Рішення № 101511641, 01.12.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4405/21

2/705/2316/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав заяву б/н від 15.03.2017 та отримав кредитну картку з кредитними коштами, розмір яких в подальшому було збільшено до 5000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.11.2019. Позивач вважає, що після смерті ОСОБА_2 його спадкоємицею є ОСОБА_1 , яка постійно проживала разом з ним по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними відмітками у їх паспортах. Оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, то в даному випадку позивач вважає, що у них до спадкоємця ОСОБА_1 перейшло право вимоги щодо заборгованості по отриманому кредиту, адже до складу спадщини входять також кредитні зобов?язання. У зв`язку з невиконанням боржником ОСОБА_2 кредитних зобов`язань, станом на 15.03.2017 заборгованість перед позивачем становить 17917,86 грн., яка складається з: 6687,17 грн. заборгованості за кредитом (в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту); 554,05 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 10676,64 грн. нарахованої пені, яку позивач просить стягнути з спадкоємця ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 26.10.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.

За вх. № 24121 від 11.11.2011 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позивач вважає, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , оскільки проживала з ним за однією адресою. Проте, відповідач даний факт заперечує, адже з отриманої відповіді Уманської міської державної нотаріальної контори №1256/02-14 від 08.09.2020 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №223/2020 за претензією АТ КБ «ПриватБанк». Спадкоємці померлого із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Таким чином, свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 нікому не видавалося, в тому числі і ОСОБА_1 . Крім того, відповідач стверджує, що починаючи з 2016 року вони разом не проживали. Крім того, відповідач просить звернути увагу на те, що ряд копій документів, наданих відповідачем є неналежним чином оформленими та їх походження не зрозуміле. Також, відповідач вважає, в даному випадку необхідно застосувати строки позовної давності, оскільки позивачем було порушено визначені законом строки направлення претензії ймовірному спадкоємцю. Зважаючи на всі викладені у відзиві підстави, відповідач просить відмовити у задоволенні пред?явлених до неї банком позовних вимог.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 15.03.2017 та відповідно до укладеного договору б/н від 15.03.2017 ОСОБА_2 отримав кредит в АТ «КБ «ПриватБанк» у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який був збільшений до 5000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.11.2019.

У зв`язку із порушеннями ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 15.03.2017 станом на 15.03.2017 заборгованість перед позивачем становить 17917,86 грн., яка складається з: 6687,17 грн. заборгованості за кредитом (в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту); 554,05 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 10676,64 грн. нарахованої пені.

Оскільки позивач вважає, що в даному випадку спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка, на думку позивача, проживала разом з ним на час його смерті по АДРЕСА_1 , то направив на її адресу Лист-претензію від 20.04.2021 про погашення заборгованості. У зв?язку з тим, що заборгованість погашена не була, то позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У позові позивач посилається на те, що 15.09.2020 банком було отримано відповідь з Уманської міської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

Інформація про інші заяви про прийняття спадщини відсутня.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини не зверталася та документи на спадкові права не оформляла.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Вирішуючи справу на підставі доказів, долучених до справи, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадщину не приймала, суд дійшов висновку, що відповідно до положень норм ст. 1282 ЦК України у відповідача відсутній обов`язок задовольняти вимоги кредитора, а тому в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» необхідно відмовити за їх безпідставністю.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову не підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263- 265, 268, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» доОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця -відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідовича Гудзенко