Рішення № 101404056, 18.11.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/1295/21

Провадження № 2/643/2645/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Мельникова І.Д.,

за участю секретаря Любченко О.С.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить визначити місце проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони перебували у шлюбних відносинах. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з матір`ю та повністю перебуває на її утриманні. Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Батько дитини мешкає окремо, матеріальну допомогу дитині не здійснює, з дитиною не спілкується.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої просив справу розглядати без його участі, надав суду відзив на позовну заяву, в кому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність та висновок щодо визначення місця проживання дитини.

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до висновку Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради №490 від 08.09.2021 року, – вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на обгрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141,263, 265 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 26.11.2021.

Суддя І.Д. Мельникова