Рішення № 10155779, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/52 14.06.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» до Відкритого акціонерного товариства «Юртех»

про стягнення 6472, 73 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Середа В.В.

від відповідача: не з’явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по орендним платежам у розмірі 6472, 73 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП загальною площею до 20 кв.м. № 17-28/151-41 від 15.01.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.03.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представників сторін, неналежне виконання ними вимог суду та необхідність витребувати додаткові докази у справі.

У процесі провадження у справі, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, від банку позивача було витребувано відомості щодо обсягу надходження від Відкритого акціонерного товариства «Юртех»на рахунок Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» грошових коштів на виконання договору оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП загальною площею до 20 кв.м. № 17-28/151-41 від 15.01.2009 р.

Однак станом на день розгляду справи витребуваних відомостей суду не надано.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.06.2010 р., за згодою представника позивача, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»та Відкритим акціонерним товариством «Юртех»укладено договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП загальною площею до 20 кв.м. № 17-28/151-41, за умовами якого позивач зобов’язався надати, а відповдіач –прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 2 кв.м., розташовані на 1-му поверсі 4-поверхового будинку № 11 по вул. Леонтовича у місті Києві для розміщення обладнання зв’язку.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата перераховується відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.2., пп. 3.2.1. п. 3.2. договору орендна плата 0а перший (базовий) місяць оренди майна становить 1428, 92 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Згідно з п. 3.4. договору відповідач сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений в п. 3.1. договору, згідно з рахунками позивача, пропорційно орендованій площі та відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками позивача пропорційно орендованій площі.

Договір, відповідно до п. 12.1., набирає чинності від дати його підписання сторонами та діє з 01.03.2009 р. до 01.03.2010 р.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.03.2009 р. позивач передав, а відповідач –прийняв частину приміщення загальною площею 2 кв.м., розташовані на 1-му поверсі 4-поверхового будинку № 11 по вул. Леонтовича у місті Києві для розміщення обладнання зв’язку (копія –у матеріалах справи).

За актом передачі-приймання майна від 10.09.2009 р. відповідач передав, а позивач –прийняв частину приміщення загальною площею 2 кв.м., розташовані на 1-му поверсі 4-поверхового будинку № 11 по вул. Леонтовича у місті Києві для розміщення обладнання зв’язку (копія –у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував умови договору № 17-28/151-41 від 15.01.2009 р. щодо внесення, передбачених договором платежів, у зв’язку з чим виникла заборгованість за період з червня до вересня 2009 року у розмірі 5703, 12 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення внесення платежів у розмірі 460, 99 грн., 22, 42 грн. –інфляційних втрат та 86, 20 грн. –3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов’язань за договором № 17-28/151-41 від 15.01.2009 р. не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 17-28/151-41 від 15.01.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за оренду приміщення та відшкодування вартості комунальних послуг визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати за весь час прострочення сплати передбачених договором платежів.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших відповідач сплачує на користь позивача пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21-го числа місяця, що настає за розрахунковим.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що рахунки на сплату орендної плати та відшкодування витрат за комунальні послуги за червень 2009 року (рахунок № 1556 від 30.06.2009 р.), липень 2009 року (№ 164 від 31.07.2009 р.), серпень 2009 року (рахунок № 148 від 31.08.2009 р.) та за вересень 2009 року (рахунок № 153/1 від 30.09.2009 р.) було надіслано відповідачу лише 22.01.2010 р., про що свідчить фіскальний чек поштової установи № 9561 від 22.02.2010 р.

Як вбачається повідомлення про вручення поштового відправлення (оригінал –у матеріалах справи), вищевказані рахунки отримані відповідачем 23.01.2010 р.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку»від 05.03.2009 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

При цьому доказів надіслання або вручення особисто відповідачу рахунків на сплату орендної плати, а також відшкодування витрат за комунальні послуги (фіскальний чек, поштове повідомлення про вручення, підпис уповноваженого представника відповідача на відповідних рахунках тощо) за період з червня до вересня 2009 року, у строки встановлені п. 3.1. договору, позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, обов’язок щодо сплати рахунків № 1556 від 30.06.2009 р., № 164 від 31.07.2009 р., № 148 від 31.08.2009 р., № 153/1 від 30.09.2009 р. настав лише після їх отримання відповідачем, а саме –з 24.01.2010 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що прострочення платежів, передбачених вказаним договором, сталося не з вини відповідача.

При цьому позивач нараховує відповідачу пеню за несвоєчасне виконання ним грошового зобов’язання, 3 % річних та інфляційні втрати за період з 21.07.2009 р. до 13.01.2010 р.

Тож, оскільки суд не наділений повноваженнями самостійно визначати період нарахування штрафних санкцій та відповідальності за неналежне виконання господарського зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Юртех»пені за несвоєчасне виконання ним грошового зобов’язання, 3 % річних та інфляційних втрат за задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідально до п. 2.1. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р. зі змінами та доповненнями (чинним на момент винесення рішення) якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Як зазначає позивач у позовній заяві, строк дії договору № 17-28/151-41 від 15.01.2009 р. фактично припинено 10.09.2009 р. та приміщення повернуто позивачу за актом передачі-приймання майна.

Таким чином, враховуючи, що з 10.09.2009 р. договір № 17-28/151-41 від 15.01.2009 р. фактично припинено, то нарахування пені із вказаної дати, відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, є безпідставним.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Юртех» (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 6, літ. «А», код ЄДРПОУ 30489263), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг № 2 Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01033, м. Київ, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 01189910) заборгованості за оренду приміщення та відшкодування вартості комунальних послуг у розмірі 5703, 12 грн. (п’ять тисяч сімсот грн. 12 коп.), 57, 03 грн. (п’ятдесят сім грн. 03 коп.)–державного мита та 207, 94 грн. (двісті сім грн. 94 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання: 24.06.2010 р.