Вирок № 101456144, 25.11.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/8421/21

1-кп/465/1420/21

ВИРОК

Іменем України

25.11.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Мартьянової С.М.

з участю секретаря Турчак М.І.

з участю прокурора Сапуцького Р.Я.

провівши судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202142370000216 від 16.09.2021 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 11.17.2019 року Франківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробування, встановлено іспитовий строк на 1 (один) рік

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 06.09.2021 року о 09:00 год. перебуваючи в приміщенні магазину «Близенько», що по вул.Науковій, 96а у м.Львові, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно викрав із полиці одну металеву пачку цукерок торгівельної марки «Раффаелло Т30 ж/б», вагою 300 грам, яку поклав в свою куртку та не розрахувавшись, покинув приміщення даного магазину, завдавши при цьому матеріальної шкоди ПП «Мережа-Сервіс Львів» на загальну суму 236, 95 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та пояснення надав аналогічні, викладеним в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у вчиненому, просить суворо не карати.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, просить здійснювати розгляд справи у його відсутностності та задоволити поданий ним цивільний позов.

Відтак на підставі ст.55 КПК України та відповідно до ч.1 ст.325 КПК суд ухвалює рішення про завершення судового розгляду у відсутності представника потерпілого.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється та наданими в судовому засіданні поясненнями.

З врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, оскільки ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог статтей 50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи , - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом`якшують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

Відтак призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі. Враховуючи наявність обставин, що пом`якшують обвинуваченому покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку із застосуванням статтей 75, 76 КК України.

Окрім того, за результатами дослідження в судовому засіданні заявленого представником потерпілого цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди з обвинуваченого в сумі 236, 59 грн., суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні з урахуванням вимог статті 128 КПК України.

У заявленому цивільному позові, представник потерпілого зазначає, що матеріальна шкода складає вартість однієї металевої пачки цукерок торгівельної марки «Раффаелло Т30 ж/б», вагою 300 грам в розмірі 236, 59 грн. З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що цивільний позов підлягає до задоволення.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України. цифрові носії CD-R на яких міститься відеозаписи від 06.09.2021 року, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах справи; кепку червоного кольору, куртку чорного кольору з капюшоном червоного кольору та кросівки чорного кольору зі шнурівками білого кольору – повернути ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 100, 127, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно з ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та праці.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Мережа-Сервіс Львів» заподіяну матеріальну шкоду на загальну суму 236 (двісті тридцять шість гривень) грн. 95 коп.

Речові докази: цифрові носії CD-R на яких міститься відеозаписи від 06.09.2021 року, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах справи; кепку червоного кольору, куртку чорного кольору з капюшоном червоного кольору та кросівки чорного кольору зі шнурівками білого кольору – повернути ОСОБА_1 .

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з дотриманням вимог статтей 349, 394 КПК України.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: Мартьянова С.М.