Рішення № 10135849, 25.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/23025.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч ел бі юкрейн"

до           Відкритого акціонерного товариства "Український зональний науково-

дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" –ВАТ "Київ ЗНДІЕП"

про           стягнення 407 856,78 грн.

та

За зустрічним

позовом           Відкритого акціонерного товариства "Український зональний науково-

дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" –ВАТ "Київ ЗНДІЕП"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч ел бі юкрейн"

про                    визнання недійсними додаткової угоди та актів виконаних робіт

Суддя Демченко Т.С.

Представники сторін за первісним позовом:

від позивача           Павлюх З.А., довіреність б/н від 01.06.2009 р.

від відповідача           Носенко Т.С.. довіреність б/н від 06.04.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч ел бі юкрейн" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київ ЗНДІЕП" про стягнення 300 000,00 грн. основного боргу та 23 257,80 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті аудиторських послуг, наданих позивачем за договором № 348 від 20.11.2008 р.

Ухвалою суду від 19.06.2009 р. порушено провадження у справі № 54/230, розгляд справи призначено на 17.07.2009 р.

У поданому відзиві на позов відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не виконав взяті на себе за договором зобов’язання у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.07.2009 р. представниками сторін подано спільне клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

У судовому засіданні 17.07.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 16.09.2009 р.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів ухвалою суду від 16.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 21.10.2009 р.

13.10.2009 р. ВАТ "КиївЗДНІЕП" подало зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч ел бі юкрейн" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 20.02.2009 р. до договору про надання аудиторських послуг № 348 від 20.11.2009 р. та актів виконаних робіт (наданих послуг) за цим договором.

Вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що додаткова угода та акти виконаних робіт (наданих послуг) від імені відповідача за зустрічним позовом підписані неповноважними особами.

Ухвалою суду від 16.10.2009 р. зустрічна позовна заява прийнята до розгляду.

19.10.2009 р. через відділ діловодства суду позивач за зустрічним позовом подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

У поданому відзиві на зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом заперечив проти заявлених вимог, посилаючись на їх безпідставність.

У судовому засіданні 21.10.2009 р. оголошувалась перерва до 25.11.2009 р.

Розглянувши у судовому засіданні 25.11.2009 р. по суті клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд відмовив у його задоволенні.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, ухвалою суду від 25.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 15.01.2010 р.

З огляду на перебування судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 15.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 15.02.2010 р. розгляд справи призначено на 24.02.2010 р.

15.01.2010 р. через відділ діловодства суду позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог, якою позивач за первісним позовом збільшив позовні вимоги на 84 598,98 грн. і просив стягнути з відповідача 300 000,00 грн. основного боргу, 64 362,60 грн. пені, 24 735,48 грн. інфляційних втрат, 8 758,70 грн. процентів річних та 10 000,00 грн. витрат на юридичні послуги. Нова ціна позову згідно з розрахунком позивача становить 407 856,78 грн.

У судовому засіданні 24.02.2010 р. заява прийнята судом до розгляду.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 24.02.2010 р. представника позивача за первісним позовом, розгляд справи відкладено на 30.04.2010 р.

У судовому засіданні 30.04.2010 р. представником позивача за зустрічним позовом подано уточнення позовних вимог, в якому позивач просить суд визнати недійсними договір № 348 від 20.11.2008 р. про надання аудиторських послуг, додаткову угоду № 1 до нього та акти виконаних робіт, наданих послуг №№ ОУ-0000026 від 04.02.2009 р., ОУ-0000045 від 10.03.2009 р., ОУ-0000069 від 01.04.2009 р., обґрунтовуючи це тим, що на момент укладення договору наказом № 509 від 13.11.2008 р. Міністерства регіонального розвитку та будівництва України було обмежено повноваження керівництва. Заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 30.04.2010 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 21.05.2010 р.

12.05.2010 р. відповідачем за первісним позовом подано клопотання про залучення до участі у справі Міністерство регіонального розвитку та будівництва України як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

Розглянувши по суті клопотання відповідача про залучення третьої особи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки відповідачем не вказано, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, та не зазначено, яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов’язки третьої особи щодо однієї з сторін.

У судовому засіданні 21.05.2010 р. позивач за зустрічним позовом подав додаткові пояснення, в яких як на підставу недійсності договору посилається на підписання його з боку позивача за зустрічним позовом неповноважною особою. В обґрунтування зазначеного позивач за зустрічним позовом зазначає, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.102008 р. було поновлено з 03.07.2008 р. на посаді голови правління ВАТ "КиївЗНДІЕП" Шахнову В.М., про що 30.01.2009 р. Мінрегіонбуд видало наказ № 25 ОС. Вказаним наказом був звільнений з посади Голови Правління Шевельов В.Б.

Ухвалою суду від 21.05.2010 р. розгляд справи відкладено на 16.06.2010 р.

