Ухвала суду № 101408912, 26.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13015/21

1-кс/308/5228/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Стегней К.В., за участю: прокурора Лазаренка В.В., підозрюваного – ОСОБА_1 та його захисників – Корпоша І.В. та Мицянки А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання адвоката Корпоша Івана Васильовича про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021070000000174 від 11.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 року до слідчого судді надійшло клопотання адвоката Корпоша Івана Васильовича про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021070000000174 від 11.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за яким він просить: обрати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканцю АДРЕСА_1 , раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді - цілодобового домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1 , та покласти на підозрюваного нього наступні обов`язки визначені ст. 194 КПК України:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив наступне.

Вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_2 в даному кримінальному провадженні відсутні.

Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Пред`явлена підозра ОСОБА_3 , є не те, що необґрунтованою, а навіть фантастичною і не витримує жодної критики. За відсутності належних фактів та відомостей (доказової бази), орган досудового розслідування дозволяє собі робити констатацію певних обставин, які не підтверджуються додатками до клопотання про обрання запобіжного заходу. Більше такого, таке не обґрунтоване припущення, в цілому впливає на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення підозрюваному ОСОБА_3 .

Весь текст підозри базується на догадках, дії не конкретизовані та не мають ніякого взаємозв`язку між долученими документами до клопотання про обрання запобіжного заходу із описаними подіями, причинно - наслідковим зв`язком між умисними діями ОСОБА_3 , та суспільно- небезпечними наслідками.

Вважає, що оцінювати можливість застосування до ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою слід виходячи з того, чи здатні такі заходи запобігти наявності «можливих» ризиків, при тому, що як підозра, так і обґрунтованість ризиків є м`яко кажучи, без відповідного доказового обґрунтування, навіть для переконання «стороннього спостерігача».

В судовому засіданні захисники Корпош І.В. та Мицянка А.М. клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 клопотання підтримав та також просив слідчого суддю його задовольнити, оскільки хворіє та потребує лікування, надав слідчому визнавальні покази про те, що позичив потерпілому ОСОБА_4 велику суму коштів восени 2015 року і лише намагався повернути свої гроші.

Прокурор в судовому засіданні категорично заперечив проти зазначеного клопотання, оскільки вважає, що на цей час продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання саме такого запобіжного заходу. Визнавальні покази обвинуваченого ОСОБА_2 не змінили обсягу підозри та не спростовують її.

Заслухавши всіх учасників розгляду клопотання, дослідивши докази додані до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Як зазначено у ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання мають бути додані:

1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

За ухвалою від 22.10.2021 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області був застосований щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк тримання під вартою постановлено рахувати з 20 жовтня 2021 року з 20 год. 30 хв. Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 закінчується 17 грудня 2021 року.

При цьому слідчим суддею було враховано наступне.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_2 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_5 про вчинення злочину від 11.06.2021, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 11.06.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 08.07.2021 та від 21.08.2021, протоколами про проведення НСРД від 19.08.2021, протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, заявою ОСОБА_6 про доручення записів розмов, протоколом огляду записів, протоколом огляду місця події від 20.10.2021, згідно якого зафіксовано обстановку вчинення злочину, протоколом затримання підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 21.10.2021, протоколом додаткового допиту ОСОБА_5 від 20.10.2021, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 від 21.10.2021, та іншими доказами у їх сукупності.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий та прокурор наполягають на існуванні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею перевірене існування цих ризиків, а саме:

- ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, об`єктивно існує зважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб із погрозою насильства та пошкодження і знищення майна потерпілого, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до 7 років. Підозрюваний ОСОБА_2 часто виїжджає за межі території України, що підтверджується відповідною роздруківкою (а.с. 66), а також проживає у місцевості, прилеглій до кордону з Румунською та Угорською Республікою, та будучи на волі може скористатися цим і покинути територію України в короткий проміжок часу.

ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних, зважаючи на те, що у ході проведення процесуальних дій йому відомі місце проживання як потерпілого, так і членів його сім`ї, відносно яких здійснювалися погрози застосування насильства та пошкодження/знищення їх майна, йому відомі особи, що допитані та можуть бути допитані як свідки, які можуть дати показання про обставини вчинення ним вимагання, яке було тривалим, а перебуваючи на волі ОСОБА_2 може вдатися до неправомірного впливу на таких осіб з метою відмови від дачі ними показів або дачі неправдивих показів, що негативно вплине на повноту та всебічність та об`єктивність досудового розслідування. Слідчий суддя також приймає до уваги той факт, що на місце події 20.10.2021 ОСОБА_2 приїхав із вогнепальною зброєю, в темну пору доби для отримання вимагаємих грошових коштів, яка, як він пояснив суду, є мисливською зброєю, проте він не перебував на полюванні, тому не мав право її тримати при собі, без захисного чехла та у спорядженому стані.

Проте слідчий суддя не погоджується із доводами слідчого та прокурора, що про існування ризику знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених злочинів, оскільки з урахуванням специфіки доказування у цьому кримінальному провадженні більшість доказів на час затримання особи вже зібрана.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також ґрунтується виключно на припущеннях.

Ризик вчините інше кримінальне правопорушення також не є обґрунтованим документально, оскільки ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суду не доведено належними та допустимими доказами документування нових епізодів цього кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 2 ст. 189 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, якому 50 років, стан здоров`я, який є таким, що відповідає віку, відсутність хронічних захворювань, які перешкоджають триманню під вартою, хиткі соціальні зв`язки, оскільки останній є неодруженим, як повідомив слідчому судді проживає із співмешканкою, виховує сина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має закордонний паспорт, нелегально займається підприємницькою діяльністю.

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, наявність яких встановлена слідчим суддею.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначених ризиків слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, бере до уваги, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, із систематичними погрозами застосування насильства щодо потерпілого ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами НСРД, доданими до клопотання, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави щодо підозрюваного.

В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисник послався на необґрунтованість підозри на цей час, повну відсутність будь – яких ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України та неврахування слідчим суддею обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Як зазначено у п. 2.2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 14 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Як засвідчать результати аналізу судової практики, суди в ухвалах про продовження строку тримання під вартою не співвідносять доцільність подальшого застосування тримання під вартою з особливістю тих дій, які слід провести для завершення провадження.

Таким чином, обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 – 178 КПК, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

Суд також враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

П. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Слідчим суддею перевірена обґрунтованість підозри щодо підозрюваного ОСОБА_2 , при цьому встановлено, що на даний час обставини кримінального провадження практично не змінилися, ті покази, які надав ОСОБА_2 слідчому судді та слідчому на цей час не обґрунтовані жодними доказами, версія сторони захисту не перевірена слідчим. Відтак сумніві у слідчого судді в частині обґрунтованості підозри на цей час не виникають.

Захисник наполягає на повній відсутності ризиків, перелік яких встановлений ст. 177 КПК України, при цьому просить слідчого суддю обрати щодо обвинуваченого другий по тяжкості запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт, що повністю суперечить вимогам КПК України, оскільки застосування запобіжних заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відсутність ризиків зумовлює відсутність запобіжного заходу.

Що ж стосується ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено слідчим суддею при обранні саме такого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що такі не зменшилися та об`єктивно продовжують на цей час існувати, а саме: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, об`єктивно існує зважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб із погрозою насильства та пошкодження і знищення майна потерпілого, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до 7 років. Підозрюваний ОСОБА_2 часто виїжджає за межі території України, що підтверджується раніше дослідженою роздруківкою, а також проживає у місцевості, прилеглій до кордону з Румунською та Угорською Республікою, та будучи на волі може скористатися цим і покинути територію України в короткий проміжок часу.

ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших підозрюваних, зважаючи на те, що у ході проведення процесуальних дій йому відомі місце проживання як потерпілого, так і членів його сім`ї, відносно яких здійснювалися погрози застосування насильства та пошкодження/знищення їх майна, йому відомі особи, що допитані та можуть бути допитані як свідки, які можуть дати показання про обставини вчинення ним вимагання, яке було тривалим, а перебуваючи на волі ОСОБА_2 може вдатися до неправомірного впливу на таких осіб з метою відмови від дачі ними показів або дачі неправдивих показів, що негативно вплине на повноту та всебічність та об`єктивність досудового розслідування.

Слідчим суддею також повторно проаналізовано обставини, які підлягають врахуванню відповідно до ст. 178 КПК України та встановлено наступне: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 189 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, яке є тяжким кримінальним правопорушенням; вік підозрюваного, якому 50 років, стан здоров`я, який є таким, що відповідає віку, відсутність хронічних захворювань, які перешкоджають триманню під вартою, хиткі соціальні зв`язки, оскільки останній є неодруженим, як повідомив слідчому судді проживає із співмешканкою, виховує сина – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має закордонний паспорт, нелегально займається підприємницькою діяльністю.

Слід зазначити, що надані стороною захисту нові докази, а саме: позитивна характеристика від 22.11.2021 року № 138, огляд терапевта від 12.08.2021 року, УЗІ серця від 14.04.2021 року, результати аналізів підозрюваного, істотно не впливають на обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 , оскільки не спростовують висновків слідчого судді які були наведені в ухвалі про обрання запобіжного заходу.

Слід також зазначити, що більшість з наданих стороною захисту доказів вже була досліджена слідчим суддею та проаналізована при обранні запобіжного заходу щодо підозрюваного, тому не впливає на висновки суду.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що зі спливом маленького проміжку часу, істотно не змінилися обставини, які були підставою для обрання слідчим суддею саме такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 , відтак відсутні підстави для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-186, 193-197, 201, 309, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Корпоша Івана Васильовича про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021070000000174 від 11.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова