Ухвала суду № 101535146, 01.12.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11507/21

Провадження № 2/727/3055/21

У Х В А Л А

Про залишення заяви без руху

01 грудня 2021 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Українські фінансові операції», де третьою особою виступає приватний виконавець ВО Чернівецької області Коломієць Віталій Кирилович, про повернення безпідставно стягнених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Що позивач подав до суду позовну заяву з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи. Однак позивачем не зазначено повне найменування відповідача та третьої особи по справі.

- До матеріалів справи не додано постанову приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження, на яку посилається позивач.

- Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

- Позивачем не зазначено в позовній заяві підстав для звернення з цим позовом саме до Шевченківського районного суду м. Чернівці, оскільки місцезнаходженням відповідача є м. Київ.

- Позивачем не сплачено судовий збір за позовну заяву майнового характеру, яка подана фізичною особою в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).

Також, позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому він просить звільнити його від сплати судового збору посилаючись на те, що судом задоволені його позовні вимоги та визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вказав, що нотаріальний напис вчинено на підставі стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, який брався на споживчі цілі, а тому він є споживачем в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, позивач вказав, що він мав намір отримати грошові кошти для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, у зв`язку з чим він звільняється від сплати судового збору на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач посилається на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», як підставу звільнення від сплати судового збору, згідно якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Але, споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

При цьому, судом встановлено, що предметом спору у справі є стягнення безпідставно отриманих грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України, які стягнуті за виконавчим написом нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно п.1 Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року справа № 1-26/2011 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України, в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-ХІІ з наступними змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають після визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється і тому посилання позивача на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживач звільняється від сплати судового збору за позовом, є безпідставним.

Таким чином, оскільки позивачем не наведено підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Вказані недоліки перешкоджають у відкритті провадження у цивільній справі і є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.136, 185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Українські фінансові операції», де третьою особою виступає приватний виконавець ВО Чернівецької області Коломієць Віталій Кирилович, про повернення безпідставно стягнених коштів - залишити без руху, про що повідомити позивача.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, у спосіб подачі уточненої позовної заяви з наданням належних копій документів з їх копіями для учасників справи, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: