Ухвала суду № 101389183, 08.11.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/26738/14-ц

Провадження №: 6/755/720/21

У Х В А Л А

"08" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: стягувач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява боржника ОСОБА_1 , в якій просить: визнати виконавчий лист, виданий 20.11.2014 Дніпровським районним судом м. Києва Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» згідно з ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.10.2014 у справі № 755/26738/14-ц про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.06.2014 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 06/95/144 від 29.11.2006 у сумі 7 425,65 грн та 43 829,96 доларів США, що становить 510 823,41 грн, - таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 29.11.2006 між АКБ СР «УКРСОЦБАНК» та нею був укладений договір кредиту № 06/95/144 (для мікрокредиту), за умовами якого банком були надані позичальнику грошові кошти в сумі 38 000,00 доларів США. Цього ж дня між АКБ СР «УКРСОЦБАНК», як іпотекодержателем, та громадянином США ОСОБА_2 , як іпотекодавцем - майновим поручителем, з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, був укладений іпотечний договір. Предметом іпотеки за вказаним договором є нежитлові підвальні приміщення №№ 502, 503, 504, 505, 506, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За договором вартість предмета іпотеки, за згодою сторін, становить 249 429,00 грн, що еквівалентно 49 392,00 доларів США. 13.06.2014 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 7 425,65 грн та 43 829,96 доларів США, що становить 510 823,14 грн заборгованості за договором кредиту №06/95/144 від 29.11.2006 та третейського збору у сумі 3 954,25 грн. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.10.2014 задоволено заяву банку про видачу виконавчого листа на підставі вказаного рішення третейського суду та 20.11.2014 судом було видано відповідний виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання, та постановою державного виконавця від 27.03.2017 було відкрито виконавче провадження № 53531210. Банком було вирішено погасити наявну заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та 09.08.2019 за заявою АТ «УКРСОЦБАНК», на підставі іпотечного договору, у позасудовий спосіб, передбачений ст. 37 Закону України «Про іпотеку», за іпотекодержателем було зареєстровано право власності на предмет іпотеки - нежитлові підвальні приміщення №№ 502, 503, 504, 505, 506, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим, 09.12.2019 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, який однак може бути повторно пред`явлений до виконання. Задоволення кредитором у повному обсязі своїх вимог та претензій до ОСОБА_1 за договір кредиту № 06/95/144 від 29.11.2006 зумовлює необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України на сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.

Згідно з ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Вивчивши доводи та підстави поданої заяви, дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд доходить наступного.

Як убачається з матеріалів справи, у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 755/26738/14-ц за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.06.2014 у справі № 260-14.

Так, 29.11.2006 між АКБ СР «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 06/95/144 (для мікрокредиту), відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 38 000,00 дол. США, зі сплатою 13% річних та порядком погашення суми основної заборгованості та процентів згідно з Графіком погашення, та кінцевим терміном повернення заборгованості 28.11.2021.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальником ОСОБА_1 29.11.2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку наступне майно, а саме: нежитлові підвальні приміщення №502, 503, 504, 505, 506, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заг. пл. 48,9 кв.м. Сторони оцінили предмет іпотеки у розмірі 49 392,00 дол. США.

У подальшому між позичальником та банком було укладено ряд додаткових угод.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.10.2014 заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.06.2014 у справі № 260-14 було задоволено та видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13 червня 2014 року у справі № 260-14, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 06/95/144 від 29.11.2006 у сумі 7 425,65 та 43 829,96 доларів США, що становить 510 823,41грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 3 954,25 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом; та судовий збір у розмірі 243,60 грн.

20.11.2014 Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист справа № 755/26738/14-ц, провадження № 6/755/9282/14, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 06/95/144 від 29.11.2006 у сумі 7 425 грн 65 коп. та 43 829 доларів 96 центів США, що становить 510 823 (п`ятсот десять тисяч вісімсот двадцять три) грн 41 коп.

Державним виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Задорожним М.І. 27.03.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53531210 про примусове виконання виконавчого листа № 755/26738/14-ц, виданого 17.10.2014 Дніпровським районним судом м. Києва відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 06/95/144 від 29.11.2006 у сумі 7 425 (сім тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 65 коп. та 43 829 (сорок три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) доларів 96 центів США, що становить 510 823 (п`ятсот десять тисяч вісімсот двадцять три) грн 41 коп.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.02.2019 було відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 , про звернення стягнення на перемет іпотеки.

Державним реєстратором Сурай Д.Ю., Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області, Одеська обл., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48222208 від 13.08.2019 17:20:59, Сурай Д.Ю. , Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області, Одеська обл., було внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності № 32803472 від 09.08.2019 19:25:34 ПАТ «Укрсоцбанк» на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер №1893250051101, яким є нежитлові підвальні приміщення №№502, 503, 504, 505, 506, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заг. пл. 48,9 кв.м, підстава виникнення права власності: документи що підтверджують вручення вимоги, серія та номер: б/н, видавник: ПАТ «Укрпошта», Іпотечний договір, серія та номер: виданий 29.11.2006, видавник: приватний нотаріус Трофимець В.В., повідомлення про звернення стягнення, серія та номер: 789, виданий 22.04.2019, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк». Вказане підтверджується інформацією № 182546990 від 26.09.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна.

09.12.2019 державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Сокіл Ю.С. у виконавчому провадженні № 53531210 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ході проведення виконавчих дій майно, належне боржнику (на праві приватної власності), не яке можливо звернути стягнення - виявлено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

За змістом ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Убачається, що АТ «УКРСОЦБАНК» скористався своїм правом іпотекодержателя та задовольнив забезпечену іпотекою вимогу за договором №06/95/144 від 29.11.2006 шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - нежитлові приміщення, якими забезпечувався наданий ОСОБА_1 кредит.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За нормою ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Визначена сторонами в іпотечному договорі вартість предмета іпотеки в розмірі 49 392,00 доларів США, що повністю покриває суму заборгованості ОСОБА_1 згідно з виданим виконавчим листом, яка складається з 7 425,65 грн та 43 829,96 доларів США за договором кредиту №06/95/144 від 29.11.2006 свідчить відсутність підстав для будь-яких майнових вимог АТ «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1 за виконавчим листом №:755/26738/14-ц.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Так, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №916/3146/17 визначено, зокрема, що у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 759/6703/16-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що згідно зі змістом статей 1, 33, 36 Закону України «Про іпотеку» використання позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умови іпотечного договору, яка містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, незалежно від наявності інших предметів іпотеки по іншим іпотечним договорам, призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов`язанням. Враховуючи, що іпотекодержатель сам обрав такий спосіб захисту і зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про припинення договору поруки, який позивач уклав з банком, як додаткове забезпечення зобов`язань за кредитним договором.

У постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 643/18466/15-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 263/3809/17 та від 17 квітня 2019 року у справі №204/7148/16?ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовів про стягнення кредитної заборгованості (позики) з тих підстав, що позивачі у позасудовому порядку звернули стягнення на предмет іпотеки, тоді як статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено таку підставу припинення зобов`язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора - іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності з позиції належності та допустимості, суд доходить висновку, що виконавчий лист №:755/26738/14-ц, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 17.10.2014, на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.06.2014 у справі № 260-14, про стягнення із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає в АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, банківський рахунок НОМЕР_2 в Одеському відділенні ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, ідентифікаційний код 00039019) заборгованість за договором кредиту № 06/95/144 від 29.11.2006 у сумі 7 425,65 грн та 43 829,96 доларів США, що становить 510 823,41грн, слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки АТ «УКРСОЦБАНК» звернуло стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечувалось виконання грошового зобов`язання ОСОБА_1 щодо повернення коштів за договором кредиту № 06/95/144 (для мікрокредиту) від 29.11.2006, у позасудовий спосіб - на підставі відповідних положень іпотечного договору в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», та тим самим АТ «УКРСОЦБАНК» у повному обсязі задовольнило свої вимоги та претензії до ОСОБА_1 за договором кредиту № 06/95/144 (для мікрокредиту) від 29.11.2006, що свідчить про відсутність необхідності у виконанні виконавчого листа щодо стягнення з боржника кредитних коштів.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 260, 354, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: стягувач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист, виданий 20.11.2014 Дніпровським районним судом м. Києва Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» згідно із ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.10.2014 у справі № 755/26738/14-ц про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.06.2014 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 06/95/144 від 29.11.2006 у сумі 7 425,65 грн та 43 829,96 доларів США, що становить 510 823,41 грн, - таким, що не підлягає виконанню.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: