Рішення № 10155102, 24.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2010Справа №2-22/2237-2010 За позовом ВАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18 в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1

до відповідача Головного управління по матеріальному резерву, оборонно – мобілізаційній роботі і цивільному захисту населення Ради міністрів АР Крим, м. Сімферополь, вул. Воровського, 20

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Міністерства фінансів АР Крим, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 4

про стягнення 1130469,97 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Іванів Н.В., представник, дов від 22.01.2010 року

від відповідача – Трушицин О.І., юрисконсульт, посвідчення № 90

від третьої особи - Жилина Н.А., головний спеціаліст, посвідчення № 285

Обставини справи:

Позивач – ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Головного управління по матеріальному резерву, оборонно – мобілізаційній роботі і цивільному захисту населення Ради міністрів АР Крим, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1130469,97 грн., у тому числі: заборгованість за отримані послуги в сумі 991598,98 грн., 3% річних – 17516,44 грн., пеня – 69703,16 грн., індекс інфляції -51651,39 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором № 97-16 від 17.04.2006 року неналежним чином здійснював оплату наданих позивачем послуг.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що є бюджетною організацією, фінансування здійснюється з державного бюджету АР Крим, у зв’язку з чим відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство фінансів АР Крим.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 20.05.2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Міністерство фінансів України.

10.06.2010 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.06.2010 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.08.2007 року рішення Господарського суду АРК від 26.02.2007 року по справі № 2-14/1703-2007 було залишено без змін та укладено Договір № 97-16 від 17.04.2006 року «Про експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури сповіщення цивільного захисту» між ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії та Головним управлінням по матеріальному резерву, оборонно-мобілізаційній роботі і цивільному захисту населення Ради міністрів АР Крим, згідно якого позивач забезпечував обслуговування, ремонт, працездатність і цілість апаратури сповіщення.

Рішенням Господарського суду АРК від 28.04.2009 року по справі № 2-29/1451-2009 було прийнято та затверджено в редакції Кримської філії ВАТ «Укртелеком» додаткову угоду № 23 вих.-16 від 06.02.2008 року та внесено зміни до Договору № 96-17 від 17.04.2006 року, а саме: викладено пункт 3.4. Договору та додаток до Договору № 3 в новій редакції, всі інші умови вищезазначеного Договору залишені без змін.

Згідно п. 3.1. даного договору відповідача зобов'язано щомісячно здійснювати оплату послуг відповідно до кошторисно-фінансового розрахунку. Розрахунки повинні проводитись по факту виконаних робіт.

Відповідно до умов договору (п. 3.3.) підставою для розрахунків за експлуатаційно-технічне обслуговування є рахунок - акт виконаних робіт.

Щомісяця позивач направляв на адресу відповідача рахунки, але оплата рахунків не здійснювалась, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договорами утворилася заборгованість в сумі 991598,98 грн. за період з 01.09.2008 року по 31.12.2009 року.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 97-16 від 17.04.2006 року, на адресу відповідача було надіслано претензію вих. 09/266 від 03.12.2009 року з додаванням рахунку № 3929 від 02.12.2009 року та акту звірки станом на 31.08.2009 року.

Відповідно до п. 4.1. доданого договору у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Так, пунктом 4.3. договору № 97-16 від 17.04.2006 року за невчасне перерахування оплати за експлуатаційно – технічне обслуговування з замовника (відповідача) стягується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який оплачується пеня.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 991598,98 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних – 17516,44 грн., пеню – 69703,16 грн., індекс інфляції -51651,39 грн.

Як вказувалось раніше, пунктом 4.3. договору № 97-16 від 17.04.2006 року за невчасне перерахування оплати за експлуатаційно – технічне обслуговування з замовника (відповідача) стягується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який оплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24 червня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Головного управління по матеріальному резерву, оборонно – мобілізаційній роботі і цивільному захисту населення Ради міністрів АР Крим (м. Сімферополь, вул. Воровського, 20, рахунок № 35417001002227 ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 14373012) на користь ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, рахунок № 260064839 в КРД «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) заборгованість в сумі 1130469,97 грн., у тому числі: заборгованість за отримані послуги в сумі 991598,98 грн., 3% річних – 17516,44 грн., пеня – 69703,16 грн., індекс інфляції -51651,39 грн.

3.          Стягнути з Головного управління по матеріальному резерву, оборонно – мобілізаційній роботі і цивільному захисту населення Ради міністрів АР Крим (м. Сімферополь, вул. Воровського, 20, рахунок № 35417001002227 ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 14373012) на користь ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, рахунок № 260064839 в КРД «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 11304,69 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Головного управління по матеріальному резерву, оборонно – мобілізаційній роботі і цивільному захисту населення Ради міністрів АР Крим (м. Сімферополь, вул. Воровського, 20, рахунок № 35417001002227 ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 14373012) на користь ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ВАТ «Укртелеком» (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, рахунок № 260064839 в КРД «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.