Вирок № 101504677, 23.11.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 1327/1893/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі колегії суддів:

головуючої судді Баєвої О.І.

суддів Невойта П.С.

Білінської Г.Б.

секретаря судового засідання Шукост О.М.

з участю

прокурора Пастух А.Є.

захисників Буловчак В.І., Пащук В.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінальної справи про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Червоноград Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, невійськовозобов`язаного, який не працевлаштований, пенсіонера, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

у с т а н о в и в :

02 грудня 2011 року близько 19.00 год., підсудний ОСОБА_1 разом з іншою особою, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переходив проїзну частину дороги поблизу гаражного кооперативу №3, що на вул.Бічна Промислова в м. Червонограді Львівської області. В цей час на нього здійснив наїзд автомобіль марки «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням потерпілого ОСОБА_4 . Коли автомобіль зупинився, обвинувачений ОСОБА_1 підійшов до автомобіля, витягнув потерпілого з салону та між ними почалася бійка. За кілька хвилин до них підійшла інша особа, яка повалила потерпілого на землю і вони разом, умисно стали наносити потерпілому удари. Так, ОСОБА_1 наносив удари потерпілому ногами по тулубу, а інша особа сиділа зверху на потерпілому та била його по голові. За кілька хвилин їх дії були припиненні працівниками ВДАІ Червоноградського MB ГУ МВСУ у Львівській області. Внаслідок таких дій потерпілому ОСОБА_4 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Підсудний ОСОБА_1 у суді пояснив, що дійсно 02 грудня 2011 року близько 19.00 год. він разом з ОСОБА_5 переходив дорогу поблизу гаражного кооперативу №3, що на вул.Бічна Промислова в м. Червонограді Львівської області. Він дійсно перебував в стані алкогольного сп`яніння. Коли він переходив дорогу, його збив автомобіль марки «Мерседес», яким керував потерпілий ОСОБА_4 . Від наїзду він впав на землю, а потерпілий почав до нього щось кричати та висловлюватися нецензурними словами. Це його обурило. Він підійшов до потерпілого, витягнув його з автомобіля. Між ними почалася шарпанина, під час якої вони наносили один одному удари. Після того до них підбіг ОСОБА_5 та втрутився в бійку. ОСОБА_5 під час бійки повалив потерпілого на землю та наносив йому удари. Жодних речей вони у потерпілого не викрадали, ніхто його кишені не обшукував. На місці за декілька хвилин його затримали працівники міліції, які проїжджали неподалік. Стверджує, що такі його дії були викликані виключно у відповідь на дії потерпілого, який здійснив на нього наїзд.

Крім того зазначає, що він неодноразово намагався зустрітися з потерпілим, попросити у нього вибачення, відшкодувати заподіяні збитки, але останній його уникає, ні про що розмови вести не хоче.

У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати.

Крім часткового визнання підсудним своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину повністю підтверджується зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в суді доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 02 грудня 2011 року близько 19.00 год. він виїжджав з гаражного кооперативу №3, що на вул.Бічна Промислова в м. Червонограді Львівської області на своєму автомобілі марки «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 . Він пригальмував на перехресті перед виїздом на головну дорогу. У нього задзвонив мобільний телефон і він зупинив автомобіль. У цей час зі сторони водія відчинилась дверці автомобіля і він відчув удар по голові. Двоє осіб, як пізніше йому стало відомо, це були підсудний ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 витягли його з салону автомобіля, кинули на асфальт та почали сильно бити ногами по тілу та голові. Під час того, як він лежав на землі, хтось із нападників обшукав його кишені, звідки витягнув гребінець і окуляри. Гроші та телефон їм не вдалось забрати, так як вони були в інших кишенях і в цей час на місце події прибули працівники ДАІ та затримали нападників. Він не бачив, хто саме наніс йому удар в голову, оскільки били його двоє. Внаслідок побиття він отримав тяжкі тілесні ушкодження. Ні на кого наїзду автомобілем він не вчиняв. Повністю підтримує заявлений цивільний позов, просить його задовольнити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 02 грудня 2011 року він чергував у складі слідчо-оперативної групи Червоноградського MB ГУ МВСУ у Львівській області. Близько 19.00 год. вони їхали на виклик чергового. Проїжджаючи поблизу гаражного кооперативу №3 вони побачили легковий автомобіль марки «Мерседес», у якому було увімкнене світло фар, покажчик лівого повороту та відчинена дверка зі сторони водія. Автомобіль ДПС, який їхав попереду них, зупинився позаду припаркованого автомобіля. Він побачив, що з правої сторони з-за автомобіля вибіг невідомий чоловік, другого працівники ДПС затримали на місці. Він не втікав. Підсудний під час затримання був в стані алкогольного сп`яніння, виражався нецензурною лайкою. Потерпілий лежав на землі біля автомобіля, його обличчя було в крові. Потерпілий пояснив, що двоє невідомих здійснили на нього напад, витягнули з автомобіля, наносили тілесні ушкодження. Поряд з автомобілем були виявлені гребінець та окуляри потерпілого. Потерпілого доставили у Червоноградську міську лікарню для надання медичної допомоги, а підсудного ОСОБА_1 та іншого нападника у приймальний покій тієї ж лікарні для проведення освідування. Самого нападу він не бачив, з потерпілим до того моменту знайомий не був.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали показання про те, що вони працювали в ДАІ та 2 грудня 2011 року знаходились на патрулюванні району. До них під`їхав якийсь автомобіль, водій якого повідомив, що біля гаражного кооперативу №3 у м. Червонограді відбувається бійка. Прибувши на місце, вони побачили, що на повороті стоїть автомобіль марки «Мерседес», у якому було увімкнене ближнє світло, покажчик повороту ліворуч та відчинена дверка водія. Біля автомобіля лежав потерпілий, а один із нападників сидів на ньому, однією рукою утримував та бив потилицею об асфальт. Підсудний ОСОБА_1 стояв поряд із ними та наносив удари ногами. Нападники були затримані. Після того до них приїхала оперативна група. У потерпілого обличчя було в крові, були гематоми.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він відбув покарання за вчинення злочину, що відбувся 02 грудня 2011 року. Зазначив суду, що того дня вони щось святкували на території автогаражного кооперативу. Коли вони розходилися, він побачив, що підсудного ОСОБА_1 десь немає. Побачив, що неподалік його збив автомобіль марки «Мерседес», який виїжджав з території кооперативу. Від наїзду ОСОБА_1 впав на землю, а коли піднявся, то підійшов до потерпілого, витягнув його з машини та між ними почалася бійка. Оскільки підсудний був сильно випивши, він, ОСОБА_5 , вирішив йому допомогти. Він втрутився у бійку та вони наносили потерпілому удари. Наміру будь-що викрадати вони не мали, нічого не крали. Бійка тривала близько 10 хвилин та була припинена працівниками поліції.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що зі слів сина ОСОБА_1 їй стало відомо, що 2 грудня 2011 року у вечірній час потерпілий ОСОБА_4 на своєму автомобілі наїхав на нього, у результаті чого між ними виникла бійка. Наступного дня вони приходили до потерпілого у лікарню, пропонували кошти на лікування, однак той відмовився, погрожував, що має зв`язки в міліції та всіх посадить до в`язниці.

Аналогічними за змістом та по суті показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ОСОБА_14 даними в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця події від 02.12.2011 року, стверджується, що на проїзній частині дороги вулиці Бічна Промислова біля гаражного кооперативу №3 в м. Червонограді знаходиться автомобіль марки «Мерседес-Бенц» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , в якому працював двигун, були увімкнені фари, та покажчик повороту ліворуч. На асфальтному покритті біля автомобіля виявлено дві пари окуляр, у яких були відсутні лінзи, та пластмасовий гребінець. (т.1 а.с.3-4)

Протоколами очних ставок від 20 січня 2012 року, проведених між потерпілим і підсудним, стверджується, що потерпілий вказав, що коли він лежав на землі, двоє осіб били його і під час побиття один із них обшукував кишені його одягу та витягнув із них гребінець і окуляри. Підсудний ОСОБА_1 категорично стверджував, що жодних речей у потерпілого не викрадав, але дійсно наносив йому удари. Нападу на потерпілого він не вчиняв, удари почав наносити після того як потерпілий здійснив на нього наїзд своїм автомобілем (т.1 а.с.209-213, 214-221)

Протоколами очних ставок від 09.12.2011, проведених між свідком ОСОБА_15 і свідком ОСОБА_5 , та свідком ОСОБА_10 і свідком ОСОБА_5 , з яких вбачається, що свідки підтвердили, що ОСОБА_16 , тримаючи однією рукою ОСОБА_4 за волосся, бив його потилицею до асфальту, а підсудний ОСОБА_1 в цей час наносив потерпілому удари ногою по тілу. При цьому ОСОБА_5 категорично стверджував, що жодних кишень потерпілого він не обшукував, жодних речей вони не викрадали (т.1 а.с.67-70, 71-74,284-286, 287-288)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.02.2012 року з участю ОСОБА_1 з якого вбачається, що на він місцевості показав де і як між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт та бійка, у яку в подальшому втрутився ОСОБА_16 . Показав місце, де на нього здійснив наїзд автомобіль марки «Мерседес» під керуванням потерпілого, від якого він впав на землю. Показав, де саме та яким чином наносив удари потерпілому (т.1 а.с.289-291)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.02.2012 року з участю ОСОБА_17 підтверджується, що останній на місці події вказав як ОСОБА_5 однією рукою тримаючи за голову ОСОБА_4 бив нею об асфальт, а також вказав як ОСОБА_1 , в цей час наносив удари ногами по тілу потерпілого (т.1 а.с.296-298)

Висновками додаткових комісійних судово-медичних експертиз від 27.01.2014 р. №159/13 та від 17.11.2014 р. за №333/14 Головного бюро судово-медичних експертиз МОЗ України встановлено, що у потерпілого ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді перелому основи черепа з переходом на склепіння, латеральної стінки решітчастого лабіринту справа, з потраплянням мілких відламків в порожнини правої верхньощелепної пазухи, забою головного мозку легкого ступеню, крововиливів повіки та кон`юнктиву правого ока, які утворились від одноразової дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, місцем прикладення якої була ділянка правого ока та відноситься до тяжких по ознаці небезпеки для життя; та у вигляді забою нирок, які відносяться до легких, з короткочасним розладом здоров`я.

Ці ушкодження могли утворитися при падінні з висоти свого росту та удару своєю головою в асфальт, в тому числі неодноразово із прикладенням сили, що застосована іншою особою. (т.5 а.с.25-30)

Дані висновки експертизи суд вважає обгрунтованими, об`єктивними та повними, які доповнюють один одного, оскільки проведені всебічно і детально комісією спеціалістів експертів та приймає їх до уваги.

Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту, що дані висновки експертиз є недопустимими доказами через те, що документи для проведення експертизи в м.Киів возив сам потерпілий, а отже було порушено порядок призначення та проведення експертизи, оскільки такі їх пояснення нічим не підтверджуються. З матеріалів справи вбачається, що експертиза призначена ухвалою суду та медична документація скерована на експертизу саме судом.

Також в матеріалах справи є наявний первинний висновок експерта ОСОБА_18 від 08.12.2011 р. №415/2011, згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у виді перелому кісток основи черепа, забою головного мозку, забою грудної клітки, забою лівої нирки, синців в ділянках обох правих повік, які відносяться до тяжких.

Зазначений висновок експерта фактично підтверджується висновками додаткових комісійних судово-медичних експертиз від 27.01.2014 р. та від 17.11.2014 р. та не викликає сумнівів в його об`єктивності.

Висновком експерта комісійної судово-медичної експертизи від 05.03.2012 р. №48, Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз встановлено, що у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у виді: струсу - забою легкого ступеня головного мозку, крововиливів у повіки правого ока та під його оболонки, садна на чолі, у правій скроневій ділянці, на правій щоці, на спинці носа та на підборідді, які відносяться до легких з короткочасним розладом здоров`я. Перелом основи черепа не знайшов свого підтвердження і був помилково діагностований лікарями Червоноградської ЦМЛ.

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_19 вказала, що поставлений діагноз лікарями Червоноградської ЦМЛ та експертом ОСОБА_18 при проведені експертизи від 08.12.2011 р. про наявність у ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді перелому кісток основи черепа був помилковим, тому потерпілому констатовано наявність тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Однак, такі твердження експерта ОСОБА_19 не були категоричними, в подальшому досліджувалися судом та повністю спростовуються висновками комісійних судово-медичних експертиз від 27.01.2014 р. №159/13 та від 17.11.2014 р. за №333/14.

Оцінюючи покази свідків, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об`єктивному зв`язку з матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими дослідженими в ході судового слідства доказами, представленими суду.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що в діях підсудного наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України (в редакції 1960 року) Обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Статтею 323 КПК України (в редакції 1960 року) передбачено, що вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме умисного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Такого висновку колегія суддів дійшла входячи з наступного.

Відповідно до ст. 187 КК України розбій характеризується нападом, вчиненим з метою негайного заволодіння майном. При цьому суб`єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом і спеціальною метою заволодіння чужим майном, об`єктом злочину є майно, а об`єктивна сторона полягає у «нападі, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства».

