Рішення № 10136069, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/29921.06.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

доЗакритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Ковальчук Олександр Леонідович

простягнення 11763,45 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Шупик О.А.

від відповідача:

від третьої особи:не з’явився

не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(надалі –ПАТ «СК «Уніка») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(надалі –ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс») про стягнення 11763,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Уніка»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу №011063/4002/0000099 від 16.09.2009 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Вольво», реєстраційний номер АА 1331 ВЕ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Фіат», реєстраційний номер АВ 3573 ВС яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована Закритим акціонерним товариством «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/5405178), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2010 р. порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ковальчука Олександра Леонідовича, розгляд справи призначено на 02.06.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.06.2010 р. у зв’язку із неявкою представників позивача та відповідача розгляд справи відкладено до 21.06.2010 р.

У судове засідання 21.06.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 14.05.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання 21.06.2010 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, Узвіз Кудрявський, 5-Б на яку було відправлено ухвали суду від 14.05.2010 р. та 02.06.2010 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/251 від 21.01.2010 р.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2009 р. між ЗАТ «СК «Кредо-Класік»(після зміни найменування ПАТ «СК «Уніка») та Засипкіним Андрієм Миколайовичем укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №011063/4002/0000099.

Предметом договору є майнові інтереси Засипкіна А.М. пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Вольво», реєстраційний номер АА 1331 ВЕ на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 1.3 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; стихійне лихо; пожежа; незаконне заволодіння.

26.10.2009 р. близько 15 год. 20 хв. на перехресті вулиці Воровського –пров. Черняховського в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Вольво»та автомобіля «Фіат», а саме: Ковальчук О.Л. керуючи автомобілем «Фіат»не дотримавшись безпечної дистанції допустив зіткнення з автомобілем «Вольво», реєстраційний номер АА 1331 ВЕ, під керуванням Засипкіна А.М.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Ковальчуком О.Л. вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2009 р. у адміністративній справі №3-14171/2009, відповідно до якої Ковальчука О.Л. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

27.10.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля «Вольво»звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту спеціаліста №165 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 25.11.2009 р. суб'єктом підприємницької діяльності Калиновським Сергієм Юрійовичем (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 6444/08 від 16.01.2008 р.) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Вольво», реєстраційний номер АА 1331 ВЕ в результаті його пошкодження при ДТП складає 13073,45 грн.

На підставі страхового акта №00031523, затвердженого 06.12.2009 р. та наказу №11709 від 30.12.2009 р. ПАТ «СК «Уніка», виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту №011063/4002/0000099 від 16.09.2009 р., сплатило своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 12273,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням №033456 від 05.01.2010 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Уніка»перейшло в межах суми 12273,45 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної Шевченківського району м. Києва вбачається, що транспортний засіб –автомобіль «Фіат», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Вольво», належить громадянину Ковальчуку А.Л. та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Ковальчука О.Л. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Фіат», реєстраційний номер АВ 3573 ВС відшкодовується Ковальчуком О.Л.

Цивільно-правова відповідальність Ковальчука О.Л., як власника автомобіля «Фіат», реєстраційний номер АВ 3573 ВС, застрахована ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»згідно із полісом №ВС/5405178.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/5405178) винесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 01.04.2009 р. (0:00) по 31.03.2010 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВС/5405178 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Ковальчук О.Л., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Ковальчуком О.Л. автомобіля «Фіат»була застрахована ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/5405178) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза –510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Вольво»з урахуванням зносу, становить 13073,45 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 12273,45 грн.

Виходячи із змісту позовної заяви, пояснень представника позивача та третьої особи Ковальчуком О.Л. на рахунок ПАТ «СК «Уніка» було сплачено суму франшизи у розмірі 510,00грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №526 від 03.03.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка отримана відповідачем 04.03.2010 р., звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 11763,45 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВС/5405178 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, яка обмежується розміром права зворотної вимоги набутого позивачем, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 11763,45 грн. (12273,45 грн. - 510,00 грн. франшиза), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс»на користь ПАТ «СК «Уніка»суми страхового відшкодування у розмірі 11763,45 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (04053, м. Київ, Узвіз Кудрявський, 5-Б; ідентифікаційний код 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 11763 (одинадцять тисяч) грн. 45 коп., державне мито у розмірі 117 (сто сімнадцять) грн. 63коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко