Рішення № 101474698, 29.11.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6157/21

Провадження № 2/204/2057/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.,

при секретарі Максименко Я.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 247639 від 29.06.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 8/2007/980-К/8437 -ПП від 17.12.2007 року, загальна сума стягнення за виконавчим написом - 35266,14 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у загальному розмірі 4362 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що приватним нотаріусом Остапенком Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис за № 247639 від 29.06.2021 р. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 17.12.2007 року № 8/2007/980-К/8437-ПП, заборгованості в сумі 35266 грн. 14 коп.

Постановою приватного виконавця Шаган Олексія Анатолійовича від 29.07.2021 року було відкрито виконавче провадження № 66317491.Вчинений виконавчий напис нотаріуса позивач вважає таким, що не підлягає виконанню, так як: у нотаріуса були відсутні повноваження вчиняти виконавчий напис, заборгованість стягнуто поза межами строку позовної давності, заборгованість не є безспірною, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з позовом.

В судове засідання позивач не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засіданні повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності суду, не надав.

Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280,281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву відповідно до якої просив суд розглянути справу за його відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального Остапенко Євген Михайлович, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 грудня 2007 року ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8/2007/980-К/8437-ПП, відповідно до умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 15700 грн. Кредит надано строком до 16 грудня 2010 року (арк.с.15-16).

29 червня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.О. вчинив виконавчий напис щодо стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 8/2007/980-К/8437-ПП від 17.12.2007 року, укладеним з ПАТ «КБ «Надра», право вимоги за яким було відступлено до - ТОВ`ФК «Дніпрофінансгруп» відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, відповідно до якого ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором. В подальшому, 14.04.2021 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір про відступлення прав вимоги від 14.04.2021 року, відповідно до якого ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право нового кредитора до позичальника за кредитним договором.

Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 20.04.2019 року по 20.04.2021 року.

Сума заборгованості становить - 35216, 14 коп., що складається з: прострочена заборгованості за сумою кредиту - 7574,86 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування за користування кредитом становить - 27641,28 грн.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати зі стягувача в розмірі 50 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 35266,14 грн. (арк.с.17).

28 липня 2021 року ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича з заявою про примусове виконання виконавчого напису, за яким боржником є ОСОБА_1 (арк.с.14).

29.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексієм Анатолійовичем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 247639, виданого 29.06.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості у сумі 35216, 14 грн. (арк.с.18-19).

Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доди боржника від 30.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексієм Анатолійовичем при примусовому виконанні виконавчого напису № 247639, виданого 29.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (арк.с.24-25).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вказано, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).

У постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, як встановлено з матеріалів цивільної справи останні не містять доказів отримання, користування позивачем кредитними коштами, відсутні виписки по картковому рахунку.

У матеріалах справи відсутні договори відступлення прав вимоги між фінансовими установами.

З моменту виникнення права вимоги за кредитним договором минуло більше трьох років.

Однак, ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до приватного нотаріуса, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення.

Перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд приходить до висновку, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Однак, матеріали справи не містять письмової вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань, адресованої позичальнику, а також не містить документального підтвердження вручення зазначеної вимоги позивачу, не надано таких документів і суду.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі на підставі наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість свідчать про те, що нотаріус, підтверджуючи наявність у кредитора права на стягнення грошових сум з ОСОБА_1 шляхом вчинення виконавчого напису, не з`ясував факт безспірності заборгованості на підставі поданих кредитором документів та умови застосування положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

В свою чергу відповідач ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» відзив на позов не надав та не подавав відповідних доказів, які б спростовували твердження позивача.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса №247639 від 29.06.2021 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.

Вказане свідчить про відсутність ознаки безспірності заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», та приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу надавало ТОВ «Юридична компанія «Невідкладна правова допомога» (код ЄДРПОУ 43965408).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 04 серпня 2021 року; ордер; квитанцію № 0.0.2219269601.1 відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив ТОВ «ЮК «Невідкладна правова допомога» 4400 грн.; Акт до договору №04/08-21 про надання юридичних послуг від 05 серпня 2021 року, відповідно до якого замовнику надано послуги зі складання та подачу позовної заяви, послуги зі складання та підписання заяви про забезпечення позову. Замовником сплачено виконавцю 3000 грн. за надання юридичних послуг, а також компенсовано витрати на сплату судового збору (арк.с.26,8,28).

Таким чином, суд вважає, що позивачем документально доведений факт понесення витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн., та вказані витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат у розмірі 4362 грн., яка складається з витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн. та судового збору у розмірі 1362 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263,264,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.15,16,18, 625, 1050 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Остапенко Євгеном Михайловичем від 29.06.2021 року за № 247639 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості в сумі 35266 грн. 14 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, офіс 402) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 4362 (чотири тисячі триста шістдесят дві) грн., які складаються з наступного: 3000 (три тисячі) грн. - витрати на правову допомогу, 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. - витрати зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Ю. Мащук