Рішення № 10140790, 20.04.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2010 р.                                                                      Справа №19/6

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", 36029, м. Полтава, вул. Шведська, 2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВФ КОЛО", 36007, м. Полтава, вул. Ковпака, 37

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Столяренко Олександр Васильович, м. Полтава, пров. Сінний, 9, кв.5.

про стягнення 340820,72 грн.

Суддя Безрук Т.М.

від позивача: не з’явився

від відповідача: Хмелюк І.І., дов. № 10/09 від 30.06.2009р.          

від третьої особи: не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення 340820,72 грн., з них: 181311,12 грн. основного боргу за кредитом, наданим за договором про надання овердрафтного кредиту №43а від 24.07.2008р., 102022,83 грн. - заборгованості з процентів за користування кредитом та 57486,77 грн. - пені.

Відповідач у відзиві повідомив, про сплату основного боргу та процентів, в частині стягнення пені заперечує, стверджуючи, що сума пені є надмірною та не вірно обрахованою позивачем. Крім того зазначає, що згідно ч.4 ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" за № 800-VI від 25.12.2008року нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій передбачених договорами та стягнення коштів передбачених ст.625ЦК України на строк дії цієї статті не здійснюється.

Третя особа письмових пояснень по суті спору суду не надала.

В судовому засіданні 20.04.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

          Між ЗАТ КБ “Приватбанк” (позивачем) та ТОВ "СВФ КОЛО" (відповідачем) укладено договір № 43а від 24.07.2008р. про надання овердрафтового кредиту (далі –Кредитний договір).

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", затвердженого загальними зборами акціонерів від 30.04.2009р., змінено назву банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк". Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" є правонаступником по всіх правах і зобов’язаннях Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (п.1.1 статуту; т.1 а.с.51-54, 85).

          За умовами даного Кредитного договору позивач (банк) зобов’язався здійснювати овердрафтове обслуговування відповідача (клієнта), що включає проведення його платежів поверх залишку коштів на поточному рахунку відповідача № 26000054504557, відкритого в Полтавському відділенні ГРУ ПриватБанку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, установленого відповідно до п. 1.3, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта (п. 1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. А.2 Кредитного договору ліміт даного кредитного договору становить 400000,00 грн. Ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк зобов’язується проводити оплату розрахункових документів клієнта поверх залишку грошових коштів на його поточному рахунку (п. 1.3 Кредитного договору).

          За п. 1.2 Кредитного договору кредит надається в обмін на зобов’язання відповідача (клієнта) повернути кредит, сплатити проценти та винагороду в строки, визначені даним договором.

          Пунктом А.3 та п. 1.4 Кредитного договору визначено, що проведення платежів клієнта, в порядку даного договору, проводиться банком в строк до 24.07.2009р.

          Період безперервного користування кредитом –не більше 30 днів (п. А.4 Кредитного договору).

          За п. А.7 та п. 4.1 –4.1.5 Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється диференційна процентна ставка. Процентна ставка залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту та визначається наступним чином: строк користування кредитом протягом 1 –3 днів - процентна ставка 16 % річних; строк користування кредитом протягом 4- 7 днів - процентна ставка 18 % річних; строк користування кредитом протягом 8 -15 днів - процентна ставка 22 % річних; строк користування кредитом протягом 16- 30 днів - процентна ставка 23 % річних.

          За п. 1.5 Кредитного договору овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком в межах ліміту та в строки, зазначені згідно п.п.1.3.,1.4, з періоду безперервного користування кредитом згідно п.А.4.

За п. 2.1.2 Кредитного договору банк зобов’язується при наявності вільних грошових ресурсів і відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) засобів з поточного рахунку Клієнта, проводити платежі Клієнта понад залишок засобів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів в межах Ліміту, установленого згідно п.1.3 і термінів, обумовлених п.п.1.4, 1.5, а також при виконанні клієнтом зобов'язань по п.2.2.14.

          Згідно пунктом 2.1.4. кредитного договору банк зобов’язується здійснювати обслуговування клієнта в такому порядку:

1) при надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк в перебігу операційного дня і відсутності грошових коштів на поточному рахунку клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до умов цього договору в межах встановленого Ліміту.

Операційний день –період часу, протягом якого Банк приймає від Клієнта розрахункові документи з дотриманням порядку, встановленого Договором банківського рахунку Клієнта.

3) при закритті банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунки Клієнта фактично є сумою використовуваного Клієнтом кредиту цього дня.

Згідно п.1.5. кредитного договору овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком в межах Ліміту і строки, встановлені згідно п.п.1.3.,1.4, з періодом безперервного користування кредитом згідно п.А.4.

          За заявою відповідача про відкриття поточного рахунку банком було відкрито особовий рахунок № 26000054504557 (т.1 а.с.59).

Відповідно до Кредитного договору позивач видав відповідачу кредит на загальну суму 181311,12грн. Зазначене підтверджується випискою банку з рахунку за період з 10.10.2008р. по 10.11.2008р. (а.с.64).

          В порушення умов договору відповідач свої зобов’язання не виконав, своєчасно кредит в сумі 181311,12грн. не повернув, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою банку по особовому рахунку за період з 10.11.2008р. по 08.12.2009р., в зв’язку з чим склалася прострочена заборгованість. (а.с. 10, 65).

          Позивач звернувся до відповідача з вимогами від 08.01.2009р. за №106, від 17.11.2008р. за № 7398, від 20.03.2009р. № 1653 погасити прострочену заборгованість, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.01.2009р. 25.03.2009р.(а.с. 23-27).

Відповідно до п.2.1.1-2.1.3 Кредитного договору клієнт зобов'язується сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 4.1, 4.2., 4.3. Проводити погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту не пізніше за термін закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.1.5 цього договору.

          Згідно п.2.1.5 Кредитного договору клієнт зобов'язується повернути кредит в терміни, встановлені п.п.1.4, 2.3.4.

          Тобто, кінцевий термін погашення кредиту згідно п. 2.1.3, п. 1.5 , п. А.3 - до 24.07.2008р.

Згідно виписки банку по кредитному рахунку за період 10.11.2008р. –08.12.2009р. заборгованість відповідача за кредитом становить 181311,12 грн. (а.с.65).           

Таким чином, заборгованість на дату подачі позову становила 181311,12грн., що підтверджено розрахунком заборгованості позивача станом на 08.12.2009р. (а.с.10-11).

          Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

          Згідно ст.525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Після звернення відповідача з позовом до суду відповідач сплатив 181311,12грн. в рахунок погашення суми основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №32 від 12.03.2010р. та поясненнями позивача від 01.04.2010р. (а.с.108, 136).

          Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 181311,12грн. основного боргу слід припинити в зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст.80 ГПК України.

Згідно п. 4.8. Кредитного договору при не погашенні кредиту в якій-небудь з термінів, встановлених п.п.1.4, 1.5, 2,2,3, 2,2,4, 2,3,4, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок процентів проводиться відповідно до п.4.2 з дня виникнення простроченої заборгованості (окрім випадків розірвання договору згідно п.2.3.4).

          За період 10.11.2008р. по 08.12.209р. за відповідачем рахувалася заборгованість по простроченими процентам в сумі 102022,83грн. (розрахунок заборгованості - а. с.10-11), що підтверджується випискою банку по особовому рахунку відповідача за період з 10.11.2008р. по 08.12.209р. (а. с.66-67).

          Після звернення відповідача з позовом до суду відповідач сплатив 125694,01грн. в рахунок погашення відсотків, що підтверджується платіжними дорученнями №33,34 від 12.03.2010р. та поясненнями позивача від 01.04.2010р. (а.с.109-110, 136).

          Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 102022,83грн. відсотків слід припинити в зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст.80 ГПК України.

Відповідно до п.А.6 Кредитного договору зобов’язання клієнта забезпечуються основними та оборотними засобами, договором поручителя.

