Рішення № 10136243, 22.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.10                                                                                 Справа № 11/89пн

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ

до приватного підприємства «Каут», с. Булгаківка Кремінського району Луганської області

про зобов’язання повернути майно

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача – Черномаз Р.М., дов. № 157/12-04 від 12.04.2010;

від відповідача – Шпілєвий С.Є., дов. № 1-Д від 24.10.2009, Ткач О.Б., дов. № 2-Д від 30.11.20009; Плотніков П.А., дов. № 1 від 17.02.2010;

в судовому засіданні 07.06.2010 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.06.2010, 12 годин 00 хвилин, в судовому засіданні 15.06.2010 оголошено перерву до 22.06.2010, 10 годин 30 хвилин;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу за укладеним сторонами у справі договором № F 224 від 18.07.2008, а саме зернозбиральний комбайн CSX з жниваркою, серійний номер 371632058, 2008 року випуску.

          Позовні вимоги позивачем обґрунтовані фактом невиконання належним чином відповідачем у справі зобов’язань за укладеним сторонами договором фінансового лізингу, а саме фактом несвоєчасного та не у повному обсязі внесення відповідачем лізингових платежів.

Позивачем суду надане письмове уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивачем заявлені вимоги про зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу за укладеним сторонами у справі договором № F 224 від 18.07.2008, а саме зернозбиральний комбайн CSX з жниваркою, серійний номер 371632058, 2008 року випуску) та стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати державного мита у розмірі 9554 грн. 70 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп. та витрат на послуги адвоката у розмірі 22000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги позивачем в процесі судового розгляду справи підтримані у повному обсязі.

Письмовим відзивом від 15.04.2010 на позовну заяву та додатковими письмовими поясненнями по суті спору відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на факт повного внесення лізингових платежів за укладеним з позивачем договором. Крім того, відповідач послався на фактичне зниження у кожному періоді платежу відсоткової ставки LIBOR 1М, що має своїм наслідком не збільшення, а зменшення щомісячних лізингових платежів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях у справі представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

18.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна" та Приватним підприємством „КАУТ" укладений договір № Р224 (далі за текстом - договір), відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання передати відповідачу у володіння та користування на певний строк майно (Зернозбиральний комбайн СЗХ 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер: 371632058), придбане позивачем у постачальника відповідно до встановлених відповідачем специфікацій та умов, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати позивачу плату (лізингові платежі) та в кінці строку договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в договорі.

Згідно з п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору та умовами договору поставки постачальник - ТОВ „Бізон-Імпорт", здійснив поставку зернозбирального комбайну СЗХ 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер: 371632058.

Зазначене підтверджується договором поставки № Р224 від 28.07.2008, Актом прийому-передачі від 01.08.2008, видатковою накладною №СОР-126 від 01.08.2008 та не спростоване відповідачем у справі під час судового розгляду.

Відповідно до розділу № 2 договору ціна договору включає в себе такі платежі:

- операційний збір (одноразова плата за адміністрування): 1,00 % від ціни Предмета лізингу, у т.ч. ПДВ;

- початковий лізинговий платіж: ЗО % бази обчислення лізингових платежів;

- щомісячні лізингові платежі, у т.ч. ПДВ;

- вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість): 0,1% бази обчислення лізингових платежів;

- відшкодування витрат пов'язаних з придбанням та фінансуванням предмета лізингу;

- відшкодування витрат, пов'язаних з експлуатацією та/або користуванням предметом лізингу, інших витрат, які несе Відповідач як власник предмета лізингу.

Згідно з п.2.3.8 договору щомісячні платежі, за винятком першого, підлягають оплаті кожного місяця до п'ятого, десятого, п'ятнадцятого, двадцятого чи двадцять п'ятого числа місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з цих чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг. Обов'язок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного наступного місяця.

Крім того, умови укладеного сторонами у справі договору містять такі положення:

2.1.3. Валюта обчислення: Долар США.

2.2.3. До бази обчислення лізингових платежів, вираженій у валюті обчислення, входять всі витрати, понесені Лізингодавцем у зв’язку з придбанням та фінансування Предмета лізингу, зокрема, ціна Предмета лізингу, мито, витрати, пов’язані з розмитненням, витрати на перевезення, страхування при перевезенні, витрати на монтаж і введення в дію (в експлуатацію, запуск) Предмета лізингу, витрати на допуск до експлуатації, сертифікати, витрати у випадку предметів, що уже використовувались, послуги банків та інше, за винятком вказаних у п. 2.2.2 договору, збільшені на суму ПДВ.

