. в т.ч. 118271,00 грн. - основного платежу та 59135,50 грн. - штрафних санкцій та №0004292342/2 від 13.01.2010 року, згідно з яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 141533,00 грн. в т.ч. 94355,00 грн. - основного платежу та 47178,00 грн. - штрафних санкцій. В подальшому, уточнивши свої вимоги, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004282342/3 від 26.02.2010 року, згідно з яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 481721,00 грн. в т.ч. 360770,00 грн. - основного платежу та 120951,00 грн. - штрафних санкцій з урахуванням рішення №19815 від 07.05.2010 року "Про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 26.02.2010 року №0004282342/3", а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004292342/3 від 26.02.2010 року, згідно з яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 141533,00 грн. в т.ч. 94355,00 грн. - основного платежу та 47178,00 грн. - штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов повністю. На його обґрунтування зазначає, що господарські операції ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" з ПП "Юнісеф" носять реальний характер, їх вчинення підтверджується первинними документами, що оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, як наслідок, твердження податкового органу про нікчемність правочинів між "Фірма "Опорядрембуд" та ПП "Юнісеф" є лише субєктивним припущенням ревізорів, що здійснювали перевірку та не підтверджується жодним доказом. Так, зокрема відсутній обвинувальний вирок по кримінальній справі стосовно посадових осіб вказаного контрагента. Додатково представник позивача зазначає, що загалом акт перевірки ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" оформлено без дотримання вимог, встановлених Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 року № 925/11205. На таких підставах просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав викладених в письмових запереченнях. Зокрема, вказав, що під час проведення перевірки ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" було встановлено наявність договорів з ПП "Юнісеф" на виконання підрядних робіт. У звязку з відсутністю в останнього адміністративно-господарських можливостей на виконання таких робіт, податковий орган дійшов висновку, що правочини носять нереальний характер спрямовані на отримання ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" податкової вигоди та в силу ст.ст.203,215,228 ЦК України, є нікчемними. Таким чином, валові витрати та податковий кредит всупереч ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підтверджуються належними первинними документами. Вважає оспорювані податкові повідомлення рішення правомірними та просить суд відмовити в задоволення позовних вимог повністю.

Як вбачається з матеріалів справи 31.08.2009 року було підписано акт планової виїзної перевірки ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року за № 1102/23-100/34327874 (а.с.212-247 том 1).

На підставі акту перевірки та за результатами процедури апеляційного узгодження (а.с.10-30 том1) посадовими особами ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0004282342/3 від 26.02.2010 року, згідно якого ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на прибуток підприємств" в розмірі 481721,00 грн., в т.ч. 360770,00 грн. за основним платежем та 120951,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.12 том 2); згідно з рішенням №19815 від 07.05.2010 року "Про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 26.02.2010 року №0004282342/3", - сума податкового зобовязання за вказаним податковим повідомленням-рішенням за платежем "податок на прибуток підприємств" становить 176915,00 грн., в т.ч. 117943,00 грн. за основним платежем та 58972,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.14 том 2);

- №0004292342/3 від 26.02.2010 року, згідно якого ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 141533,00 грн. в т.ч. 94355,00 грн. - основного платежу та 47178,00 грн. - штрафних санкцій (а.с.13 том 2).

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року кореспондуються з положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Так, відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. А в силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинних документів та податкових накладних, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому, слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Відповідачем зроблено висновки, що в результаті порушення позивачем вказаних норм податкового права, в їх сукупності, позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати та податковий кредит по господарським операціям з ПП "Юнісеф".

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" було укладено з ПП "Юнісеф" ряд договорів підряду на проведення будівельно-монтажних робіт, а саме: договір за №2с від 04.01.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт по Будівництву абонслужби зі складськими приміщеннями Дубенського УКГГ по вул.Запорізька, 51, м. Дубно, вартістю 46700,00 грн. (з ПДВ); договір за № 3с від 04.01.2008 року по проведенню будівельно-монтажних робіт - Ремонт адмінприміщення ВАТ "Рівнегаз" на суму 50494,80 грн. (з ПДВ); договір за № 4с від 08.01.2008 року по проведенню будівельно-монтажних робіт - Капітальний ремонт з переобладнанням будівлі Дубенського УЕГГ по вул. Запорізька, 51, м. Дубно, на суму 23378,40 грн. (з ПДВ); договір за №6с від 01.02.2008 року на виконання будівельно-монтажних робіт - Ремонт адмінбудівлі по вул. Будівельників, 6, м. Рівне, вартістю 185023,20 грн. (з ПДВ); договір за №7с від 03.03.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт -Будівництво абонслужби зі складськими приміщеннями Дубенського УЕГГ по вул.Запорізька, 51, м. Дубно, вартістю 69127,70 грн. (з ПДВ); договір за №8с від 03.03.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт - Ремонт адмінбудівлі по вул.Будівельників, 6, м. Рівне, вартістю 87200,40 грн. (з ПДВ); договір за №9с від 01.04.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт - Ремонт кабінетів по вул. Будівельників, 6, м. Рівне, вартістю 25626,00 грн. (з ПДВ); договір за №10с від 01.04.2008 року на проведення будівельно-монтажних робіт - Будівництво абонслужби зі складськими приміщеннями Дубенського УЕГГ, вул. Запорізька, 51, м. Дубно, вартістю 78576,00 грн. (з ПДВ) (а.с.31-38 том 1).