Доказами вчинення підсудним розбійного нападу, представленими стороною обвинувачення, фактично є лише показання потерпілого. В той же час, з досліджених в ході судового розгляду матеріалів справи вбачається, що бійка між підсудним та потерпілим почалася внаслідок того, що саме потерпілий, випадково, скоїв наїзд автомобілем на підсудного, внаслідок якого той впав на землю. У первісних показах потерпілий ОСОБА_4 вказував, що йому було нанесено тілесні ушкодження, потім зазначав, що напад на нього стався у зв`язку з його громадською діяльністю, під час розгляду справи Червоноградським судом Львівської області 26.06.2012 року зазначав, що вважає, «що в підсудних була ціль знищити мене як громадського діяча», а вже пізніше зазначав, що у нього викрали окуляри, які в подальшому було виявлено на землі, біля того місця, де він лежав під час нанесення йому ударів, та розцінює це як розбійний напад на нього. Під час додаткового допиту його як потерпілого 12.03.2012 року він зазначав: «якщо б вони хотіли заволодіти моїм автомобілем чи коштами, то зробили б це, оскільки я не чинив їм опору». В той же час показання підсудного ОСОБА_1 з моменту його затримання були чіткими та послідовними та жодного разу не змінювалися. Підтвердженням показань підсудного щодо наїзду на нього автомобілем під керуванням ОСОБА_4 суд вважає висновок судово-медичного експерта №037/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці голови, які могли утворитись внаслідок падіння на тверде покриття за обставин, вказаних ОСОБА_1 (під час наїзду на нього автомобілем), та в час вказаних вище, та відносяться до легких (т. 1 а.с. 257).

Таким чином в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що у підсудного ОСОБА_1 не було умислу на заволодіння майном потерпілого, бійка розпочалася та відбулася без мети заволодіння майном, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутні суб`єктивна та об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.. 187 КК України, яка характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом.

Разом з тим колегія суддів вважає, що такі дії підсудного слід перекваліфікувати з ч. 4 ст. 187 КК України та вірно кваліфікувати за ч.2 ст. 121 КК України, оскільки своїми умисними діями, він заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, та вказані дії були вчинені групою осіб.

Обираючи підсудному міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що є обставинами, які пом`якшують покарання. Крім того, колегія суддів враховує, що підсудний є особою з інвалідністю 3 групи професійного захворювання, сімнадцять років працював на шахті з роботою, яка пов`язана з особливими умовами праці, неодноразово відзначався подяками та грамотами, його виключно позитивні характеристики, відсутність жодних, навіть дрібних порушень як з моменту вчинення злочину так і на весь час розгляду справи, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, поведінку потерпілого, яка передувала вчиненню злочину, поведінку підсудного який неодноразово, протягом тривалого часу намагався відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду, однак останній відмовлявся від такого. Існування таких виключних обставин істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину та призначення підсудному навіть мінімального покарання, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України буде недоцільним та несправедливим, а відтак вважає за необхідне призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статті.

Крім того колегія суддів вважає, що з урахуванням особи підсудного, матеріалів справи, того, що підсудний з 05.03.2015 по 07.07.2017 року знаходився під вартою, його виправлення та запобігання нових злочинів можливе без ізоляції підсудного від суспільства.

Що стосується заявлених позовів, то суд приходить до наступних висновків.

Статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати заклади охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Згідно довідки Червоноградська ЦМР на лікування ОСОБА_4 витрачено 6627,27 грн. Вироком Червоноградського міського суду Львівської області з засудженого ОСОБА_5 стягнуто 3310 грн., відтак решту суми в розмірі 3310 грн. слід стягнути з підсудного ОСОБА_1 .

Цивільний позов ОСОБА_4 слід задовольнити частково. Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Враховуючи тривалість та характер заподіяної шкоди, отримані потерпілим тілесні ушкодження, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Речові докази відсутні.

Витрати на експертизи відсутні.

Керуючись ст.ст. 323,324,328 КПК України (в редакції 1960 року), суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням та призначити іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора м. Червонограда, поданий в інтересах держави – Міністерства охорони здоров`я – задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь Червоноградської центральної міської лікарні 3310 (три тисячі триста десять) грн.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 20 000 (двадцять тисяч) грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Головуючий суддя судді О. І. Баєва Невойт П.С. Білінська Г.Б.