          Розрахунок бази обчислення лізингових платежів здійснюється за формулою, вказаною у пункті 2.2.3 договору.

Пунктом 2.2.7 договору передбачений порядок коригування лізингових платежів у випадках зміни Достовірної (плаваючої) відсоткової ставки.

Так, умовами підпункту ІІІ пункту 2.2.7 договору встановлено, що якщо валюта обчислення є відмінною від гривні, перерахунок лізингових платежів в гривні здійснюється і застосуванням курсу продажу валюти обчислення АТ «Каліон Банк Україна»в м. Києві, чинний на день виникнення обов’язку сплати лізингових платежів.

Порядок оплати лізингових платежів визначений пунктом 2.3 договору. Відповідно до умов пунктів 2.3.3, 2.3.4, 2.3.8 підставою для здійснення щомісячних лізингових платежів є рахунок-фактура для наступного лізингового платежу.

Разом з цим умовами пункту 2.3.14 договору його сторони встановили, що неотримання рахунку – фактури на будь-який лізинговий платіж не звільняє Лізингоодержувача від обов’язку сплати даного платежу. Якщо через встановлення вартості лізингових платежів в іноземній валюті Лізингоодержувач не знає еквіваленту розміру платежу в гривні, на який він не отримав рахунок, віл зобов’язаний здійснити платіж за курсом цієї валюти, встановлений Національним банком України на день здійснення платежу.

Розмір щомісячних лізингових платежів встановлений у відповідному Графіку, що є додатком до договору (а.с. 56).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на несплату відповідачем лізингових платежів у встановленому договором розмірі за період з квітня по липень 2009 року. До матеріалів справи позивачем надані відповідні рахунки та розрахунки розміру платежів (а.с. 26 –36). Доказів направлення рахунків на адресу відповідача у справі позивач під час судового розгляду справи не надав.

Відповідач послався на факт дотримання ним погодженого сторонами графіку сплати лізингових платежів та надав до матеріалів справи відповідні платіжні доручення та отримані від позивача рахунки (а.с. 58 –91). Надані позивачем до матеріалів справи рахунки за період з квітня по липень 2009 року відповідачем не оплачувалися.

На адресу відповідача позивачем був направлений лист № 662-278/t/0/1 від 27.07.2009 про відмову від договору у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором та з вимогою про повернення предмету лізингу. Вказаний лист відповідачем був отриманий, відповідачеві надана письмова відповідь про незгоду із відмовою позивача від договору.

Посилаючись на наявність заборгованості з лізингових платежів станом на 27.07.2009 у розмірі 138763 грн. 64 коп., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про фінансовий лізинг», а також положеннями укладеного сторонами у справі договору.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт передачі позивачем відповідачеві за актом відповідно до умов договору предмету лізингу - зернозбирального комбайну СЗХ 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер: 371632058.

Факт сплати відповідачем лізингових платежів відповідно до наявного у матеріалах справи графіку сплати лізингових платежів, що є додатком до договору, підтверджений матеріалами справи та сторонами у справі не оспорюється.

Разом з цим матеріали справи, її фактичні обставини свідчать про те, що під час дії укладеного сторонами у справі договору відповідачем у справі не виконувалися вимоги пункту 2.2.7 договору щодо самостійного коригування розміру щомісячних лізингових платежів у випадку зміни курсу валюти обчислення. Як зазначено вище, валютою обчислення відповідно до пункту 2.1.3 договору є долар США. Розрахунки за договором сторонами договору відповідно до закону здійснюються у національній валюті України –гривні, проте з урахуванням умов пункту 2.2.7 договору з коригуванням на дату здійснення лізингового платежу.

До уваги також має прийматися валюта обчислення, значення достовірної відсоткової ставки для відповідного відсоткового періоду (ч. II п. 2.1.8 договору) та курс продажу валюти обчислення ПАТ «Каліон Банк Україна»в м. Києві, чинний на день виникнення обов'язку сплати Лізингових платежів (п.2.2.7 договору).

Ст. 533 Цивільного кодексу України визначає, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Значення Бази обчислення лізингових платежів вказується у видатковій накладній та для подальших розрахунків перераховується у валюту обчислення по середньозваженому курсу купівлі валюти обчислення ПАТ «Каліон Банк Україна»на день здійснення купівлі валюти у Лізингодавця.

Розмір лізингового платежу у відсотках вказується в п. 2.1.6. Договору або Додатку №1 Договору для відповідного періоду. Враховуючи, що розмір лізингових платежів було встановлено на підставі плаваючої відсоткової ставки, він підлягає коригуванню кожні три місяці відповідно до нової відсоткової ставки.

