Ухвала суду № 101511648, 01.12.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4067/21

2/705/2216/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягення заборгованості за навчання, 3% річних і інфляційної складової від суми заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягення заборгованості за навчання, 3% річних і інфляційної складової від суми заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв?язку з ліквідацією Донецького юридичного інституту, наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 01.09.2014 № 153 о/с відповідача ОСОБА_1 з 01.09.2014 зараховано курсантом третього курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ (НАВС) по переводу з ДЮІ. Між НАВС, комплектуючим підрозділом - ГУМВС України в Черкаській області та відповідачем укладено Договір №52 ДЮІ про підготовку фахівця. Відповідно до договору відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу в органах внутрішніх справ, а у разі відмови від подальшого проходження служби відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі. Відповідно до умов договору, відповідач з 01.09.2014 по 16.06.2016 перебував на держвному забезпеченні харчуванням, майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг. Відповідно до ст. 56 ЗУ «Про вищу освіту» від 17.01.2002, випускник вищого навчального закладу , який держався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником. Після закінчення навчання, відповідно до умов договору відповідача направлено для подальшого проходження служби до комплектуючого підрозділу. Наказом ГУНП України в Черкаській області від 14.09.2018 за № 366 о/с ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання. Відповідно до ч. 6 ст. 18 ЗУ "Про міліцію", який діяв на час навчання ОСОБА_1 , особи начальницького складу ОВС, які звільняються зі служби потягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС України витрати, пов?язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому КМУ. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. На час звернення з позовом до суду відшкодування витрат, пов?язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового звільнення передбачено ч. 4 ст. 74 ЗУ «Про Національну поліцію», звільнившись зі служби за власним бажанням відповідно до наказу ГУ НП в Черкаькій області від 14.09.2018 за № 366 о/с, відповідачем було порушено умови договору, що є підставою для відшкодування зазначених витрат. Проте на день звернення з позовом до суду, грошові кошти від відповідача до НАВС не надходили, як і будь-які звернення щодо добровільної сплати боргу або способів його сплати (розстрочення суми заборгованості тощо). За таких обставин позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, у сумі 44008,20 грн. та судові витрати.

За вх.№ 24.172 від 11.11.2011 від представника відповідача – адвоката Прудивуса М.А. надійшло клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на те, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має адміністративну юрисдикцію.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, перш за все цивільних, господарських та адміністративних між собою. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини першої ст.4 КАС визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Частиною третьої статті 6 КАС передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Між Національною академією внутрішніх справ, комплектуючим підрозділом – ГУ МВС України в Черкаській області та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №52 ДЮІ про підготовку фахівця.

За змістом статті 9 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію», чинного на час укладення договору про підготовку фахівця за державним замовленням на денній формі навчання, на курсантів, слухачів, ад`юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов`язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною. Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається. Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позивач зазначає, що у зв?язку з ліквідацією Донецького юридичного інституту, наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 01.09.2014 № 153 о/с ОСОБА_1 з 01.09.2014 зараховано курсантом третього курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ (НАВС) по переводу з ДЮІ. Між НАВС, комплектуючим підрозділом - ГУМВС України в Черкаській області та відповідачем укладено Договір №52 ДЮІ про підготовку фахівця.

Наказом ГУНП України в Черкаській області від 14.09.2018 за № 366 о/с ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими договором, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Пунктом 3.3 договору передбачено, що однією з підстав відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення зі служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням.

Спори, які пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року справі № 723/18/17 (провадження № 14-563цс18). Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18) та від 06 квітня 2020 року у справі № 235/5858/18 (провадження № 61-2150св20), у справі № 712/2323/21 (провадження №22-ц/821/835/21) та інших постановах, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.

Ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачає наявність у судів обов`язку враховувати відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду в частині застосування норм справа до спірних правовідносин, які є подібними.

Отже, у межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 липня 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина першастатті 256 ЦПК України).

Отже, оскільки після відкриття провадження у вищезазначеній справі встановлено, що вирішення останньої належить до адміністративної юрисдикції, то суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цивільній справі.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що провадження по справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягення заборгованості за навчання, 3% річних і інфляційної складової від суми заборгованості необхідно закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4 КАС України, ст.ст. 19, 255, 260, 263 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Провадження в справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягення заборгованості за навчання, 3% річних і інфляційної складової від суми заборгованості - закрити.

Повідомити Національну академію внутрішніх справ, що розгляд вказаної справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.Л. Гудзенко