Рішення № 10135864, 29.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/8429.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістик Сервіс»

До Фізичної особи - підприємця Комовци Павла Павловича

Про           стягнення 4732,00 грн.

                              Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Клименко В.Л. –директор;

Від відповідача Гурська С.В. –представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 4732,00 грн. штрафу за порушення умов договору № 2573 від 26.10.2009, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 було порушено провадження у справі № 47/84, розгляд справи було призначено на 18.02.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2010 розгляд справи було відкладено на 16.03.2010, а ухвалою від 16.03.2010 –до 01.04.2010, а ухвалою від 01.04.2010 –до 29.04.2010.

В судовому засіданні 29.04.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що між сторонами була погоджена заявка на перевезення вантажів № 1769 та № 1491 від 26.10.2009, згідно умов якої відповідач мав надати автомобіль під завантаження 27.10.2009, але автомобіль прибув під завантаження 30.10.2009, але дізнавшись, що через запізнення завантаження відбудеться 02.11.2009, водій відповідача поїхав з місця завантаження, мотивуючи це необхідністю своєчасної доставки інших вантажів що знаходились в автомобілі. Таким чином, автомобіль відповідача запізнився за завантаження на 3 доби, після чого відповідач взагалі відмовився від виконання підтверджених заявок, а тому на підставі п. 4.2.1.б договору транспортного експедирування № 2573 від 26.10.2009 позивач простив суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 100 євро за відмову від виконання заявки та за 3 доби запізнення штраф за кожну добу простою в розмірі 300 євро, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 4732,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.04.2010 проти заявлених вимог заперечував. Просив суд у позові відмовити. відповідач у письмовому відзиві на позов в обґрунтування заперечень посилався на те, що договір транспортного експедирування № 2573 від 26.10.2009 є неукладеним, відповідач повідомив позивача у телефонному режимі про неможливість подати автомобіль під завантаження 27.10.2009.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2009 між позивачем –ТОВ «Інтер Логістик Сервіс», як експедитором, та відповідачем –ФОП Комовци П.П., як перевізником, було укладено договір № 2573 (далі- договір № 2573 від 26.10.2009), відповідно до умов якого предметом даного договору є доручення, яке надається перевізником експедитору на виконання агентських послуг по організації перевезення вантажів з залученням автотранспорту перевізника, у зв’язку з чим експедитор буде замовляти транспорт перевізника і проводити з ним від свого імені усі необхідні розрахунки, а перевізник –надавати автомобілі т здійснювати перевезення у міжнародному та міжміському сполученні у відповідності з даним договором та підписаною сторонами заявкою, яка визначає умови виконання кожного перевезення і яка є невід’ємною частиною даного договору (п.1.1), заявка має безумовний пріоритет по відношенню до договору (п. 2.4), перевізник зобов’язався забезпечити подачу під завантаження у вказаний замовником пункт призначення справний та укомплектований пакетом документів автомобіль (п. 3.11), за неподачу автомобіля під завантаження після підтвердження заявки або за відмову (до чи після завантаження) від виконання підтвердженої заявки, перевізник виплачує експедитору штраф в розмірі 100 євро при перевезенні до/з інших країн (п. 4.2.1.б).

Відповідно до погодженої сторонами заявки № 1769, позивач просив надати транспорт для перевезення вантажу за маршрутом м.Яблонец-над-Нисой (Чехія) –м.Київ (Україна), дата завантаження –27.10.2009 о 09:00, а додатковими умовами заявки було погоджено, що при погодженні оплати розуміється, що завантаження автомобіля та митне оформлення, а також митне очищення та вивантаження проводиться на протязі 1 робочого дня з моменту прибуття на завантаження та 2-х робочих днів з моменту прибуття на термінал для митного очищення.

Позивачем для долучення до матеріалів справи додано лист відповідача б/н та без дати, який адресовано позивачу, в якому відповідач зазначав про те, що 30.10.2009 а/м АА3211СІ/АА0585ХТ прибув на завантаження в м.Яблонец-над-Нисой (Чехія). Водію було повідомлено про те, що завантаження буде проведено 31.10.2009. 31.10.2009 водію було повідомлено про те, що на складі фірми-відправника було вказано, що завантаження буде проведено 02.11.2009. У зв’язку з тим, що в автомобілі знаходились інші вантажі та по ним були встановлені строки доставки, автомобіль не міг стояти до 02.11.2009 та була вимушена виїжджати в Україну.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

          Стаття 931 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

          Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

          Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Стаття 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV передбачає відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що на підставі укладеного між сторонами договору № 2573 від 26.10.2009, між позивачем та відповідачем було погоджено заявку № 1769, позивач просив відповідача надати транспорт для перевезення вантажу за маршрутом м.Яблонец-над-Нисой (Чехія) –м.Київ (Україна), дата завантаження –27.10.2009 о 09:00.

Але оскільки відповідачем не було виконано у обумовлений заявкою № 1769 строк подачу автотранспорту для здійснення перевезення вантажу за маршрутом м.Яблонец-над-Нисой (Чехія) –м.Київ (Україна), оскільки автотранспорт було подано під завантаження не 27.04.2009, а лише 30.10.2009, про що зокрема зазначав відповідач у своєму листі позивачу б/н та без дати, тобто з простроченням подачі на 3 дні, що згідно п. 4.2.1.б договору № 2573 від 26.10.2009 та ст. 611 Цивільного кодексу України є підставою для господарсько-правової відповідальності відповідача у вигляді штрафу.

При визначенні розміру штрафу суд виходив з того, що по-перше, згідно статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, тобто штрафом є одноразовий платіж; по-друге, п. 4.2.1.б договору № 2573 від 26.10.2009 сторонами погоджено, що відповідач виплачує штраф в розмірі 100 євро у випадку неподачі автомобіля під завантаження після підтвердження заявки або за відмову (до чи після завантаження) від виконання підтвердженої заявки, при перевезенні до/з інших країн, тобто даним пунктом встановлено альтернативність вибору позивача за що саме він стягує штраф, але умовами договору не встановлено право позивача стягувати штраф і за неподачу автомобіля і за відмову від виконання заявки, а також не встановлено і умову, що штраф стягується за кількість днів простроченого завантаження.

До того ж, позивачем не доведено належними доказами відмова відповідача від договору № 2573 від 26.10.2009, оскільки відмова від договору має бути вчинена у той же спосіб, що і основний договір, тобто у письмовому вигляді, і наслідком відмови є припинення правовідносин сторін за договором за їх взаємною згодою або у порядку, визначеному статтею 188 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за неподачу відповідачем автомобіля під завантаження після підтвердження заявки № 1769, але вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 100 євро, який згідно статті 55 Господарського процесуального кодексу України перераховується судом по курсу НБУ з розрахунку 1179,4463 грн. за 100 євро (загальновідома інформація), що діяв на момент звернення позивача з позовом, а саме станом на 10.12.2009 (згідно штампу Укрпошти на конверті, в якому позивач направив відповідні матеріали до суду).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 1179,45 грн. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця Комовци Павла Павловича (код 2532817410, місцезнаходження: 03022 м.Київ, проспект Жуковського, 10, кв. 49) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Логістик Сервіс»(код ЄДРПОУ 32915150, місцезнаходження: 04074 м.Київ, вул. Автозаводська, 2) штраф за неподачу відповідачем автомобіля під завантаження в розмірі 1 179 (одна тисяча сто сімдесят дев’ять) грн. 45 коп., а також витрат по сплаті державного мита 11 (одинадцять) грн. 79 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –58 (п’ятдесят вісім) грн. 82 коп. В іншій частині позову –відмовити.

          3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           С.Р. Станік

Дата підписання рішення –25.06.2010