За наслідками виконання вказаних договорів ПП "Юнісеф" виписано: акт за № б/н приймання виконаних підрядних робіт по будівництву абонслужби зі складськими приміщеннями Дубенського УЕГГ по вул. Запорізька, 51, м. Дубно вартістю 46700,00 грн. (з ПДВ) за січень 2008 року (вартість яких включено до складу валових витрат в сумі 38917,00 грн.); акт за №б/н прийняття виконаних підрядних робіт по ремонту адмінприміщення ВАТ "Рівнегаз" вартістю 50494,80 грн. (з ПДВ) за січень 2008 року (вартість яких включено до складу валових витрат в сумі 42079,00 грн.); акт за № б/н прийняття виконаних підрядних робіт по капітальному ремонту з переобладнання будівлі Дубенського УЕГГ по вул. Запорізька, 51 м. Дубно вартістю 23378,40 грн. (з ПДВ) за лютий 2008 року (вартість яких включено до складу валових витрат в сумі 19482,00 грн.); акт за №б/н прийняття виконаних підрядних робіт по ремонту адмінбудівлі по вул.Будівельників, 6, м. Рівне вартістю 185023,20 грн. (з ПДВ) за лютий 2008 року (вартість яких включено до складу валових витрат в сумі 154186,00 грн.); акт за №3 прийняття виконаних підрядних робіт по будівництву абонслужби зі складськими приміщеннями Дубенського УЕГГ, вул. Запорізька, 51, м. Дубно вартістю 69127,70 грн. (з ПДВ) за березень 2008 року (вартість яких включено до складу валових витрат в сумі 57606,00 грн.); акт за №2 прийняття виконаних підрядних робіт по ремонту адмінбудівлі по вул. Будівельників, 6, м. Рівне вартістю 87200,40 грн. (з ПДВ) за березень 2008 року (вартість яких включено до складу валових витрат в сумі 72667,00 грн.); акт за №б/н прийняття виконаних підрядних робіт по ремонту кабінетів по вул. Будівельників, 6, м.Рівне вартістю 25626,00 грн. (з ПДВ) за квітень 2008 року (вартість яких включено до складу валових витрат в сумі 21355,00 грн.); акт за №4 прийняття виконаних підрядних робіт по будівництву абонслужби зі складськими приміщеннями Дубенського УЕГГ, вул.Запорізька,51, м.Дубно вартістю 78576,00 грн. (з ПДВ) за квітень 2008 року (вартість яких включено до складу валових витрат в сумі 65480,00 грн.) (а.с.48-84 том 1).

За виконані роботи ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" перерахувало для ПП "Юнісеф" готівкові кошти на підставі наступних платіжних доручень: №651 від 06.02.2008 року на суму 42200,00 грн.; №668 від 12.02.2008 року на суму 78373,60 грн.; №824 від 23.04.2008 року на суму 64328,10 грн.; №712 від 05.03.2008 року на суму 120000,00 грн.; №738 від 17.03.2008 року на суму 22300,00 грн.; №763 від 26.03.2008 року на суму 32723,20 грн.; №797 від 09.04.2008 року на суму 80000,00 грн.; №818 від 21.04.2008 року на суму 22000,00 грн.; №12 від 20.05.2008 року на суму 30000,00 грн.; №40 від 30.05.2008 року на суму 30000,00 грн.; №66 від 11.06.2008 року на суму 44202,00 грн. Всього перераховано 566126,20 грн. (а.с.85-95 том 1).

Таким чином, господарські операції, вчинені ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" з ПП "Юнісеф" підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було. Аналогічним чином, податковий кредит сформований ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних (а.с.39-46 том 1).

