Рішення № 10155111, 22.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2010Справа №2-33/2632-2010 За позовом закритого акціонерного товариства «Морбуд», (99011, м.Севастополь, вул. Новоросійська, 25/вул. Демидова, 7)

до приватного підприємця «Інтегратор-Крим», (95000, м.Сімферополь, вул. Данилова, 43; 95026, м.Сімферополь, вул. Мічуріна, 12)

про стягнення 26 246,05 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін не з’явилися.

Суть спору: закрите акціонерне товариство «Морбуд» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, приватного підприємця «Інтегратор-Крим», та просить стягнути заборгованість у розмірі 26246.05 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем грошового зобов’язання, що виникло у зв’язку з несплатою поставленого позивачем товару на підставі договору поставки.

Позивач у судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника (а.с.34).

Відповідач у судове засідання не з’явився двічі, явку уповноважених представників не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в позовній заяві, договорі (а.с.7), та довідці ЄДРПОУ (а.с. 22). Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також, пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 визначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відклався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані в судовому засіданні 31 травня 2010 року, суд –

           встановив:

24 грудня 2007 року між приватним підприємством «Інтегратор-Крим» (виконавець) та закритим акціонерним товариством «Морстрой» (замовник) укладений договір № 241207/1, відповідно до пункту 1.1 якого замовник замовляє, приймає та оплачує, а виконавець здійснює постачання матеріалів та обладнання для систем телефонного зв’язку, комп’ютерній мережі, мережі електроживлення та супутникового телебачення в офісі замовника. (а.с. 7).

Відповідно до пункту 1.2 договору перелік та вартість обладнання, склад робіт вказується в додатку 1, який є невід’ємною частиною договору.

Загальна сума договору складає 41755.39 грн. (пункт 1.4 договору).

Пунктом 2.1 договору виконавець взяв на себе зобов’язання виконати поставку обладнання, відповідно до специфікації 1, а замовник, відповідно до пункту 2.2 – провести 100% попередню оплату за обладнання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, на підставі рахунку-фактури виконавця.

Замовник проводить остаточний розрахунок за даним договором протягом 3 робочих днів з моменту підписання акту здачі-прийому робіт.

Так, специфікацією, яка є невід’ємною частиною договору визначений перелік обладнання та робіт, всього на загальну суму 41755.39 грн. (а.с. 8).

Відповідачем на адресу позивача, 14 січня 2008 року направлена податкова накладна, а також рахунок-фактура № І-1/2712 на суму 26246.05 грн.

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 26246.05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 14 січня 2008 року (а.с. 11).

Однак, відповідач після отримання грошових коштів на свій рахунок, поставку матеріалів та обладнання не здійснив, а також не приступив до виконання робіт, які зобов’язався виконати відповідно до умов договору, що і з’явилося підставою для звернення закритого акціонерного товариства «Морстрой» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини, які виникли у зв’язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Отже, згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі платіжного доручення (а.с.11) позивачем сплачено передоплату за договором № 241207/1 від 24 грудня 2007 року в розмірі 26246.05 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів поставки обладнання та виконання робіт, визначених умовами договору від 24 грудня 2007 року № 241207/1 відповідачем суду не представлено.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з приватного підприємства «Інтегратор-Крим» заборгованості в сумі 26246.05 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Інтегратор-Крим» (м. Сімферополь, вул. Данилова, 43, реєстраційний номер 10006381093, р\р 2600410940 в АБ «Морський», м. Севастополь, МФО 324742) на користь закритого акціонерного товариства «Морстрой» (м. Севастополь, вул. Новоросійська, 25/ вул. Демидова, 7, р\р 2600400015461 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Севастополя, МФО 384986, код 13792296) 26246.05 грн. заборгованості, 262.47 грн. – державного мита, 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.