ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
29.06.2010Справа №2-19/2750-2010 За позовом – Фонду майна АР Крим, м.Сімферополь АР Крим
До відповідача – Приватного підприємства «Полюс», м.Сімферополь АР Крим
про розірвання договору, повернення майна та стягнення 1700 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Соловйова К.С., – представник, довіреність № 131-Д від 29.12.2009 р.;
Від відповідача – Качан С.М., представник, довіреність № б/н від 01.03.2010 р.
Суть спору: Позивач – Фонд майна АР Крим звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить розірвати договір купівлі – продажу обґєкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району, що був укладений між Малим виробничо – комерційним підприємством «Полюс» та Фондом майна АР Крим; зобовґязати ПП «Полюс» повернути за актом приймання – передачі до складу майна АР Крим обґєкт незавершеного будівництва – профілакторій на 300 місць, розташований у с.Миколаївка Сімферопольського району; стягнути з ПП «Полюс» на користь Фонду майна АР Крим штраф у сумі 1700 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав вимоги додаткової угоди від 31.08.2007 року до договору купівлі – продажу обґєкту незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району від 03.06.1997 року.
Відповідач – ПП «Полюс» надав відзив на позов, позовних вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити. Позицію аргументував тим, що майно – обґєкт незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району, знаходиться у аварійному стані, та підлягає зносу, що підтверджується висновками № 10/93 від 23.04.2010 року Національної академії природоохоронного та курортного будівництва.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) представники сторін давали пояснення на російський мові.
Клопотань про фіксацію судового процесу технічними засобами на підставі ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) сторонами не заявлялося.
У процесі розгляду справи оголошувалася перерва.
Розглянувши матеріали справи, суд –
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Полюс» (ідентифікаційний код 13789704) зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 28.04.1992 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію.
Відповідно до п.1.1 Статуту Приватне підприємство «Полюс» (ідентифікаційний код 13789704) є правонаступником Малого виробничо – комерційного підприємства «Полюс».
03.06.1997 року між Малим виробничо – комерційним підприємством «Полюс» (правопопередником ПП «Полюс» - далі по тексту МВКП «Полюс») та Фондом майна Автономної Республіки Крим (далі по тексту ФМ АР Крим) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі – продажу обґєкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району (а.с.6-8).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору ФМ АР Крим прийняв на себе зобовґязання передати у власність МВКП «Полюс» обґєкт незавершеного будівництва – пансіонат на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району, який знаходиться на балансі ОП «Сімферопольський ДСК» на земельній ділянці площею 4,01 га, а МВКП «Полюс» прийняв на себе зобовґязання сплатити за обґєкт ціну у відповідності з умовами цього договору.
Відповідно до абзацу 3 п.5.1 вказаного договору МВКП «Полюс» прийняв на себе зобовґязання завершити будівництво до 2003 року з можливою зміною профілю з дотриманням санітарно-екологічних норм.
Відповідно до п.5.3 вказаного договору МВКП «Полюс» прийняв на себе зобовґязання надавати ФМ АР Крим необхідні матеріали, відомості, документи на виконання умов даного договору.
20.06.1997 року сторонами підписаний акт приймання – передачі майна (а.с.9).
31.08.2007 року між ПП «Полюс» та ФМ АР Крим укладена нотаріально посвідчена додаткова угода до договору купівлі – продажу обґєкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району від 03.06.1997 року (а.с.10).
Відповідно до п.1 цієї додаткової угоди абзац 3 п.5.1 договору купівлі – продажу обґєкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району від 03.06.1997 року, виклали у наступній редакції: «завершити будівництво обґєкту до 2010 року з можливою зміною профілю та дотриманням санітарно – екологічних норм».
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач – ПП «Полюс» надав відзив на позов, позовних вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити. Позицію аргументував тим, що майно – обґєкт незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району, знаходиться у аварійному стані, та підлягає зносу, що підтверджується висновками № 10/93 від 23.04.2010 року Національної академії природоохоронного та курортного будівництва.
03.03.2010 року представниками ФМ АР Крим складений акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі – продажу обґєкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району від 03.06.1997 року та додаткової угоди від 31.08.2007 року (а.с.14-15).
Відповідно до висновків акту перевірки ФМ АР Крим встановив невиконання ПП «Полюс» умов договору купівлі – продажу об’єкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району від 03.06.1997 року та додаткової угоди від 31.08.2007 року.
Окрім того, актом встановлено неподання ПП «Полюс» на адресу ФМ АР Крим документів, які підтверджують завершення будівництва обґєкту, які підтверджують виконання вимог єкологічної безпеки та охорони навколишнього середовища (санітарно – екологічних норм), які підтверджують відсутність перепродажу обґєкту.
На підставі ч.5 ст.29 Закону України «Про приватизацію державного майна» (від від 04.03.1992 року № 2163-XII із змінами та доповненнями) за недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.
Відповідно до вказаної норми закону санкції покладаютьсяна керівника підприємства, проте ФМ АР Крим наклав санкції саме на підприємство, а не на його керівника, що не відповідає вимогам діючого законодавства у звґязку з чим суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.
Що стосується позовних вимог про розірвання договору суд зазначає наступне.
Відповідно до висновку Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (ліцензія АБ № 104411) за результатами оцінки технічного стану незавершеного будівництвом корпусу пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району пр.Нахімова № 10/93 загальний технічний стан незавершеного будівництвом корпусу пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району пр.Нахімова у цілому оцінюється як аварійне, фактичний стан відповідальних конструкцій не забезпечує несучу способність, яка вимагається; фундаменти та несучі стенові конструкції знаходяться у аварійному стані, у звґязку з чим рекомендовано здійснити демонтаж всіх надземних конструкції будівлі, виконати підсилення фундаментів та знову возвести будівлю корпусу.
Відповідно до вказаного висновку недоліки обґєкту були допущені ще при будівництві незавершеного будівництвом корпусу пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району пр.Нахімова.
Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.613 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Із суті зобов’язання випливає, що відповідач – ПП «Полюс» повинен бути завершити будівництво незавершеного будівництвом корпусу пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району пр.Нахімова.
При цьому по закінчнні будівництва обґєкт повинен відповідати як вимогам санітарно – екологічних норм, так і іншим вимогам діючого законодавства, які предґявляються до закінченого будівництвом обґєкту.
Проте відповідно до висновку Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (ліцензія АБ № 104411) за результатами оцінки технічного стану незавершеного будівництвом корпусу пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району пр.Нахімова № 10/93 недоліки обґєкту були допущені ще при будівництві незавершеного будівництвом корпусу пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району пр.Нахімова.
Тобто ФМ АР Крим продав ПП «Полюс» обґєкт незавершеного будівництва – пансіонат на 300 місць, розташований у с.Миколаївка Сімферопольського району, який не можливо завершити будівництвом з урахуванням санітарно – екологічних норм і інших вимог діючого законодавства, які предґявляються до закінченого будівництвом обґєкту.
Відповідно до п.1 ст.614 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором інші умови не встановлені.
Таким чином, невиконання умов договору було обумовлено наявністю прострочення кредитора, що є підставою для відмови у позові.
При цьому суд звертає увагу сторін на те, що для досягнення мети, яку вони поставили при укладенні договору купівлі – продажу обґєкта незавершеного будівництва – пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району, їм необхідно у позасудовому чи судовому порядку внести відповідні зміни до укладеного договору з урахуванням висновку Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (ліцензія АБ № 104411) за результатами оцінки технічного стану незавершеного будівництвом корпусу пансіонату на 300 місць, розташованого у с.Миколаївка Сімферопольського району пр.Нахімова № 10/93, оскільки у іншому випадку жодна із сторін не досягне тієї мети, яку вона ставила при укладенні договору.
З урахуванням викладеного суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
З урахуванням наданих документів до матеріалів справи суд вважає можливим розглянути позовні вимоги по суті та ухвалити рішення.
Відповідно до §1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод» (ратифіковано Законом України від 17.07.1997 року № 475) суд повинен надати обґрунтування свого рішення, але це не може сприйматися як вимога надати докладну відповідь на кожний аргумент. Межи такого обов'язку можуть бути різноманітними залежно від обставин справи. Окрім того, по кожній справі необхідно враховувати аргументи, які сторона надає до суду (Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини суд надає оцінку лише тим доказам, які безпосередньо впливають на результат розгляду справи.
У судовому засіданні оголошено повний текст рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.33, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями)
ВИРІШИВ:
· У задоволенні позову відмовити.
Рішення направити:
· Фонд майна АР Крим, 95015, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 17;
· ПП «Полюс», 95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Дерюгіної, 6;
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.
Судове рішення № 10155119, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 29.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2750-2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: