Рішення № 10136236, 24.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10                                                                                 Справа № 11/121пн-к

За позовом 1-го позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стимул", м. Сєвєродонецьк Луганської області

2-го позивача - Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича і комерційна фірма "МЕТА", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства "Механізатор", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсними рішення загальних зборів

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від 1-го позивача - Кіяшко О.П., дов. № 006 від 09.01.09.;

від 2-го позивача - Кіяшко О.П., дов. № 043д від 28.05.10.;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачами заявлено вимогу про визнання недійсним рішення Наглядової ради (Ради акціонерів) ВАТ “Механізатор” від 28.11.2008 в частині обрання Крайнова А.О. виконуючим обов’язки голови правління ВАТ “Механізатор”.

У судовому засіданні представником позивачів позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем під час судового розгляду справи не надані, представник відповідача жодного разу не прибув в судові засідання, про час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відзив на позову заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем під час судового розгляду справи не надані.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В процесі судового розгляду справи позивачами суду надане письмове клопотання б/н від 10.06.2010 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на основні засоби Відкритого акціонерного товариства "Механізатор" та заборони здійснювати будь-які дії щодо відчуження, передачу в заставу, іпотеку, оренду, лізинг, списання основних засобів, в тому числі нерухомого майна, транспортних засобів, машин та механізмів, що належать Відкритому акціонерному товариству "Механізатор" на праві власності і знаходяться в нього або в інших осіб.

Крім того, в судовому засіданні 24.06.2010 позивачами надано письмову заяву про залишення в силі заходів забезпечення позову до виконання рішення суду.

В обгрунтування клопотання позивачі зазначили, що на даний час відбувається розтрата майна відповідача, а тому подальше управління відповідачем його теперішнім керівництвом може спричинити шкоду інтересам відповідача.

Клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованим та судом відхиляється з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, а також забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

          Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 66 Господарського процесуального кодексу України: якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду. У разі, якщо необхідність вжиття заходу до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у випадку невжиття такого заходу йому буде завдано значної шкоди, він повинен обґрунтувати можливість завдання такої шкоди, її розмір, зв’язок можливої шкоди з предметом спору, а також необхідність і достатність для її запобігання вжиття саме цього заходу до забезпечення позову (пункти 43,47 Постанови Пленуму ВСУ).

Позивачами не надано доказів наявності зв’язку між предметом спору та заходами забезпечення позову, зазначеними у заяві; не обґрунтовано розмір можливої майнової шкоди, що може бути спричинена. Крім того, виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог не може бути ускладнене внаслідок невжиття вказаних позивачами запобіжних заходів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судових засіданнях у справі представника позивачів, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивачі у даній справі є акціонерами відкритого акціонерного товариства «Механізатор»(далі за текстом – Товариство) і разом володіють більш як половиною розміщених акцій Товариства, а саме 51,7 %.

Рішенням Наглядової Ради (Ради акціонерів) Товариства, прийнятим у складі двох осіб (двох членів Ради) –Лисака С.В. –голови Спостережної ради (Ради акціонерів), Шкабури Т.П. –члена Спостережної ради, Крайнова Анатолія Олександровича обрано виконуючим обов’язки голови правління Товариства.

Відповідно до пункту 10.3.1 статуту Товариства станом на день прийняття оспорюваного рішення вищим керівним органом Товариства були загальні збори акціонерів, що правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства. Зокрема, відповідно до пункту 10.3.2 статуту Товариства до компетенції загальних зборів відноситься і вирішення питання щодо виборів та відзиву Голови правління Товариства.

Станом на день звернення позивачів до суду з даним позовом Крайнов Анатолій Олександрович виконує обов’язки голови правління Товариства. Загальні збори акціонерів з приводу обрання голови правлення Товариства відповідачем з дня прийняття оспорюваного рішення Наглядової ради не скликалися.

Заперечень проти позову під час судового розгляду справи відповідач не надав, а також не скористався правом участі свого повноважного представника у засіданнях суду.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України від 19.09.1991 N 1576-XII "Про господарські товариства", від 15.05.2003 N 755IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", іншими нормативно-правовими актами, а також статутом Товариства.

Права учасників господарського товариства визначені приписами ст. 116 Цивільного кодексу України. Крім того, учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом. Зокрема, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить обрання членів наглядової ради, а також утворення та відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. До компетенції загальних зборів належить, зокрема, обрання і відкликання членів наглядової ради, утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства. Вказані повноваження належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства (ч. 6 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»із змінами, внесеними згідно із Законами N 3107-IV від 17.11.2005, N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про господарські товариства» виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Як встановлено під час судового розгляду справи, оскаржене позивачами рішення Наглядової ради (Ради акціонерів) Товариства від 28.11.2008 прийнято двома посадовими особами (членами Ради акціонерів) Товариства в порушення ст. 159 Цивільного кодексу України, ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», а також вимог 10.3.2, 10.4.2, 10.4.5, 10.4.8 статуту Товариства. Вказаними пунктами статуту Товариства встановлено таке:

-          до компетенції загальних зборів відноситься вирішення питання щодо виборів та відзиву Голови правління Товариства;

-          до компетенції Ради акціонерів входить чітко визначений перелік питань, серед яких відсутнє право обрання голови правління Товариства;

-          засідання Ради акціонерів вважається правомочним, якщо на ньому присутні 3/5 членів Ради.

Оспорюване рішення прийнято двома з п’яти членів Ради акціонерів Товариства, що є грубим порушенням вимог пункту 10.4.8 статуту Товариства і тягне за собою відсутність правомочності вказаного засідання Наглядової ради (Ради акціонерів).

Крім того, ані законом, ані статутом Товариства не передбачено посади виконуючого обов’язки голови правління Товариства. Статутом Товариства чітко встановлено процедуру обрання голови правління Товариства загальними зборами акціонерів і вказані повноваження не делеговані Наглядовій ради Товариства.

Відповідно до п. 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов’язкові для виконання рішення. Судам необхідно враховувати, що прийняття іншими органами товариства рішень з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів (статті 145, 159 Цивільного кодексу України, стаття 41 Закону України «Про господарські товариства»), є перевищенням їхньої компетенції, а тому ці рішення можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт порушення вимог закону та статуту Товариства при прийнятті оспорюваного рішення Наглядової ради (ради акціонерів), що є безумовною підставою для визнання вказаного рішення недійсним. Казанім рішенням Наглядової ради Товариства порушені права позивача як акціонера Товариства, який має право на участь в управлінні Товариством.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з віднесенням на позивача судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Визнати недійсним рішення Наглядової ради (Ради акціонерів) відкритого акціонерного товариства “Механізатор” від 28.11.2008 в частині обрання Крайнова Анатолія Олександровича виконуючим обов’язки голови правління відкритого акціонерного товариства “Механізатор”.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Механізатор», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 2, код 01240769, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Смєтаніна, 3-А, код 24844895, витрати зі сплати державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили;

- приватного акціонерного товариства «Науково –виробнича і комерційна фірма «Мета», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Смєтаніна, 3-А, код 21781740, витрати зі сплати державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –29.06.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко