Ухвала суду № 101428691, 25.10.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/6683/15-ц

Провадження № 6/0203/191/2021

УХВАЛА

25 жовтня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді – Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання – Сердягіної О.Ю.,

за участі:

боржника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

13.10.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – заявник) з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому заявник просить суд:

- замінити вибулого стягувача – Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі – АТ «Альфа-Банк») на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – ТОВ «Вердикт Капітал») (адреса місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 36799749) щодо виконання рішення у справі № 203/6683/15-ц за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500140510.

В обґрунтування своїх вимог заявник, посилаючись на положення чинного законодавства України та судову практику Верховного Суду, зазначив, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії, згідно з Законом України «Про виконавче провадження». Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звертатися до органу державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду.

Так, 03.02.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення у справі № 203/6683/15-ц про стягнення з боржників (відповідачів) на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 500140510. При цьому, як зазначив заявник, 21.06.2016 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 500140510. У свою чергу, 21.12.2020 року ТОВ «Кредитні ініціативи» уклало з ТОВ «ФК «Флексіс» договір факторингу № 1/КІ, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Флексіс», а ТОВ «ФК «Флексіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 500140510. При цьому ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 21-12/20 КІ, за умовами якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 500140510.

Тому заявник звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача), а саме: стягувача – Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021 року, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження була розподілена головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду 18.10.2021 року.

Ухвалою суду від 18.10.2021 року було прийнято до провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження та призначено заяву до розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 25.10.2021 року, з`явилась боржник ОСОБА_1 .

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином.

Представник заявника разом з заявою про заміну сторони виконавчого провадження надав суду клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглянув заяву про заміну сторони виконавчого провадження за даною явкою за відсутності інших учасників справи.

У судовому засіданні боржник заперечувала проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження, зазначаючи, що рішення суду, яке було ухвалено в цивільній справі № 203/6683/15-ц було повністю виконано боржником. На підтвердження вказаних тверджень боржник надала суду відповідні письмові докази.

Суд, заслухавши думку боржника, вивчивши доводи заявника, зазначені ним у заяві про заміну сторони виконавчого провадження, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали справи в межах розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, проаналізувавши норми ЦПК України, доходить таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.02.2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська (суддя – Маймур Ф.Ф.) було ухвалено заочне рішення в цивільній справі № 203/6683/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким було вирішено: стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №500140510 від 07 липня 2008 року в сумі 87782,89 гривень, яку складає борг за тілом кредиту; у рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) по 658,37 гривень на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ 23494714) (а.с.72-74). Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили станом на 16.02.2016 року.

14.03.2016 року представник Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» отримав чотири виконавчі листи (а.с.76).

У ході судового засідання в межах розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) судом було встановлено, що заявник на підтвердження факту відступлення права вимоги за кредитним договором № 500140510 від 07.07.2008 року від ПАТ «Альфа-Банк» до його правонаступника: ТОВ «Кредитні ініціативи», від ТОВ «Кредитні ініціативи» до його правонаступника: ТОВ «ФК «Флексіс», від ТОВ «ФК «Флексіс» до його правонаступника: ТОВ «Вердикт Капітал» надав суду копії:

- договору факторингу № 1 від 21.06.2016 року, який був укладений між ПАТ «Альфа-Банк» (клієнт) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (фактор), за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові свої права за кредитними договорами від боржників, зазначених в реєстрі заборгованості боржників (додаток 1 до договору);

- договору факторингу № 1/КІ від 21.12.2020 року, який був укладений між ТОВ «Кредитні ініціативи» (клієнт) та ТОВ «ФК «Флексіс» (фактор), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, зазначеними в переліку додатку № 1-1 до договору;

- договору факторингу № 21-12/20 КІ від 21.12.2020 року, який був укладений між ТОВ «ФК «Флексіс» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, зазначеними в переліку додатку № 1-1 до договору;

- реєстрів боржників як додатки до договорів факторингу, в тому числі щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір від 07.07.2008 року № 500140510;

- платіжних доручень на підтвердження сплати грошових коштів за договорами факторингу № 19339 від 21.06.2016 року, від 21.12.2020 року № 121, від 13.01.2021 року № 173610002, від 28.01.2021 року № 178190004 (а.с.92-134).

На підтвердження факту повного виконання заочного рішення суду від 03.02.2016 року, справа № 203/6683/15-ц, боржник ОСОБА_1 надала суду копію постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 23.08.2018 року, ВП № 52370804, про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». За відомостями зі вказаної постанови, рішення виконано фактично та у повному обсязі, виконавчий збір та витрати стягнені у повному обсязі (а.с.143-144).

Аналіз встановлених обставин справи вказує, що заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2016 року, справа № 203/6683/15-ц, було виконано боржником ОСОБА_1 у повному обсязі шляхом погашення заборгованості перед стягувачем ПАТ «Альфа-Банк» ще станом на 23.08.2018 року.

Суд зазначає, що частинами 1, 2 та 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї з сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 дійшов висновку, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Також згідно з правовою позицією Верховного Суду України, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні – це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, у тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2018 року (справа № 2-4923/11, провадження № 61-1003св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. А за змістом ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття кредитора у зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VII (в редакції, чинній станом на момент винесення постанови державного виконавця від 23.08.2018 року про закінчення виконавчого провадження), виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналіз викладених вище норм та встановлених в ході судового розгляду обставин справи дає суду підстави для висновку про те, що заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2016 року в цивільній справі № 203/6683/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 87782,89 грн фактично виконано боржником у повному обсязі ще перед первісним стягувачем – Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк». При цьому виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 203/6683/15-ц було закінчене, а виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Тобто на момент розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) у суду відсутні правові підстави для заміни первісного стягувача його правонаступником.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що заочне рішення суду від 03.02.2016 року є фактично виконаним боржником. Тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) в цивільній справі № 203/6683/15-ц є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-260, 353, 442 ЦПК України, суд,

Ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали суду складений 01.11.2021 року.

Суддя Ф.М. Ханієва