Рішення № 101510727, 25.11.2021, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/569/21

Провадження № 2/162/213/2021

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі

головуючого судді Цибень О.В.,

за участю секретаря Будько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ " КРЕДОБАНК " звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивує тим, що 26.12.2019 року між АТ "КРЕДОБАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-251318, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 100499,28 гривень до 25.12.2024 року. Свої зобов`язання відповідач за договором не виконав, що призвело до порушення прав позивача. Позивачем 28.04.2021 року на адресу відповідача була направлена досудова вимога щодо дострокового погашення заборгованості, яка було отримана ОСОБА_1 особисто 11.05.2021 року. Однак протягом строків, встановлених досудовою вимогою, відповідач своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості не виконав.

У зв`язку з вказаним, просить суд стягнути з відповідача на користь АТ "КРЕДОБАНК" 124602 гривні 77 копійок заборгованості за кредитним договором №CL-251318 від 26.12.2019 року, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 97442 гривні 39 копійок; заборгованості за відсотками - 27160 гривень 38 копійок; 2270 гривень судового збору та 12460 гривень 27 копійок витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою судді від 01.11.2021 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві не заперечує щодо заочного розгляду справи у разі неявки відповідача та просить розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2019 року між АТ«Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-251318, згідно з яким відповідачу було надано кредит у сумі 100499,28 гривень, що підтверджується меморіальними ордерами № 74348039 на суму 57154,69 гривень, № 74348057 на суму 2436,56 гривень та №74348074 на суму 40908,03 гривень від 26.12.2019 року та випискою руху коштів по рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що відповідач сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних.

Відповідно до п. 7.1 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором Позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту Договору не може перевищувати 15% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Факт користування відповідачем та часткове погашення кредиту і процентів підтверджується рухом коштів по рахунку з 26.12.2019 року по 28.05.2021 року та розрахунком заборгованості за договором кредиту №CL-251318 від 26.12.2019 року.

На адресу відповідача 28.04.2021 року було направлено досудову вимогу щодо дострокового погашення заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №CL-251318 від 26.12.2019 року, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед банком у сумі 124602 гривні 77 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 97442 гривні 39 копійок та заборгованості за відсотками - 27160 гривень 38 копійок.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи відсутність будь яких заперечень щодо позовних вимог з боку відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позову АТ "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № CL-251318 від 26.12.2019 року в загальному розмірі 124602 гривні 77 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 97442 гривні 39 копійок та заборгованості за відсотками - 27160 гривень 38 копійок.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12460 гривень 27копійок, суд виходить з такого.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Позивачем в супереч ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не надано будь яких належних та допустимих доказів на підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12460,27 гривень. Крім того, представником позивача надано копію довіреності на представлення інтересів в суді, договір про надання правової допомоги, у яких не зазначено суми гонорару.

На підставі вищенаведеного вимога позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12460 гривень 27 копійок задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь АТ "КРЕДОБАНК" 2270 гривень судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 549, 554, 610, 611, 626, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4,10, 13, 49, 76, 77-81, 89, 207, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» 124602,77 (сто двадцять чотири тисячі шістсот дві) гривні 77 копійок заборгованості за кредитним договором №CL-251318 від 26.12.2019 року, що складається з:

- заборгованості за тілом кредиту - 97442 (дев`яносто сім тисяч чотириста сорок дві) гривні 39 копійок;

- заборгованості за відсотками - 27160 (двадцять сім тисяч сто шістдесят) гривень 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень судового збору.

У задоволенні позову Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 12460 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят) гривень 27 копійок - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суд.

Повний текст рішення складено 30.11.2021 року.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