Рішення № 10155106, 24.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2010Справа №2-22/2473-2010 За позовом – АТЗТ «Новомосковський завод мінеральної води», 51281, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Знаменівка, вул. Жукова, 1А; 52005, Дніпропетровськ область, Дніпропетровський район, с. Ювілейне, вул. Теплична, 17

до відповідача – ТОВ «Город 2007», м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72-Е

про стягнення 9927,38 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – Кравець О.В., директор, протокол № 1 від 10.09.2007 року

Обставини справи:

Позивач - АТЗТ «Новомосковський завод мінеральної води» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Город 2007», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9927,38 грн., у тому числі: сума основного боргу – 7104,13 грн., пеню – 1009,47 грн., штраф у розмірі 710,41 грн., 10 % річних – 492,42 грн., інфляційні втрати – 610,95 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням з боку відповідача зобов’язань з оплати поставленого позивачем товару за укладеним між сторонами договором поставки № 77-О від 10.07.2008 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду гне повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд –

встановив:

10.07.2008 року між АТЗТ «Новомосковський завод мін води» та ТОВ «Город 2007» було укладено Договір поставки №77-О, згідно якого позивач зобов’язався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0005303 від 22.07.2009 року, а.с. 12, позивач поставив відповідачу товар, а саме - мінеральну воду та безалкогольні напої, на загальну суму 31815,36 грн.

Згідно п. 2.2 договору, покупець (відповідач) зобов'язаний провести оплату за придбаний товар впродовж 21-го дня з дати передання товару.

Проте, у порушення умов Договору, Відповідач сплатив отриманий товар лише частково в сумі 24711,23 грн.

Отже, станом на 22.04.2010 року загальний борг Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становить 7104,13 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 7104,13 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 1009,47 грн., штраф у розмірі 710,41 грн., 10 % річних – 492,42 грн., інфляційні втрати – 610,95 грн.

Так, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що 6. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Слід зауважити, що згідно пункту 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,5% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення. Крім того, у випадку прострочення оплати товару більше 30 календарних днів, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого товару.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що умовами укладеного між сторонами договору, зокрема, п. 7.2. також встановлено, що до вимог постачальника про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується строк позовної давності тривалістю у три роки. Неустойка (пеня) за прострочення виконання зобов’язання з оплати товарів нараховується протягом всього періоду прострочення, не залежно від його тривалості.

Таким чином, суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем за період нарахування з 13.08.2009 року по 22.04.2010 року, тобто за 253 дні, оскільки такий період нарахування встановлений самими сторонами при укладенні договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті товару, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних з простроченої суми.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24 червня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ «Город 2007» (м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72-Е, рахунок № 260030110223 АБ «Морський» м. Сімферополь, МФО 324742, ЄДРПОУ 35365397) на користь АТЗТ «Новомосковський завод мінеральної води» (51281, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Знаменівка, вул. Жукова, 1А; 52005, Дніпропетровськ область, Дніпропетровський район, с. Ювілейне, вул. Теплична, 17, рахунок № 26007580550100 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 305653, ЄДРПОУ 00382728) заборгованість в сумі 9927,38 грн., у тому числі: сума основного боргу – 7104,13 грн., пеню – 1009,47 грн., штраф у розмірі 710,41 грн., 10 % річних – 492,42 грн., інфляційні втрати – 610,95 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Город 2007» (м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72-Е, рахунок № 260030110223 АБ «Морський» м. Сімферополь, МФО 324742, ЄДРПОУ 35365397) на користь АТЗТ «Новомосковський завод мінеральної води» (51281, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Знаменівка, вул. Жукова, 1А; 52005, Дніпропетровськ область, Дніпропетровський район, с. Ювілейне, вул. Теплична, 17, рахунок № 26007580550100 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 305653, ЄДРПОУ 00382728) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Город 2007» (м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 72-Е, рахунок № 260030110223 АБ «Морський» м. Сімферополь, МФО 324742, ЄДРПОУ 35365397) на користь АТЗТ «Новомосковський завод мінеральної води» (51281, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Знаменівка, вул. Жукова, 1А; 52005, Дніпропетровськ область, Дніпропетровський район, с. Ювілейне, вул. Теплична, 17, рахунок № 26007580550100 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 305653, ЄДРПОУ 00382728) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.