Рішення № 10136255, 24.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10 Справа № 8/92пд

За позовом Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 2972 грн. 33 коп., розірвання договору та зобовязання вчинити певні дії

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

за участю представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- стягнення з відповідача заборгованості за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська у розмірі 2751 грн. 86 коп. та пені у сумі 220 грн. 47 коп.;

- розірвання договору № 03-14/70-09 від 08.04.2009 тимчасового користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська;

- зобовязання відповідача демонтувати рекламні конструкції, які розташовані за адресою: вул. Сосюри (біля будинку № 135).

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом був повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем під час судового розгляду справи не надані, внаслідок чого справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

08.04.2009 між сторонами у даній справі укладений договір № 03-14/70-09 про надання в тимчасове користування та використання місць(я) для розташування спеціальних конструкцій(Ії) (що використовується для розміщення рекламоносіїв(ія), які(е) перебувають(є) у комунальній власності територіальної громади м. Луганська (далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Робочим органом (позивачем) Користувачеві (відповідачу) у тимчасове платне користування було надано місця розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська та розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Сосюри (біля будинку № 135).

Відповідно до наявного у матеріалах справи акту приймання передачі від 08.04.2009 (а.с. 14) місця для розташування на них спеціальних конструкцій за договором були передані Користувачеві - відповідачу за позовом.

Пунктом 2.1 договору строк його дії встановлений з 08.04.2009 до 08.04.2010.

Відповідно до пункту 4.2 договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, визначається згідно порядку, встановленому рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради і складає 233 грн. 72 коп. (у тому числі ПДВ 38 грн. 95 коп.) на місяць (розрахунок плати зазначений у додатку № 2 до договору). Оплату відповідач повинен здійснювати щомісячно до 20 числа звітного календарного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що у разі невиконання відповідачем умов пункту 3.1.1 договору (прострочення відповідачем здійснення платежів, передбачених розділом 4 договору, безперервно протягом двох місяців) позивач здійснює демонтаж спеціальних конструкцій за власний рахунок з послідуючим відшкодуванням відповідачем витрат позивачеві.

Умовами пункту 5.5. договору його сторони передбачили відповідальність за прострочення строків оплати за місця розташування рекламних засобів у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін прострочення.

Оплату місць для розташування спеціальних конструкцій відповідач не здійснював, внаслідок чого станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склалася заборгованість у розмірі 2751 грн. 86 коп., яку позивачем заявлено до стягнення з відповідача.

На підставі умов пункту 5.5 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати у загальному розмірі 220 грн. 47 коп. (згідно з наданим позивачем до матеріалів справи розрахунком а.с. 10).

Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість первісних позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються Законом України „Про рекламу”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 № 2067 „Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами”, нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами сторонами у справі договору.

Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Закон України „Про рекламу” визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва та споживання реклами.

Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067.

Пунктом 32 Типових правил встановлено порядок визначення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів і порядок оформлення цих правовідносин - на договірних засадах. В укладеному сторонами у справі договорі чітко визначено його ціну, яку зазначено у грошовому виразі.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем у справі взятих на себе за договором зобовязань щодо передачі відповідачеві у строкове платне користування місць для розташування спеціальних конструкцій.

Фактичні обставини справи також свідчать про неналежне виконання відповідачем обовязку з повного та своєчасного внесення плати за користування зазначеними вище місцями.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2751 грн. 86 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені також заявлена обґрунтовано, розрахунок суми пені відповідає фактичним обставинам справи та приписам чинного законодавства.

Провадження у справі щодо вимоги позивача про розірвання укладеного з відповідачем договору підлягає припиненню на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки станом на дату прийняття даного рішення строк дії договору закінчився.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, є обґрунтованою, такою, що відповідає вимогам закону та умовам договору вимога позивача про зобовязання відповідача демонтувати рекламні конструкції, які розташовані за адресою: вул. Сосюри (біля будинку № 135).

Судові витрати покладаються судом на відповідача на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14, код 34791800, заборгованість у розмірі 2751 грн. 86 коп., пеню у розмірі 220 грн. 47 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 102 грн. 00 коп., витрати з оплати інформаційно технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, демонтувати рекламні конструкції, які розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Сосюри (біля будинку № 135).

4. В решті вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання повного тексту рішення: 29.06.2010.

Суддя М.О. Москаленко