Рішення № 10155125, 21.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.06.2010Справа №2-19/2768-2010 За позовом – Приватного підприємства «РСУ-107», м.Севастополь (ідентифікаційний код 23011874),

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна», АР Крим м.Ялта (ідентифікаційний код 32836598)

про стягнення 19235,28 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Поливянний О.І. – представник, довіреність б/н від 25.04.2010 р.;

Від відповідача – не з’явився;

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 19235,28 грн. в рахунок оплати робіт за договором № 25/07.08 від 25.07.2008 р. та додаткових угод до нього, а також стягнути судові витрати. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обов’язків за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду м.Севастополя від 08.04.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження по справі № 5020-9/044

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (ідентифікаційний код 32836598) зареєстровано за адресою: 98635, АР Крим, м.Ялта, вул.Соханя, 3.

Ухвалою Господарського суду м.Севастополя від 13.05.2010 р. справу направлено за підсудністю до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.05.2010 р. справу прийнято до провадження судді В.І.Мокрушина із привласненням номеру 2-19/2768-2010 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.06.2010 р. на 12 год. 15 хв.

Відповідач відзиву на позов не надав, правом на участь у судовому засіданні не скористувався, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням сторін, вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) сторонами не заявлялось.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (Замовник) та Приватним підприємством «РСУ-107» (Підрядник) був укладений договір підряду № 25/07.08 (а.с.22-25).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору Підрядник зобов’язується власними силами та засобами провести роботи по виготовленню, доставки та монтажу балконних блоків із профілю «REHAU», козирків, відливів (далі вироби) загальною площею 170, 177 кв.м., на об’єкті, розташованому за адресою: м.Севастополь, вул.Шоста бастионна, 83.

У пункті 2.1 договору підряду сторони встановили, що попередня ціна договору складає 82195,50 грн., у тому числі ПДВ 13699,25 грн., згідно затвердженої сторонами специфікації. Оплата проводиться у національній валюті України. Остаточна вартість цього договору визначається виходячи з фактично виконаної роботи з урахуванням даних аркушів замовлення та оформлюється сторонами додатковою угодою до договору.

Згідно п.2.2 договору Замовник здійснює передплату за договором у розмірі 70% від ціни договору протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору. Остаточний розрахунок з Підрядником Замовник здійснює протягом 3 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.4.2 договору підряду Замовник зобов’язується прийняти виконані роботи по акту виконаних робіт у строки, встановлені цим договором.

Також у пункті 5.1 передбачено, що Замовник зобов’язаний прийняти виконану роботу протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від Підрядника повідомлення про готовність робіт та підписати акт приймання-передачі за типовою формою КБ-2в. У разі не приймання робіт у встановлені строки без письмового повідомлення Підрядника про наявність об’єктивних причин, роботи вважаються прийнятими Замовником, а акт приймання-передачі підписаним.

Договір набирає сили з моменту його підписання та підписання листа замовлення на весь обсяг робіт, передбачених в п.1.1 цього договору та діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов’язань.

Також, між сторонами були укладені додаткові угоди до договору підряду № 25/07.08 від 25.07.2008 р., яким було збільшено вартість робіт на загальну суму 60614,46 грн.

Крім того, сторонами були підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, згідно яких за договором підряду № 25/07.08 від 25.07.2008 р. та додаткових угод до нього були виконані роботи на загальну суму 142808,46 грн. (а.с.70-74).

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач 16.06.2009 р. звернувся до відповідача з листом, у якому зазначив, що 29.05.2009 року уповноважений представник ТОВ «Техком-Україна» підписав акти виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість робіт по формі КБ-3, при цьому вартість прийнятих та неоплачених робіт складає 19235,28 грн.

01.12.2009 р. позивач направив на адресу відповідача претензію, у якій вимагає протягом трьох днів від дати отримання претензії провести повний розрахунок за договором підряду № 25/07.08 від 25.07.2008 р. та додаткових угод до нього.

У зв’язку з тим, що остаточний розрахунок за виконані роботи за договором підряду відповідачем здійснений не був, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 19235,28 грн.

Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на позовну заяву, суд згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення 19235, 28 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями), визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 року із змінами та доповненнями) господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавством.

Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (Закон України у редакції від 16.01.2003 року), якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається зі змісту статті 875 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) встановлено, що оплата робіт за договором підряду провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно приписів статті 882 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Спільним наказом Держкомстату України і Держбуду України від 21.06.2002 р. N 237/5 встановлені типові форми документів, необхідні для передання-прийняття робіт, а саме 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. N КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. N КБ-3). В актах, як відомо, міститься інформація про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов'язані з виконанням цього обсягу робіт. Зазначена в актах сума витрат, що відносяться до виконаних робіт, являє собою собівартість виконаних робіт. У довідці визначається вартість таких робіт. На підставі зазначених документів замовник робить розрахунки за виконаний підрядником обсяг робіт.

Згідно роз'яснень Державного комітету України по будівництву й архітектурі (лист від 08.07.2004 р. N 8/8-719) зазначені типові форми поширюються на будівельні підприємства і будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності, незалежно від форми власності, які виконують будівельні і монтажні роботи; роботи з капітального і поточного ремонту будинків і споруджень; інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства і джерел фінансування цих робіт.

Враховуючи, що відповідачем не надано будь-яких доказів в якості підстави для відмови у задоволенні позову, позовні вимоги Приватного підприємства «РСУ-107» про стягнення заборгованості у сумі 19235,28 грн. за договором підряду № 25/07.08 від 25.07.2008 р відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII).

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями)

ВИРІШИВ:

·          Позов задовольнити.

·          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Україна» (АР Крим, 98653, м.Ялта, вул.Соханя, 3, ідентифікаційний код 32836598, відомостей про р/р не має) на користь Приватного підприємства «РСУ-107» (99040, м.Севастополь, пр. Ген.Острякова, 136, ідентифікаційний код 23011874, р/р 26003300001563 в СФ АКБ «Форум»МФО 384931) грошову суму у розмірі 19235,28 грн. в рахунок оплати робіт за договором № 25/07.08 від 25.07.2008 р. та додаткових угод до нього, а також 192,35 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

·          Повернути Приватному підприємству «РСУ-107» (99040, м.Севастополь, пр. Ген.Острякова, 136, ідентифікаційний код 23011874, р/р 26003300001563 в СФ АКБ «Форум»МФО 384931) з Державного бюджету Ленінського району м.Севастополя (рахунок № 31113095700007 у ГУ ДКУ в м.Севастополі МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) зайво сплачене державне мито у сумі 7,65 грн., яке сплачене квитанцією № ПН321389 від 02.04.2010 р.

·          Повернути Приватному підприємству «РСУ-107» (99040, м.Севастополь, пр. Ген.Острякова, 136, ідентифікаційний код 23011874, р/р 26003300001563 в СФ АКБ «Форум»МФО 384931) з місцевого бюджету Ленінського району м.Севастополя (рахунок № 31216259700007 у ГУ ДКУ в м.Севастополі МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 4,00 грн., які сплачені квитанцією № ПН321388 від 02.04.2010 р.

·          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

25.06.2010 р.

Рішення направити на адреси:

Приватне підприємство «РСУ-107», 99040, м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, 136

ТОВ «Техком-Україна» 99003, м.Севастополь, вул.Гідрографічна, 21;

ТОВ «Техком-Україна», 98653, м.Ялта, вул.Соханя, 3

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.