Рішення № 10155778, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/11016.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНО-БЕЗПЕКА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування»

про стягнення 23372, 24 грн.          

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Варишко П.В.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 16298, 55 грн. за договором № 120 ПР від 31.05.2007 р., 994, 34 грн. –відсотків за порушення грошового зобов’язання та 6079, 35 грн. –інфляційних нарахувань. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань в частині розрахунків за виконані проектно-вишуковувальні роботи по розробці проекту автоматичної установки пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, пожежного радіомоніторингу, автоматичної установки водяного пожежегасіння, автоматичних установок проти димної вентиляції та протипожежної автоматики на об’єкті: будівництво торгового центру «Метро Кеш енд Кері»по вул. Макарова в м. Рівне, відповідно до умов вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.05.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 р. розгляд справи було відкладено на 16.06.2010 р. у зв’язку з нез’явленням у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.06.2010 р., за згодою представника позивача, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНО-БЕЗПЕКА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування»укладено договір № 120 ПР від 31.05.2007 р., за умовами якого позивач зобов’язався виконати проектно-вишукувальні роботи по розробці та погодженню в Головному управлінні Міністерства надзвичайних ситуацій України проекту автоматичної установки пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, пожежного радіомоніторингу, автоматичної установки водяного пожежегасіння, автоматичних установок проти димної вентиляції та протипожежної автоматики на об’єкті «Будівництво торгівельного центру «Метро Кеш енд Кері» по вул. Макарова в м. Рівне.

Відповідно до п. 4.1. договору його вартість визначається на підставі кошторису № 1 на виконання проектних робіт та складає 27164, 25 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 5432, 85 грн., а всього – 32597, 10 грн.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата робіт здійснюється відповідачем передоплатою у розмірі 50% вартості договору, що складає 16298, 55 грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом п’яти банківських днів з дати підписання цього договору.

Згідно з п. 4.3. договору остаточний розрахунок відповідач здійснює протягом п’яти банківських днів з дати підписання акту прийому-здачі виконаних робіт та отримання проектної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2007 р. позивач здав, а відповідач –прийняв проектно-вишукувальну продукцію відповідно до умов договору № 120 ПР від 31.05.2007 р., що підтверджується актом від 05.12.2007 р., підписаного сторонами (копія –у матеріалах справи).

За таких обставин, відповідно до п. 4.3. договору, відповідач мав оплатити прийняті ним роботи протягом п’яти банківських днів з дати підписання акту прийому-здачі від 05.12.2007 р., а саме –до 12.12.2007 р.

25.02.2009 р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості за договором № 120 ПР від 31.05.2007 р. у розмірі 16298, 55 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав умови договору № 120 ПР від 31.05.2007 р. щодо оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНО-БЕЗПЕКА»проектно-вишуковувальних робіт, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 16298, 55 грн. крім того, позивач просить стягнути з відповідача 994, 34 грн. –відсотків за порушення грошового зобов’язання та 6079, 35 грн. –інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов’язань за договором № 120 ПР від 31.05.2007 р. не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 120 ПР від 31.05.2007 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 120 ПР від 31.05.2007 р. у розмірі 16298, 55 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 994, 34 грн. та інфляційні втрати за весь час прострочення у розмірі 6079, 35 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача розмір 3% річних від простроченої суми грошового зобов’язання становить 994, 34 грн., інфляційні втрати за весь час прострочення виконання зобов’язання складають 6079, 35 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин, вимоги позивача визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНО-БЕЗПЕКА»просить включити до складу судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування» витрати на оплату послуг адвоката на суму 1600, 00 грн., які позивач витратив у зв’язку із необхідністю отримати кваліфіковану адвокатську допомогу внаслідок порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором № 120 ПР від 31.05.2007 р.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНО-БЕЗПЕКА»та адвокатом Варишко П.В. укладено угоду про надання юридичних (адвокатських) послуг № 7 від 02.11.2009 р., за умовами якого адвокат зобов’язався надати позивачу юридичні (адвокатські) послуги і представляти його інтереси як позивача з приводу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування»у господарському суді всіх рівнів.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру серії 02АААД № 071675 позивач сплатив адвокату Варишко П.В. 1600, 00 грн. за угодою № 7 від 02.11.2009 р..

У матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія свідоцтва № 2932/10 від 22.09.2005 р., виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про право Варишко П.В. на зайняття адвокатською діяльністю.

При цьому суд відзначає, що Варишко П.В. приймав участь у судових засіданнях в якості представника позивача.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову –на відповідача;

при відмові в позові –на позивача;

при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, до складу судових витрат включається сума, яка була сплачена позивачем за надання адвокатських послуг у розмірі 1600, 00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНО-БЕЗПЕКА»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування»(01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 18/7, код ЄДРПОУ 34981246), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНО-БЕЗПЕКА»(03110, м. Київ, вул. І.Клименка, 25, код ЄДРПОУ 31720737) основний борг у розмірі 16298, 55 грн. (шістнадцять тисяч двісті дев’яносто вісім грн. 55 коп.), 3 % річних 3% річних від простроченої суми грошового зобов’язання у розмірі 994, 34 грн. (дев’ятсот дев’яносто чотири грн. 34 коп.), інфляційні втрати за весь час прострочення виконання зобов’язання на суму 6079, 35 грн. (шість тисяч сімдесят дев’ять грн. 35 коп.), 1600, 00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) –адвокатських послуг, 233, 72 грн. (двісті тридцять три грн. 72 коп.) –державного мита та 236, 00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання: 24.06.2010 р.