Рішення № 10136066, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/15521.06.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства Страхова компанія «Мега-Поліс»

доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Атлант-Н»

простягнення 7221,78 грн.

Суддя Бойко Р.В

Представники сторін: від позивача:Мельник Ю.П. від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство Страхова компанія «Мега-Поліс»(надалі –ЗАТ СК «Мега-Поліс») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Континент»(надалі –ЗАТ «СК «Континент») про стягнення 7221,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами на підставі договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) №01/02.08.ФП від 01.02.2008 р. та додаткових угод було достроково припинено дію ковер-нотів, а на відповідача відповідно до умов договору покладено зобов’язання з повернення частини перестрахової премії. Відповідач в порушення умов договору свого зобов’язання з повернення частини перестрахової премії не виконав у зв’язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 7221,78 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.03.2010 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р. та 28.04.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 28.04.2010 р. та 31.05.2010р. відповідно.

Представник позивача в судове засідання 31.05.2010р. з’явився, позовні вимоги підтримав повністю, надав суду довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №6022148 від 28.05.2010 р. з якої вбачається, що Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Континент»змінило назву на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Атлант-Н».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.05.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 21.06.2010 р.

В судове засідання 21.06.2010 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.06.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Місце знаходження відповідача за адресою: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 12, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №6022148 від 28.05.2010 р.

Також, судом додатково було направлено ухвали суду на адресу відповідача: 01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 43, що підтверджується відмітками на зворотній стороні ухвал суду.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, а також враховуючи, що дане засідання є четвертим у справі, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та вирішує розглядати справу згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.

Судом в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке міститься в тексті позовної заяви відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 між ЗАТ СК «Мега-Поліс»та ЗАТ «СК «Континент»(після зміни назви ЗАТ «СК «Атлант-Н») було укладено договір №01/02.08.ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого предметом даного договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки сторін, що приймають участь в перестрахуванні (ретроцесії).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що на підставі цього договору сторони укладають конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожний конкретний договір перестрахування не залежить від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.

Сторонами на підставі Договору було укладено Ковер-ноти №2024-10 від 09.07.2008 р., №2138-10 від 30.07.2008 р., №2157-10 від 01.08.2008 р., №2206-10 від 06.08.2008 р., №2235-10 від 08.08.2008 р., №2345-10 від 21.08.2008 р., №2363-10 від 26.08.2008 р. та №2429-10 від 01.09.2008 р.

Відповідно п. 6.1 Договору перестрахувальник зобов’язаний сплатити перестраховику перестрахову премію (або його першу частину) протягом десяти банківських днів з моменту підписання конкретного договору перестрахування, якщо інший термін сплати не вказаний у ньому.

Позивачем на виконання умов Договору було сплачено відповідачу перестрахову премію за вказаними ковер-нотами у розмірі 8592,83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом. 13.3.1 Договору передбачено, що дострокове припинення дії конкретного договору допускається у будь-який час за згодою сторін.

Сторонами відповідно до умов Договору було укладено додаткові угоди до ковер-нотів від 01.10.2008 р. згідно яких, дію ковер-нотів припинено.

Згідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до п. 4.4.6 Договору при достроковому припиненні дії конкретного договору перестрахування перестраховик зобов’язаний погасити заборгованість перед перестрахувальником щодо повернення частини перестрахової премії і виплаті страхового відшкодування.

Пунктом 13.4 Договору передбачено, що при достроковому припиненні дії конкретного договору перестрахування сторони зобов’язані провести взаєморозрахунки і погасити взаємні заборгованості по такому конкретному договору перестрахування протягом десяти банківських днів з моменту припинення його дії в такому порядку:

- сторонами укладаються доповнення до конкретного договору перестрахування про його припинення та порядок проведення взаєморозрахунків;

- перестраховик погашає заборгованості перед перестрахувальником по виплаті своєї частини страхового відшкодування, якщо така заборгованість має місце, а також повертає перестрахувальнику частину отриманої перестрахової премії за час, що залишився до закінчення терміну дії конкретного договору перестрахування, розраховану про-рата, з вирахуванням зроблених виплат страхового відшкодування;

- перестрахувальник сплачує перестраховику премію за час фактичної дії конкретного договору перестрахування, розраховану про-рата, якщо така перестрахова премія не була сплачена до моменту припинення дії цього конкретного договору перестрахування.

Згідно додаткової угоди до ковер-ноту №2024-10 від 09.07.2008 р. сума перестрахової премії що підлягає поверненню перестрахувальнику становить 910,94 грн., додаткової угоди до ковер-ноту №2138-10 від 30.07.2008 р. - 795,21 грн., додаткової угоди до ковер-ноту №2157-10 від 01.08.2008 р.- 839,51 грн., додаткової угоди до ковер-ноту №2206-10 від 06.08.2008 р. –891,73 грн., додаткової угоди до ковер-ноту №2235-10 від 08.08.2008 р. –822,80 грн., додаткової угоди до ковер-ноту №2345-10 від 21.08.2008 р. –1092,68 грн., додаткової угоди до ковер-ноту №2363-10 від 26.08.2008 р. –1076,45 грн. та додаткової угоди до ковер-ноту №2429-10 від 01.09.2008 р. –792,46 грн.

Таким чином, сторони погодили наслідки розірвання ковер-нотів, а саме: повернення перестрахувальнику частини отриманої перестрахової премії.

Загальна сума перестрахової премії, що підлягає поверненню перестрахувальнику становить 7221,78 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони відповідно до п. 13.4 Договору зобов’язані провести взаєморозрахунки і погасити взаємні заборгованості по такому конкретному договору перестрахування протягом десяти банківських днів з моменту припинення його дії.

В порушення наведеної норми відповідач у встановлені строки не виконав свого зобов’язання з повернення частки перестрахової премії, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 7221,78 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість ЗАТ «СК «Атлант-Н»перед ЗАТ СК «Мега-Поліс»у розмірі 7221,78грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Мега-Поліс»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Атлант-Н»(04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 12; ідентифікаційний код 32828854) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Мега-Поліс»(01023, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 28; ідентифікаційний код 30860173) заборгованість у розмірі 7 221 (сім тисяч двісті двадцять одна) грн., 78 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко