Постанова № 10141509, 23.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2010                                                                                           № 30/215-40/31

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Мельник А.П. – дов. №1 від 14.05.2009;

                                        Мальований О.О. – дов. №27 від 01.06.2010

від відповідача: Питель В.О. – дов. №157 від 29.04.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.04.2010

у справі № 30/215-40/31 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Ремонтно-будівельне управління № 3"

до                                                   ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 430332,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Ремонтно-будівельне управління №3” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” 430332,48 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2009 у справі №30/215-40/31 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 327373,52 грн. основного боргу, 81123,14 грн. – збитків від інфляції, 20460,84 грн. – 3% річних, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарскього суду від 26.08.2009 рішення господарського суду м. Києва від 14.07.2009 у справі №30/215-40/31 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2009 рішення господарського суду м. Києва від 14.07.209 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.209 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарським судом м. Києва було прийняте рішення у справі №30/21-40/31 від 01.04.2010 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 327373,52 грн. основного боргу, 81123,14 грн. – збитків від інфляції, 20460,84 грн. – 3% річних, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №30/215-40/31 від 01.04.2010 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повінстю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що угода про розстрочення боргу №2/3 укладена з порушенням господарської компетенції і не може вважатись укладеною, оскільки підписана з боку Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" директором Департаменту експлуатації каналізаційного господарства без відповідного затвердження Голови правління товариства. Натомість, в п.7.2.7, п.8.3 Положення про Департамент експлуатації каналізаційного господарства Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" передбачено, що директор Департаменту вправі укладати договори, які не перевищують суму еквівалентну 2000 доларів США. Договір укладений з перевищенням цієї суми вважається неукладеним, якщо він не затверджений Головою правління - Генеральним директором Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, важає рішення господарського суду м. Києва законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Між Департаментом експлуатації каналізаційного господарства ВАТ „АК „Київводоканал” (надалі - Департамент) в особі директора Кислого Миколи Івановича, який діє на підставі Положення та Відкритим акціонерним товариством „Ремонтно-будівельне управління-3” (надалі – ВАТ „РБУ-3”) укладено угоду про розстрочення заборгованості №2/3 (надалі - угода №2/3), якою сторони погодили, що боржник (Департамент) меє заборгованість перед кредитором (ВАТ „РБУ-3”) за договором №5/2 від 16.01.2003, яка станом на 01.01.2004 становила 540185,80 грн., та зобов’язався сплатити її в термін до 31.12.2007 року.

Судом першої інстанції встановлено, що в зв’язку з неналежним виконнаням умов угоди №2/3 з боку Департаменту у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 327373,52 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що за період січень-грудень 2006 року платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалх справи, Департамент сплачував позивачу заборгованіость за угодою №2/3.

З матеріалів справи вбачається, що угода №2/3 укладена саме Департаментом, що діє на підставі Положення, в особі директора та підписана директором департаменту.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Департамент експлуатації каналізаційного господарства Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - Положення) Департамент є відокремленим структурним підрозділом відповідача без права юридичної особи.

Згідно п.1.3 Положення Департамент укладає від імені товариства господарські договори в межах закріплених Положенням повноважень.

Органами управління та контролю Департаменту є: голова правління –генеральний директор товариства, директор Департаменту, ревізійна комісія товариства (п.6.1 Положення).

В п.8.3 Положення передбачено, що директор Департаменту керує оперативною діяльністю Департаменту, включаючи вирішення питань, пов’язаних з укладенням договорів (контрактів) з урахуванням, що недотримання п. 7.2.7 роздялу 7 тягне недійсність договору.

Відповідно до пп.7.2.7 п.7.2 Положення до виключної компетенції Голови правління відноситься на власний розсуд затвердження всіх договорів (контрактів), що перевищують суму, еквівалентну 2000 доларів США, укладених директором Департаменту.

Як вбачається з угоди №2/3, її сума складає 540185,80 грн., що значно перевищує в еквіваленті 2000,00 доларів США.

За загальним правилом, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п. 8.4.1 Положення директор Департаменту на підставі довіреності, яка надається товариством, діє від імені товариства, здійснює угоди та інші юридичні акти.

Господарським судом м. Києва встановлено, що Департаменту не надавалась довіреність на укладення угоди №2/3.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом договору договір, який суперечить законодавству.

Оскільки з матеріалів справи та з навденеих вище умов Положення вбачється, що угода №2/3, за якою суд першої інстанції стягнув заборгованість з ВАТ „АК „Київводоканал”, підписана особою, яка не була уповноважена на укладення такого виду договорів, угода №2/3 не відповідає вимога закону, а тому підлягає визнанню недійсною. Отже, підстави для стягнення заборгованості відсутні

При цьому висновки суду першої інстанції з посиланням на ст. 241 ЦК України щодо наступного схвалення відповідачем угоди №2/3, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Матеріалами справи дійсно підтверджено часткове перерахування Департаментом коштів за угодою №2/3, дійсність якої заперечується відповідачем. Однак, по-перше, перерахування коштів проводилось на самим ВАТ „АК „Київводоканал”, який мав схвалити вказані дії, а Департаментом, а по-друге, проведення сторонами спірної угоди розрахунків між собою не може вважатись юридично значимим фактом, направленим на подальше схвалення спірного договору, оскільки судом встановлено, що директор Департаменту підписав угоду №2/3 з перевищенням повноважень без схвалення товариства.

Також колегією суддів не приймаються посилання позивача на листи ВАТ „АК „Київводоканал”, адресовані ВАТ „РБУ-3” №02/01-72 від 02.02.2005, №948/11 від 24.05.2005 та №1362/11 від 18.07.2005, як на доказ схвалення відповідачем угоди №2/3 та визнання заборгованості за вказаною угодою, оскільки в зазначених листах відсутні посилання на угоду №2/3.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва у справі №30/215-40/31 від 01.04.2010 має бути скасоване повністю, з прийняттм нового рішення про визнання угоди недійсною та повніу відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товарсивта „Акціонерна компанія „Київводоканал” задовольнити повністю.

Рішення господарського суду м. Києва у справі №30/215-40/31 від 01.04.2010 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Визнати ндійсною угоду про розстрочення заборгованості №2/3, укладену між Департаментом експлуатації каналізаційного господарства Відкритого акціонерного товарситва „АК „Київводоканал” та Відкритим акціонерним товариством „Ремонтно-будівельне управління-3”, з моменту укладення.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельне управління №3” (м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 05387618) на користь Відкритого акціонерного товариства „АК „Київводоканал” (м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664) 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 83 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи №30/215-40/31 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

29.06.10 (відправлено)