Таким чином, розмір щомісячного лізингового платежу залежить на тільки від плаваючої (достовірної) ставки, на що у своїх запереченнях послався відповідач, а і від курсу валюти обчислення на дату здійснення лізингового платежу, що і фактично вплинуло на розмір належних до сплати лізингових платежів.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Незалежно від факту направлення та отримання рахунків відповідач повинен був самостійно коригувати розмір щомісячних лізингових платежів та сплачувати їх встановлені договором строки.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Ст. 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання воно настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд доходить висновку про те, що зобов’язання відповідача здійснювати лізингові платежі повинно виконуватися у встановленому у договорі розмірі та у встановлений у договорі строк і не залежить від виставлення позивачем рахунків.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові судової колегії Вищого господарського суду України від 26.11.2009 у справі № 16/74-09.

Як свідчать фактичні обставини справи, відповідачем здійснювались часткові оплати лізингових платежів, однак із порушенням умов пункту 2.2.7 договору та строків оплати лізингових платежів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Аналогічні положення містить і укладений сторонами у справі договір (пункт 7.7 договору).

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вище відмова позивача від укладеного з відповідачем договору є такою, що ґрунтується на фактичних обставинах справи, відповідає Закону України «Про фінансовий лізинг»та умовам договору. Предмет лізингу підлягає поверненню позивачеві.

Таким чином, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням витрат на відповідача витрат зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно вимоги позивача про стягнення як судових витрат 22000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката суд вважає за доцільне зазначити таке.

Позивачем до матеріалів справи надано договір № 2 про надання юридичних послуг, укладений між приватним підприємством юридичною компанією «Тиберій Корунканій»(Виконавцем) та позивачем (Замовником) від 01.09.2009 (далі за текстом –договір від 01.09.2009), а також договір про надання послуг адвоката № 14/04/10 від 14.04.2010, укладений між приватним підприємством юридичною компанією «Тиберій Корунканій»(Замовником) та адвокатом Черномаз Ростиславом Миколайовичем (Виконавцем) (далі за текстом –договір від 14.04.2010).

Відповідно до пункту 1.2 договору від 01.09.2010 виконання зобов’язань за договором підтверджується відповідним актом приймання-передачі наданих послуг, в якому визначається вартість наданих послуг за конкретний період, в строк до 30 числа поточного місяця, в якому надавалися юридичні послуги.

Зазначений у договорі від 01.09.2009 акт позивачем не наданий.

Умовами пункту 3.1 договору від 14.04.2010 вартість послуг адвоката складають 22000 грн. 00 коп., які сплачуються Замовником на протязі 3-х банківських днів з дня винесення господарським судом рішення у справі № 11/89пн незалежно від того, на чию користь буде винесено рішення.

До матеріалів справи позивачем надане свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю на ім’я Черномаз Ростислава Миколайовича, а також довідку про переказ грошових коштів від позивача на користь ПП Юридичної компанії «Тиберій Корунканій». Довідка не містить ані печатки банківської установи, ані підпису посадових осіб установи, що здійснила платіж, та при цьому містить посилання на відсутність необхідності проставлення печаток та підписів.

Як свідчать вказані вище документи, грошові кошти на адресу адвоката Черномаз Р.М. позивачем перераховані не були, витрати саме на послуги адвоката позивачем фактично не понесені, у зв’язку з чим відшкодуванню не підлягають.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2010 у справі № 39/309.           

          Під час подання до суду письмового уточнення позовних вимог від 25.05.2010 позивачем квитанцією № 202110014 від 21.05.2010 зайве сплачене державне мито у розмірі 220 грн. 00 коп., яке підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України на підставі приписів п.3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

          2. Зобов'язати Приватне підприємство „КАУТ", Луганська область, Кремінський район, с. Булгаківка, вул. Октябрська, 5, код 34378949, повернути предмет лізингу - Зернозбиральний комбайн СЗХ 7080 з жниваркою, серійний номер: 371632058, 2008 року виробництва, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна", м. Київ, проспект Московський, 9, оф. 2-305, код 34537760, видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили.

          3. Стягнути з Приватного підприємства „КАУТ", Луганська область, Кремінський район, с. Булгаківка, вул. Октябрська, 5, код 34378949, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна", м. Київ, проспект Московський, 9, оф. 2-305, код 34537760, витрати зі сплати державного мита у розмірі 9554 грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „СГ Еквіпмент Лізинг Україна", м. Київ, проспект Московський, 9, оф. 2-305, код 34537760, з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у розмірі 220 грн. 00 коп.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –29.06.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко