Справа № 2-1383/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: Головуючого судді Родіної Н.В., при секретарі Шеіній Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору удаваним правочином, -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду з первісним позовом, Публічне акціонерне товариства «УкрСиббанк» просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в сумі 28882,12 доларів США, в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату постановлення рішення суду, а також судові витрати, повязані зі зверненням до суду, посилаючись на те, що 20 травня 2008 року між позивачем, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11347992000, згідно з яким позивач надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 24455,00 доларів США на строк до 20 травня 2026 року, згідно пунктів 1.2.2., 1.3.4. кредитного Договору, ОСОБА_1 зобовязалась повернути суму кредиту та щомісячно сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 290,00 доларів США в день сплати ануїтетних платежів.
ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання за кредитним договором № 11347992000 від 20.05.2008 р. не виконав у звязку з чим відповідно до розрахунку кредитної заборгованості станом на 07.04.2010 року заборгованість перед Банком становить 28882,12 доларів США що за курсом НБУ станом на 07.04.2010 р. складає 228890,85 грн., з яких: 649,62 доларів США, що складає 5148,24 грн. заборгованість за простроченим кредитом; 0,02 доларів США, що складає 0,16 грн. заборгованість по строковим процентам за користування кредитом; 4088,38 доларів США, що складає 32400,41 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 23588,23 доларів США, що складає 186936,72 грн. заборгованості за строковим кредитом; 74,56 доларів США, що складає 590,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 481,31 доларів США, що складає 3814,41 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 20 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 204557, згідно умов якого ОСОБА_2 добровільно взяв на себе зобовязання перед банком відповідати у повному обсязі по зобовязанням ОСОБА_1
ОСОБА_1, подавши зустрічний позов просить визнати договір № 11347992000 від 20.05.2008 року, укладений між нею та ПАТ «УкрСиббанк» удаваним правочином; застосувати наслідки удаваного правочину та визнати кредитний договір № 11347992000 від 20.05.2008 року, укладений між нею та ПАТ «УкрСиббанк» таким, що укладений в національній валюті України гривні. А саме вважати що кредит був наданий в сумі 123497, 75 грн. на умовах визначених в договорі; застосувати наслідки удаваного правочину та зобовязати відповідача затвердити в чкості додатку до кредитного договору № 11347992000 від 20.05.2008 року, укладеного між нею та ПАТ «УкрСиббанк» - новий графік платежів, складений із розрахунку того, що кредит був наданий в українській гривні на суму 123497,75 грн. в порядку визначеному договором; застосувати наслідки удаваного правочину та визнати, що станом на 01,05.2010 року нею сплачено ПАТ «УкрСиббанк» по кредитному договору № 11347992000 від 20.05.2008 року, укладений між нею та ПАТ «УкрСиббанк» - 8784,84 грн. та борг становить 114712,91 грн. пояснивши, що 20.05.2008 року між нею та гр. ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі продажу квартири. Згідно умов договору купівлі продажу ОСОБА_3 продав, а вона купила квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі продажу ціна договору склала 176432,00 грн. з яких 52934,25 грн. нею були сплачені до підписання цього договору, а 123497,75 грн. вона мала сплатити ОСОБА_3 після одержання іпотечного кредиту. Для сплати решти вартості квартири, яка становила 123497,75 грн. вона звернулась до АКІБ «УкрСиббанк» з метою отримання даних коштів в кредит. 20 травня 2008 року між нею та відповідачем по зустрічному позову було укладено кредитний договір № 11347992000 за умовами якого, відповідач надавав їй цільовий кредит в сумі 24455 доларів США, що в гривневому еквіваленті склало 123497,75 грн., за курсом НБУ із розрахунку 5,05 грн за 1 долар США. Зазначені кредитні кошти відповідач надав їй для їх цільового використання а саме на купівлю нерухомості квартири. Такий спосіб отримання кредиту для розрахунку із гр. ОСОБА_3 їй було рекомендовано представниками відповідача, через те. що за їх словами кредитні ресурси в доларах США коштують дешевше, аніж кредитні ресурси в українській гривні. Отримав 20.05.2008 року у відповідача, на виконання умов кредитного договору 24455 доларів США вона обміняла їх на гривню по курсу 5,05, що склало 123497,75 грн. та передала гроші гр. ОСОБА_3, згідно договору купівлі продажу квартири.
Зазначений вище кредитний договір передбачає, що кредит наданий їй в доларах США та розрахунки між позивачем та відповідачем мають здійснюватись в тій самій валюті. Але насправді кредитний договір є удаваним право чином, так як його було вчинено з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме було здійснено надання кредиту в національній валюті України гривні.
Згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Стаття 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» встановлює, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, а відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Відповідно до пункту 2 статті 3 Декрету, уповноважені банки, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи.
Представник позивача Черепуха А.В. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» з підстав наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те ,що Банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії № 75 від 12.12.2001 року на право здійснювати банківські операції, виданої НБУ та додатку до дозволу на здійснення валютних операції № 75-2 від 19.11.2002 року , а тому вираження в іноземній валюті грошового зобовязання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства. Крім того, наявність у відповідача по зучтрічному позову генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій не потребує отримання банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави.
До того ж, просив прийняти до уваги наданий ним у судовому засіданні висновок науково-правової експертизи щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті, проведеної відповідно до запиту Національного банку України на підставі Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу” від 08.11.2006 р., де зазначено , що відповідно до норм ст.ст.192,533, 1054 ЦК України , ст.198 Господарського кодексу України, ст.ст.32,44 Закону України “Про національний банк України “, ст.ст.2,47,49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст.ст.1,4,34 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, ст.ст.1,3,5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій , мають достатні юридичні підстави та законне право на надання резидентам України кредитів в іноземній валюті. Просив відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.
Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи у судове засідання не з”явилися
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 позов ПАТ “ УкрСиббанк” не визнав, наполягав на задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 з наведених у позовній заяві підстав ,додавши, що ОСОБА_1 дійсно отримала грошові кошти в доларах США згідно кредитного договору , після чого обміняла їх на гривню те передала гроші особі,яка продала їй квартиру відповідно до договору купівлі-продажу , який було укладено і виконано в українській гривні, про що Банку було відомо.Таким чином кредитний договір є удаваним правочином, тому що його було вчинено з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме було здійснено надання кредиту в національній валюті України- гривні. Вважає ,що позивач за первісним позовом уклав спірний кредитний договір з ОСОБА_1 шляхом обману, пропонував їй отримати кредит саме в доларах та не надав їй можливості відкорегувати умови того кредитного договору. З моменту укладення спірного кредитного договору ОСОБА_1 справно виконувала взяті на себе зобов”язання та сплачувала необхідні платежі, але через значне підвищення курсу далара США до української гривні, вона змушена сплачувати значно більшу суму, ніж фактично передбачену спірним кредитним договором.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що первісний позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» обґрунтований і підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_1не підлягає задоволенню з наступних підстав:
У судовому засіданні встановлено, що 20 травня 2008р. між позивачем за первісним позовом та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11347992000.
Згідно умов кредитного Договору ОСОБА_1, був наданий кредит у розмірі 24455,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 123497,75 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору (п.1.1 Договору), строком до 20.05.2026 року (п.1.2.2 Договору), зі сплатою 12,50% річних за користування кредитними коштами (п.1.3.1 Договору). Відповідно до п.п. 1.1., 1.2.2. кредитного Договору, ОСОБА_1 зобовязалась щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки згідно п.п. 1.3.1., 1.3.4. Кредитного договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, а згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання за кредитним договором № 11347992000 від 20.05.2008 р. не виконав у звязку з чим відповідно до розрахунку кредитної заборгованості станом на 07.04.2010 року заборгованість перед Банком становить 28882,12 доларів США що за курсом НБУ станом на 07.04.2010 р. складає 228890,85 грн., з яких: 649,62 доларів США, що складає 5148,24 грн. заборгованість за простроченим кредитом; 0,02 доларів США, що складає 0,16 грн. заборгованість по строковим процентам за користування кредитом; 4088,38 доларів США, що складає 32400,41 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 23588,23 доларів США, що складає 186936,72 грн. заборгованості за строковим кредитом; 74,56 доларів США, що складає 590,91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 481,31 доларів США, що складає 3814,41 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок. Якщо у зобовязані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
20 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 204557, згідно умов якого ОСОБА_2 добровільно бере на себе зобовязання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобовязанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 11347992000 від 20.05.2008 р.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України та п.1.3 Договору поруки № 204557 від 20.05.2008 р. Поручитель ОСОБА_2 несе перед Банком солідарну з Боржником ОСОБА_1 відповідальність за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, а також сплати пені та інших штрафних санкцій.
Згідно п. 8.1 кредитного договору № 1347992000 від 20.05.2008 р. у випадку порушення термінів погашення будь яких своїх грошових зобовязань, передбачених кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит, Банк має право вимагати від Відповідача сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
За таких обставин суд вважає, що є достатні підстави для стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку суми боргу за кредитним договором № 11347992000 від 20.05.2008 р. у розмірі 28882,12 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.06.2010 р. становить 228382,48 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору удаваним правочином суд вважає таким ,що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: ЗУ „Про банки і банківську діяльність”, Декрет КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ЗУ „Про Національний банк України”.
Статтею 19 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено, що банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, яка видається НБУ.
Відповідно до ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст. 49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
12 грудня 2001 року НБУ видано ПАТ «УкрСиббанк» банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий дозвіл № 75-2 від 19 листопада 2002 року на право здійснювати операції, згідно з додатком до цього дозволу ,де, зокрема, передбачено здійснення операцій з валютними цінностями.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач по зустрічному позову на підставі отриманої від НБУ банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з іноземною валютою, у томі числі з надання кредитів в іноземній валюті.
Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Тобто, виходячи з положень ст.5 Декрету, можна зробити висновок, що генеральні ліцензії видаються Національним банком лише певному колу суб'єктів: банкам, фінансовим установам та оператору поштового зв'язку на здійснення ними валютних операцій на постійній основі. Натомість індивідуальні ліцензії можуть видаватися всім суб'єктам (резиденти і нерезиденти) на здійснення лише разової валютної операції, при цьому у Декреті визначено вичерпний перелік таких операцій.
Відповідно до п.5.3 постанови правління НБУ про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (затв. постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275) письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 за № 15-93. Відповідно до п. 2.3 зазначеного Положення за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Тому, доводи представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 про обов'язковість отримання банком або позичальником індивідуальної ліцензії для кредитування в іноземній валюті та про введення позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 в оману при укладенні кредитного договору суд вважає безпідставними.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору удаваним правочином оскільки згідно п. 1.1 кредитного договору № 11347992000 від 20.05.2008 року кредитні кошти були надані ОСОБА_1 в іноземній валюті в сумі 24455,00 доларів США. Відповідно до пп. 1.2.2. кредитного договору ОСОБА_1 зобовязалась повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 290,00 доларів США в день сплати ануїтетних платежів. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь позивача витрати, повязані зі сплатою ним при предявленні позову 1700,00 грн. судового збору, та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі ст.ст. 526, 554, 610-612, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.88, 209, 214-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11347992000 від 20.05.2008 р. в сумі 28882,12 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 29.06.2010 р. становить 228382 (двісті двадцять вісім тисяч триста вісімдесят дві) грн. 48 коп. на рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, а також судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок та витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок на рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору удаваним правочином та про визнання кредитного договору таким, що укладений в національній валюті України «гривні» відмовити.
На рішення до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання, на протязі 10 днів з дня складання рішення в повному обсязі , заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Судове рішення № 10144204, Микитівський районний суд м. Горлівки було прийнято 29.06.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1383/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: