Рішення № 10135857, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/26414.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вертикаль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Реконструкція»

про стягнення 73 029,90 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Горобець І.А. відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Вертикаль»(надалі –ТОВ «Компанія Вертикаль») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Реконструкція»(надалі –ТОВ «Буд-Реконструкція») про стягнення 73029,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі товарно-транспортних та видаткових накладних здійснив поставку металопродукції на загальну суму 102671,57 грн. Відповідач в свою чергу за поставлений позивачем товар розрахувався не в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 72671,57 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 358,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2010 р. у зв’язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено до 14.06.2010 р.

В судове засідання 14.06.2010 р. представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду від 30.04.2010 р. виконав, надав докази часткового погашення відповідачем заборгованості у розмірі 40000,00 грн. та вказав, що заборгованість відповідача становить 32671,57 грн.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 14.06.2010 р. не з’явився, вимог ухвали суду від 30.04.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б на яку було відправлено ухвали суду від 30.04.2010 р. та 25.05.2010 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №939936 від 14.05.2010 р.

Також судом було додатково відправлено ухвали суду від 30.04.2010 р. та 25.05.2010 р. на адресу відповідача (02093, м. Київ, пер. Поліський, 7/1 кв. 51).

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Судом в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке міститься в тексті позовної заяви відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Компанія Вертикаль»у період з 24.11.2008 р. по 19.11.2009 р. на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних поставило, а ТОВ «Буд-Реконструкція»прийняло металопродукцію на загальну суму 102671,57 грн., що підтверджується видатковими накладними №0-04020 від 24.11.2008 р., №0-04121 від 10.12.2008 р., №0-508 від 14.04.2009 р., №0-835 від 17.06.2009 р., №0-901 від 02.07.2009 р., №0-1399 від 01.10.2009 р., № 0-1417 від 06.10.2009 р., №0-1428 від 07.10.2009 р. та №0-1671 від 19.11.2009 р., а також складеними до них товарно-транспортними накладними.

Видаткові та товарно-транспортні накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача та представників ТОВ «Буд-Реконструкція», які діяли на підставі доданих до накладних довіреностей.

Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено правочин купівлі –продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України – купівля –продаж.

Спір у справі виник у зв’язку з заборгованістю по оплаті металопродукції на суму 72671,57грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар на загальну суму 102671,57грн., що підтверджується вказаними накладними. Від імені відповідача продукцію отримував Ткачук В.В., що діяв на підставі довіреностей №А 130409-1 від 13.04.2009 р., №ЯПП 519039 від 17.06.2009 р. та №77/11 від 19.11.2009 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов’язання, оскільки накладні, якими оформлено правочин, не містить строку виконання грошового зобов’язання.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свого обов’язку з оплати поставленої продукції належним чином не виконав у зв’язку із чим 06.02.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №22 з вимогою сплатити заборгованість за поставлену металопродукцію. Претензія за адресою 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б отримана відповідачем 09.02.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1653251, а за адресою 02093, м. Київ, пер. Поліський, 7/1 кв. 51 –08.02.2010 р. підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №1653286.

Відповідач відповіді на претензію не надав, але здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.

Отже, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 72671,57 грн.

Під час розгляду справи позивачем було надано докази часткового погашення заборгованості, а саме банківські виписки з особового рахунку та довідку про стан заборгованості станом на 14.06.2010 р., якими підтверджується оплата вартості металопродукції поставленої за видатковими та товарно-транспортними накладними у розмірі 40000,00 грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 40000,00грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Отже, станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену металопродукцію становить 32671,57 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який складений станом на 14.06.2010 р.

Доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 32671,57 грн. суду не надано.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 32671,57 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 358,38 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 358,38 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Буд-Реконструкція»на користь ТОВ «Компанія Вертикаль»заборгованості у розмірі 32671,57 грн. та 3% річних у розмірі 358,38 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»зайво сплачене за платіжним дорученням №1306 від 16.04.2010 р. державне мито в сумі 310,49 грн. повертається позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вертикаль»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Реконструкція»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б; ідентифікаційний код 32590540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вертикаль»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1; ідентифікаційний код 32919911) заборгованість у розмірі 32671 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 358 (триста п’ятдесят вісім) грн. 38 коп., державне мито у розмірі 730 (сімсот тридцять) грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 40000,00 грн. припинити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Вертикаль»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1; ідентифікаційний код 32919911) з Державного бюджету України 310 (триста десять) грн. 49 коп. зайво сплаченого державного мита за подачу позовної заяви сплаченого згідно платіжного доручення №1306 від 16.04.2010 р., яке знаходиться в матеріалах справи. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 21.06.2010 р.