З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що вказані підрядні роботи отримувались ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" для забезпечення виконання усього комплексу робіт по договорах, укладених із замовником ВАТ "Рівнегаз", які в свою чергу, укладалися з позивачем, як генеральним підрядником (а.с.122-128 том 1). Виконання вказаних договорів підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в, оформленими належним чином і скріпленими печатками та підписами сторін (а.с.129-159 том 1). При цьому, загальний обєм виконаних генпідрядних робіт перевищує обєми виконаних підрядних робіт, що пояснюється включенням до обємів робіт виконаних власними силами ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" обємів робіт, виконаних іншими підрядниками, зокрема ПП "Юнісеф". Вказані роботи в повному обсязі оплачені замовником робіт (а.с.160-193 том 1) і відображені в податковому обліку позивача (а.с.194-211 том 1).

Відповідно до ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобовязується збудувати і здати у встановлений строк обєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Відповідно до ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обовязків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обовязку. Замовник і субпідрядник не мають права предявляти один одному вимоги, повязані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. З аналізу вищевказаних норм права слідує, що підрядник (ТОВ "Фірма "Опорядрембуд"), шляхом укладення договорів з субпідрядником (ПП "Юнісеф"), має можливість мінімізувати власні адміністративно-господарські ресурси необхідні для виконання зобовязань перед замовником (ВАТ "Рівнегаз").

Вказані обставини податковим органом не досліджувалися під час проведення перевірки.

Однак, залучення ПП "Юнісеф" в якості підрядника при виконанні ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" будівельних робіт для ВАТ "Рівнегаз" було господарською необхідністю для позивача, спрямованою на виконання взятих на себе господарських зобовязань та на отримання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що господарські операції ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" з ПП "Юнісеф" носили реальний характер, понесені витрати на придбання робіт в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок, валові витрати та податковий кредит повязані з господарською діяльністю позивача.

За змістом акту перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, господарські операції позивача з вказаним контрагентом оформлені договорами, довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в, податковими накладними та розрахунковими документами, яких на думку податкового органу недостатньо, з огляду на неспроможність ПП "Юнісеф" здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. На переконання податкового органу, така неспроможність доводиться фактом відсутності реєстрації за вказаним суб'єктом господарювання техніки, машин і механізмів, транспортних засобів та відсутністю у нього необхідної кількості штатних найманих працівників.

Поміж того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, позаяк не залежать від волі останнього.

Аналогічним чином, не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагента, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати, при цьому, фінансові санкції.

Не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства висновки акту перевірки, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, щодо відсутності у контрагента позивача правосуб'єктності, як підстави для визначення відповідної первинної документації в якості фіктивної.

Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

ПП "Юнісеф" набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, і відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України, якою визначено, що до дня внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення реєстрації юридичної особи остання не є такою, що припинилася, і мало цивільну право- дієздатність. На момент видачі податкових накладних ПП "Юнісеф" являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість (за даними офіційного Веб-сайту ДПА України свідоцтво анульовано лише 12.02.2009 року), тому на законних підставах видало податкові накладні. На момент оформлення договір та виконання робіт ПП "Юнісеф" мало ліцензію на провадження будівельної діяльності (а.с.100 том 1). Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

Обставини порушення кримінальної справи №181 за фактом фіктивного підприємництва ПП "Юнісеф", за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (а.с.113-115 том 1), не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаним суб'єктом господарювання операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.

Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на наявність кримінальної справи, що перебуває на стадії досудового слідства, суд приходить до висновку, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" з ПП "Юнісеф" є передчасними та необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів позивача з ПП "Юнісеф", по своїй суті зводяться не до того, що вони спрямовані на незаконне заволодіння майном чи коштами держави, як того вимагає ст. 228 ЦК України, а до того, що сторони вчинили такі правочини лише про людське око, знаючи заздалегідь, що вони не будуть виконані, з метою, іншою ніж та, що передбачена такими правочинами.

В той же час, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, і такий правочин в силу вимог ст.234 ЦК України, на відміну від нікчемного, може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, тобто є оспорюваним.

Враховуючи наведене, обставини щодо вчинення юридичними особами фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду, без фактичного його виконання, є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що твердження податкового органу про завищення ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" валових витрат та податкового кредиту по операціях з ПП "Юнісеф" є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються документально.

За таких обставин, оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню в повному обсязі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0004282342/3 від 26.02.2010 року з урахуванням рішенням №19815 від 07.05.2010 року "Про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 26.02.2010 року №0004282342/3", згідно з якими ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на прибуток підприємств" в розмірі 176915,00 грн., в т.ч. 117943,00 грн. за основним платежем та 58972,00 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0004292342/3 від 26.02.2010 року, згідно якого ТОВ "Фірма "Опорядрембуд" визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 141533,00 грн. в т.ч. 94355,00 грн. - основного платежу та 47178,00 грн. - штрафних санкцій.

Присудити на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Опорядрембуд" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 24.05.2010 року