Рішення № 101444241, 26.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/10156/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо не зарахування періоду роботи під час відбування покарання в ДУ "Полицька виправна колонія №76" з вересня 1995 року по липень 2001 року; зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи під час відбування покарання в ДУ "Полицька виправна колонія №76" з вересня 1995 року по липень 2001 року та призначити пенсію за віком з часу подання відповідної заяви до органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач 31.08.2021 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з письмовою заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII). Проте, рішенням від 07.09.2021 №032950005618 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки згідно поданих документів страховий стаж позивача становить 18 років 3 місяці 5 днів. До страхового стажу, серед іншого, не враховано періоду роботи під час відбування покарання в ДУ "Полицька виправна колонія №76" з вересня 1995 року по липень 2001 року, так як відсутня сплата страхових внесків.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки під час відбування покарання в ДУ "Полицька виправна колонія №76" з вересня 1995 року по липень 2001 року він працював і отримував заробітну плату про що свідчить довідка видана ДУ "Полицька виправна колонія (№76)" від 25.08.2021 №10/2379.

Позивач зазначає, що трудовий стаж зараховується по сплаті страхових внесків починаючи з січня 2004 року, після введення дію Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з відображенням заробітної плати та страхових внесків у системі персоніфікованого обліку у відомостях про застраховану особу. Натомість, до 2004 року стаж зараховувався по трудовій книжці і довідках незалежно від заробітної плати.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 21.10.2021 №0300-0802-7/42439 представник ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог не визнала та вказала, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою у якій просив призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII. Проте, при проведенні правової оцінки наданих позивачем документів для призначення пенсії за віком та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, встановлено, що страховий стаж позивача складає 18 років 3 місяці 05 днів. До страхового стажу позивача не зараховано періоду роботи під час відбування покарання в ДУ "Полицька виправна колонія №76" з вересня 1995 року по липень 2001 року. Підстав для зарахування для страхового стажу ОСОБА_1 спірний період, згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає, у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків, що вбачається з довідки ДУ "Полицька виправна колонія №76" від 25.08.2021 №10/2379.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що рішення про відмову у призначення пенсії винесено згідно норм чинного законодавства, а тому позивач не має права на пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З наведених підстав просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.12.1993 (а.с.11).

ОСОБА_1 31.08.2021 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", надавши пакет необхідних документів.

Рішенням пенсійного органу від 07.09.2021 №032950005618 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відсутній необхідний страховий стаж.

У рішенні зазначено, що вік заявника 54 роки. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 6 років. Період роботи (проживання) на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - 26 років. Документами підтверджено, що ОСОБА_1 станом на 01.01.1993 відпрацював 4 роки 1 місяць 4 дні.

Необхідний страховий стаж, визначений статтею 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійною віку - 22 роки. Страховий стаж заявника - 18 років 3 місяці 5 днів За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховані періоди роботи: з 14.11.1989 по 04.05.1990, оскільки в трудовій книжці на записі про звільнення не читається печатка; з 04.08.1995 по 01.08.2001, оскільки позбавлення волі до трудового стажу не зараховується, так як відсутня сплата страхових внесків (а.с.21).

Не погоджуючись з діями ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови зарахуванні до страхового стажу періоду роботи під час відбування покарання в ДУ "Полицька виправна колонія №76" з вересня 1995 року по липень 2001 року та відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся за захистом своїх прав з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).

Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Таким чином, як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV право на пенсію за віком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без урахування статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), набуде при досягненні 60-річного віку.

Разом з тим, за нормами статті 26 Закону №1058-IV, у період з ; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 28 років.

Відповідно до частин 1, 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься у статті 1 вказаного Закону, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.

З вищезазначеного слідує, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов`язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вбачається з довідки ДУ "Полицька виправна колонія №76" від 25.08.2021 №7/2378 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно утримувався в місцях позбавлення волі з 16.04.1995 та відбував міру покарання в ДУ "Полицька виправна колонія №76" 04.08.1995 по 01.08.2001 (а.с.13).

Відповідно до частини 6 статті 50 Виправно-трудового кодексу України (в редакції чинній на час відбування позивачем покарання у місцях позбавлення волі) час роботи засуджених у період відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі до трудового стажу не зараховується, крім випадків, спеціально передбачених у законі.

Згідно з п. «а» частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Таким чином, слід дійти висновку, що зарахування до страхового стажу роботи під час перебування громадянина в місцях позбавлення волі можливе лише за умови сплати ним страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії після звільнення за умови сплати ними страхових внесків до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для зарахування до страхового стажу особи, який враховується при призначенні їй пенсії, періоду відбування покарання у відповідному закладі обмеження чи позбавлення волі за наявності сукупності двох умов: 1) підтвердження трудового стажу особи відповідною довідкою; 2) сплата особою страхових внесків протягом такого періоду.

Пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" встановлено, що час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні підтверджується довідками МВС та/або довідками правоохоронних органів і зараховується до трудового стажу за наявності документів про реабілітацію (довідки суду, органів прокуратури чи досудового розслідування про закриття кримінального провадження або довідки суду про ухвалення виправдувального вироку).

У разі відсутності документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні може бути встановлено в судовому порядку.

Робота засуджених підтверджується довідкою МВС і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно положень абзацу п`ятого частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що період страхового стажу до 1 липня 2000 року підтверджується даними, обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.04.2018 по справі № 211/3009/17, що враховується судом, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи під час відбування покарання в ДУ "Полицька виправна колонія №76" з вересня 1995 року по липень 2001 року була відсутність сплати страхових внесків за вказаний період роботи.

Як вбачається з поданої позивачем довідки ДУ "Полицька виправна колонія №76" від 25.08.2021 №10/2379, останній дійсно залучався до праці з серпня 1995 року по липень 2001 року та отримував заробітну плату. Однак, як зазначено у довідці, на всі виплати нарахування страхових внесків (єдиного внеску) не проводились.

Інших доказів сплати страхових внесків за спірний період роботи, позивачем до суду подано не було.

Отже, враховуючи те, що за період роботи позивача під час відбування покарання в ДУ "Полицька виправна колонія №76" з вересня 1995 року по липень 2001 року, страхові внески не сплачувались, відсутні підстави для зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу позивача та як наслідок відсутні підстави у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відсутній необхідний страховий стаж.

З огляду на викладене, пенсійний орган при прийнятті рішення від 07.09.2021 №032950005618 про відмову призначенні пенсії, діяв у межах своїх повноважень та на підставі закону, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026 Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук