Рішення № 101361635, 24.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Справа № 160/9748/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 №0418267-2406-0461 форми «Ф» в частині суми 12486,60 грн.;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 №0418420-2406-0461 форми «Ф» в сумі 198,37 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власницею нежитлової будівлі площею 737,8 кв.м та квартири загальною площею 62,8 кв.м. Однак, в порушення вимог ст. 266 Податкового кодексу України податковий орган неправильно визначив в податкових повідомленнях – рішеннях суми грошового зобов`язання за нерухоме майно площею 737,8 кв.м, та за належну їй квартиру загальною площею 62,8 кв.м.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі наведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована доводами позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 737,8 кв.м. та квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 62,8 кв.м.

Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.03.2021 №0418267-2406-0461 та №0418420-2406-0461, якими визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік в розмірі 15971,22грн. та 198,37 грн. відповідно.

Вважаючи такі податкові повідомлення – рішення протиправними, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

01 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі ст.266 ПК України введено новий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп.266.1.1 п.266.1 ст.261 ПК України).

Відповідно до положень пп.266.3.1 та 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.266.6.1 п.266.2 ст.266 ПК України).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 30.03.2021 №0418267-2406-0461 суд зазначає наступне.

Згідно пп.266.5.1. п. 266.5. ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в м. Дніпропетровську встановлено рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.01.2015 №7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста».

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік на території м.Дніпра визначені рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», їх конкретизовано у додатку №1 до вказаного рішення в залежності від зони розташування та типу призначення нерухомості.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка є фізичною особою - підприємцем, серед видів діяльності за КВЕД є освіта у сфері спорту та відпочинку (Код КВЕД 85.51) та діяльність фітнес – центрів (93.13), в зв`язку з чим вона використовує об`єкт нерухомості розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 737,8 кв.м.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.02.2019 №156187918 нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (площа 737,8 кв.м) має спортивно - оздоровче призначення, яке введено в експлуатацію за кодом класифікації будівель ДК 018-200 «1265.9» - зали спортивні інші, про що зазначено в декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 16.04.2014 №ДП 142141060081.

Згідно п.4.4, ст. 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м.Дніпра на 2020 рік деталізовано у додатку №1 до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.12.2017 №12/27 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста».

Згідно з вказаним рішенням ставка податку визначається в залежності від зони розташування та типу призначення нерухомості.

В розглядаємому випадку, спірне нежитлове приміщення за адресою: м.Дніпро, вул. Щербини (М.Міхновського), 10Д, площа 737,8 кв.м (враховуючи зони, які містяться у примітці 1 до додатку №1 рішення від 06.12.2017 №12/27), розташована у II зоні та оподатковуються за ставкою 0,100.

Враховуючи викладене вище, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач помилково застосував до спірного об`єкта максимальну ставку податку 0,500.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.03.2021 №0418267-2406-0461 в частині визначення зобов`язання за 2020 рік є протиправним.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 30.03.2021 №0418420-2406-0461 в розмірі 198,37 грн. суд зазначає наступне.

За приписами п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Порядок обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, який здійснюється контролюючим органом, врегульований підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, відповідно до якого:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів а-г цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Суд зазначає, що рішеннями Дніпровської міської ради від 27.12.2010р. № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» та від 06.12.2017 року № 12/27 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Дніпро» ставку податку встановлено у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Крім того, визначено, що житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира / квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м. оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нульовою ставкою.

Якщо житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира / квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно перевищує 85 кв.м., то таке перевищення оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Дані рішення не скасовані в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов`язковими як для позивача, так і для відповідача у справі.

Суд зазначає, що встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на майно, відмінне від земельної ділянки, є безумовним обов`язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

Отже, фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової нерухомості у 2020 році податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 у справі №817/2019/17.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, судом встановлено, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 30.03.2021 №0418420-2406-0461, податковий орган не застосував чинне рішення органу місцевого самоврядування в частині пільг для фізичних осіб, наданих відповідно до п. 266.4 ст. 266 ПК України, чим фактично збільшив площу оподаткування.

Отже, враховуючи, що при визначенні суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач не врахував пільги встановлені п. 2 додатку № 1 до рішень Дніпровської міської ради від 27.12.2010 р. № 5/6 та від 06.12.2017 року № 12/27, відповідно до яких житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира / квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м. оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нульовою ставкою.

Відтак, враховуючи викладене, у позивача відсутній обов`язок зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а саме: квартири площею 62,8 кв.м.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень від 30.03.2021 №0418420-2406-0461 та №0418267-2406-0461 від 30.03.2021, щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єкту за 2020 рік. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тому враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 №0418267-2406-0461 форми «Ф» в частині суми 12486,60 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2021 №0418420-2406-0461 форми «Ф» у розмірі 198,37 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська