Рішення № 10136107, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/21021.06.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

доЗакритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Салацький Степан Вікторович

простягнення 11868,82 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Шупик О.А.

від відповідача:не з’явився

від третьої особи:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(надалі –ПАТ «СК «Інго Україна») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(надалі –ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс») про стягнення 11868,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Інго Україна»на підставі договору страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів №250509009 від 01.08.2006 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Нісан», реєстраційний номер 424-09 КА, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер АА 1287 СЕ, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована Закритим акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/4604063), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 02.06.2010 р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Салацького Степана Вікторовича.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.06.2010 р. у зв’язку із неявкою представників відповідача та третьої особи розгляд справи відкладено до 21.06.2010 р.

У судове засідання 21.06.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 12.05.2010 р. виконав, надав суду документи відповідно до яких ЗАТ «СК «Інго Україна»було перейменовано в ПАТ «СК «Інго Україна», позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.06.2010 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, Узвіз Кудрявський, 5-Б на яку було відправлено ухвали суду від 06.04.2010 р., 12.05.2010 р. та 02.06.2010 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5951748 від 17.05.2010 р.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2006 р. між ЗАТ «СК «Інго Україна»(після зміни організаційно-правової форми – ПАТ «СК «Інго Україна») та Представництвом «Джей Ві Сі Інтернешнл (Юроп) ГМБХ»укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів №250509009.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Нісан», реєстраційний номер 424-09 КА на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 1 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; пожежа, протиправні дії третіх осіб; угон.

03.02.2007 р. близько 13 год. 10 хв. по вулиці Горького, 124/128 в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Нісан»та автомобіля «Хюндай», а саме: Салацький С.В. керуючи автомобілем «Хюндай»перед початком руху не дотримавшись безпечної дистанції допустив зіткнення з автомобілем «Нісан», реєстраційний номер 424-09 КА, під керуванням Іваненко О.Б.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Салацьким С.В. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Голосіївського району м. Києва та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2007 р. у адміністративній справі №3-5517/17, відповідно до якої Салацького С.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Згідно виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Олекс-АС»рахунків-фактур №Ол-090201 від 09.02.2007 р. та №Ол-130306 від 13.03.2007 р. матеріальна шкода завдана Представництву «Джей Ві Сі Інтернешнл (Юроп) ГМБХ»внаслідок пошкодження автомобіля при ДТП склала 15142,68 грн.

12.02.2007 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля «Нісан»звернувся до позивача із заявою №12-ІІ/07 про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту спеціаліста №87 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 21.02.2007 р. суб'єктом підприємницької діяльності Кондратюком Сергієм Миколайовичем (Свідоцтво Фонду державного майна України МФ №4114) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Нісан», реєстраційний номер 424-09 КА в результаті його пошкодження при ДТП складає 11868,82 грн.

ПАТ «СК «Інго Україна»на підставі рахунків-фактур №Ол-090201 від 09.02.2007 р. та №Ол-130306 від 13.03.2007р., виконуючи свої зобов'язання за договором страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів №250509009 від 01.08.2006 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 15142,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1035 від 20.02.2007 р. та №1774 від 02.08.2007 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Інго Україна»перейшло в межах суми 15142,68 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Голосіївського району м. Києва вбачається, що транспортний засіб –автомобіль «Хюндай», реєстраційний номер АА 1287 СЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Нісан», належить громадянці Салацькій Катерині Вікторівні та знаходився під керуванням Салацького С.В.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Салацького С.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер АА 1287 СЕ відшкодовується Салацьким С.В.

Цивільно-правова відповідальність Салацької К.В., як власника автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер АА 1287 СЕ, застрахована ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»згідно із полісом №ВА/4604063.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/4604063) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 31.12.2006 р. (0:00) по 30.12.2007 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВА/4604063 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Салацька К.В., судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що Салацький С.В. користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Салацьким С.В., належного Салацькій К.В. автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер АА 1287 СЕ була застрахована ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВА/4604063) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза –510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 15142,68 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля «Нісан»з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до звіту №87 становить 11868,82 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВА/4604063.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №313 від 18.01.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка отримана відповідачем 18.01.2010 р., звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Враховуючи визначені полісом №ВА/4604063 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 11358,82 грн. (11868,82 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом №ВА/4604063), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

До винесення судом рішення, відповідач заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подав, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (04053, м. Київ, Узвіз Кудрявський, 5-Б; ідентифікаційний код 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 11 358 (одинадцять тисяч триста п’ятдесят вісім) грн. 82 коп., державне мито у розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 59коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 86 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В.Бойко