          В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №43а від 24.07.2008р., між позивачем між позивачем та Столяренко Олександром Васильовичем було укладено договір поруки № 43а від 24.07.2008р. (а.с. 60). Листом від 10.02.2010р. позивач підтвердив, що вимоги до поручителя не пред’являлись (а.с.50).

          За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Згідно п. 5.1 Кредитного договору, у випадку порушення Клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 4.1., 4.2., 4.3; термінів повернення кредиту, передбачених п.п.1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4,2.2.5,2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.2.2.7., 4.4., 4.5. клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Оплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу по курсу НБУ на дату щоденного нарахування.

          Згідно п.5.7 Кредитного договору терміни позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даною угодою встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

На підставі п. 5.1 Кредитного договору позивачем нараховано 57486,77грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту згідно розрахунку - з 15.09.2008р., з 15.06.2009р., з 12.08.2009, з 08.12.2009р. по 08.12.2009р. (а.с.68-71).

Ухвалою від 02.04.2010р. суд зобов’язав позивача письмово повідомити суду період нарахування пені (з дати до дати); суму боргу (на яку нарахована пеня) та дату виникнення цього боргу.

Позивач дані вимоги суду не виконав, витребувані докази необхідні для вирішення спору не надав.

При вирішенні спору в цій частині суд враховує наступне:

          Згідно п.2.1.5 Кредитного договору клієнт зобов'язується повернути кредит в терміни, встановлені п.п.1.4, 2.3.4.           Тобто, кінцевий термін погашення кредиту згідно п. 2.1.3, п. 1.5 , п. А.3 - до 24.07.2008р.

          Отже, сума пені, що підлягає стягненню за період з 25.07.2009р. по 08.12.2009р. становить 14085,14 грн. (розрахунок суду –залучено до справи). Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині стягнення 43401,63 грн. пені слід залишити позов без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України, оскільки позивачем не надано суду необхідних для вирішення спору в цій частині матеріалів розрахунку та пояснень щодо періоду нарахування пені (з дати до дати); суми боргу (на яку нарахована пеня) та дату виникнення цього боргу, які витребовувалися ухвалою суду від 02.04.2010р. Неподання вказаних розрахунків перешкоджає вирішенню спору в частині стягнення пені за спірні періоди.

          Заперечення відповідача проти стягнення пені на підставі ч.4 ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" № 800-VI від 25.12.2008р.(далі –Закон № 800-VI), судом відхиляються з наступних підстав.

Статтею 3 Закону № 800-VI регулюються питання підтримки будівництва житла.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону № 800-VI забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється. Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців.

Як свідчить аналіз вказаної норми її положення поширюються на правовідносини забудовника з фізичними та юридичними особами за договорами, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва.

В даному випадку правовідносини між позивачем та відповідачем основані на кредитному договорі, кредит видавався не на будівництво, отже положення ч.4 ст. 3 Закону № 800-VI до даних правовідносин не застосовуються.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються пропорційно розміру задоволених та припинених вимог на відповідача, оскільки сплата заборгованості за кредитом та відсотками відбулася після звернення позивача з позовом до суду.

В разі добровільного виконання рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), п.5, ст.81, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд.

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВФ КОЛО" (36007, м. Полтава, вул. Ковпака, 37, ідентифікаційний код 33660518, р/р 26000054504557 в КБ Приват Банку, МФО 331401) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50 ідентифікаційний код 143960570) в особі Філії "Полтавське головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (36029, м. Полтава, вул. Шведська, 2, р/р 29092829003111 на погашення заборгованості, р/р 64993919400001для відшкодування удових витрат, МФО305299 в Полтавському ГРУ Приват Банку, МФО 331401) 14085грн. 14 коп. –пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2974грн. 19 коп. - витрат з оплати державного мита, 205грн. 32 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3.Припинити провадження у справі в частині стягнення 181311,12 грн. основного боргу за кредитом та 102022,83 грн. відсотків за користування кредитом.

          4. В частині стягнення 43401,63 грн. пені - залишити позов без розгляду.

                    Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Рішення підписано: