Рішення № 10155613, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/22907.06.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Закритого акціонерного товариства "Жилкомунсервіс"

про стягнення заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості - 20 013,11 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Цурка Н.О.- довіреність №Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009;

від відповідача: Піщевят Н.М.- довіреність №2 від 27.01.2010;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Жилкомунсервіс" про стягнення боргу у розмірі 20 013,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спожиту теплову енергію згідно Угоди № 21-08 від 26.03.2008р. про реструктуризацію заборгованості до Договору № 9236012 від 01.01.2005 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

З цих підстав, враховуючи ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 15 510, 65 грн. –основного боргу, 3 710, 50 грн. –індексу інфляції, 791,96 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –200,13 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 05.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.06.2010.

07.06.2010 представник відповідача в судовому засіданні надав платіжне доручення № 202 від 02.06.2010 на підтвердження часткової оплати суми боргу у розмірі 2000, 00 грн. (копія платіжного доручення в матеріалах справи).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.06.2010 р. за згодою представника позивача та представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 9236012 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

26.03.2008 між сторонами було укладено Угоду № 21-08 про реструктуризацію заборговано (далі - Угода) до Договору № 9236012 від 01.01.2005, відповідно до пп. 1-3 якої відповідач визнав заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 54 719,22 грн. станом на 01.03.2008 зобов'язався її сплатити позивачу протягом березня 2008 – лютого 2009рр. щомісячними платежами сумі 1 723,41 грн. до 15 числа кожного місяця (додаток № 1 до Угоди).

Крім того, п. 4 Угоди обумовлено, що при проведенні сплати заборгованості згідно п. 3 Угоди відповідач зобов'язується посилатись в реквізитах «призначення платежу»платіжного документа на дану Угоду. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані позивачем кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії.

Однак, відповідач свої зобов’язався за Угодою порушив, у зв’язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду борг відповідача становив 15 510, 65 грн.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідач після порушення провадження у справі сплатив позивачу, в рахунок погашення заборгованості 4000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 201 від 02.06.2010. та не заперечується позивачем.

Таким чином, в частині стягнення основного боргу у розмірі 2000, 00 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України, а вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 13 510, 65 грн. обґрунтовані документально, доведені та підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 3 710, 50 грн. –індексу інфляції та 791,96 грн. –3 % річних.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника коштів та борги споживачів (населення) і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3 710, 50 грн. –індексу інфляції та 791,96 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 80 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Жилкомунсервіс"(04060, м. Київ. вул. Вавілових, 9, код ЄДРПОУ 24725452) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –13 510 (тринадцять тисяч п’ятсот десять) грн. 65 коп. –основного боргу, 3 710 (три тисячі сімсот десять) грн. 50 коп. –індексу інфляції, 791 (сімсот дев’яносто одна) грн. 96 коп. –3 % річних, 200 (двісті) грн. 13 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2000, 00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення:24.06.2010р