У судовому засіданні 16.06.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 25.06.2010 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч ел бі юкрейн" та Відкритим акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" –ВАТ "Київ ЗНДІЕП" було укладено договір № 348 про надання аудиторських послуг, за умовами якого позивач за первісним позовом за дорученням відповідача прийняв на себе зобов’язання по наданню узгоджених аудиторських послуг у формі відновлення бухгалтерського та податкового обліку на програмному забезпеченні відповідача за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2008 р. та відповідно до додатку № 1 до договору.

Строк для надання послуг за договором встановлювався з 01.12.2008 р. по 28.02.2009 р. (п. 5.1. договору).

20.02.2009 р. між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, якою змінено п. 5.1. договору і встановлено нові строки надання послуг: з 01.12.2008 р. по 31.03.2009 р.

Відповідно до п. 6.1. договору за надані аудиторські послуги відповідач зобов’язався щомісяця сплачувати винагороду у розмірі 120000,00 грн. Згідно з п. 6.2. договору авансовий платіж складає 100% від загальної вартості послуг та сплачується протягом 3 днів з моменту підписання договору; в наступному винагорода щомісячно сплачується не пізніше п’ятого числа кожного поточного місяця.

Порядок прийому-передачі послуг визначений статтею 4 договору, положеннями якої передбачено, що після надання послуг, передбачених договором, виконавець (позивач) надає замовнику (відповідачу) акт виконаних робіт, наданих послуг, щомісячний звіт про виконані роботи. У триденний строк з моменту одержання документів замовник (відповідач) зобов’язаний прийняти надані послуги і надати виконавцю (позивачу) підписаний акт виконаних робіт, наданих послуг. Якщо надані послуги не відповідають умовам цього договору, замовник зобов’язаний у триденний строк після одержання вищевказаних документів надати виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг (п. 4.3. договору).

У разі відсутності мотивованих зауважень з боку замовника послуги вважаються прийнятими замовником і такими, що відповідають умовам договору (п. 4.4. договору).

Згідно зі ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

04.02.2009 р. сторонами був підписаний акт виконаних робіт № ОУ-0000026 на суму 120000,00 грн., яким підтверджується надання аудиторських послуг за січень 2009 р. Послуги за вказаним актом прийняті відповідачем без будь-яких зауважень.

Згідно з актами прийому-передачі документів від 11.03.2009 р., 24.04.2009 р. та 28.04.2009 р. позивач передав відповідачу акт виконаних робіт № УО-0000045 від 10.03.2009 р. (про надання послуг за лютий 2009 р.), № УО-0000069 від 01.04.2009 р. (про надання послуг за березень 2009 р.) та звіт про результати відновлення бухгалтерського та податкового обліку, а також анотовані звіти за лютий-березень 2009 р. Проте, зазначені акти виконаних робіт не були підписані відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково оплатив аудиторські послуги за договором в загальній сумі 180000,00 грн., а саме: повністю сплатив авансовий платіж у сумі 120000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1788 від 28.11.2008 р., та частково оплатив акт № ОУ-0000026 у сумі 60000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 344 від 01.04.2009 р. Таким чином, неоплаченими залишилися послуги на суму 300 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору у випадку, якщо в зазначені у п. 4.2 –4.3. строки замовник не надасть виконавцю передбачені ними документи, надані послуги вважаються прийнятими і такими, що відповідають умовам договору.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на ненадання позивачем в повному обсязі послуг щодо відновлення бухгалтерського та податкового обліку відхиляються судом, виходячи з наступного.

Як передбачено п. 4.3. договору, у випадку невідповідності наданих послуг умовам договору, відповідач зобов’язаний у триденний строк після одержання вищевказаних документів надати виконавцю мотивовану відмову від прийняття послуг.

З урахуванням положень п. 4.4. договору підставою для відмови від прийняття наданих послуг та підтвердженням їх неналежної якості є документ, що містить мотивовану відмову від їх прийняття.

На підтвердження надсилання позивачеві за первісним позовом мотивованої відмови від прийняття послуг відповідач надав листи за вих. № 21-381 від 13.03.2009 р. та № 21-610 від 27.04.2009 р., а на підтвердження їх відправлення позивачу –списки простих листів від 13.03.2009 р. та 27.04.2009 р.

Згідно з п.п. 2, 68 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., підтвердженням надання послуг поштового зв’язку є розрахунковий документ, яким є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), який видається, зокрема, при прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Таким чином, належним доказом відправлення позивачеві вказаних документів має бути документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Однак на вимогу суду (ухвала від 21.05.2010 р.) позивачем не надано розрахункового документу на підтвердження відправлення позивачу листів з відмовою у прийнятті послуг, а також не надано оригіналів списків відправлень, на які посилається відповідач.

Не приймаються судом як належні докази щодо неповноти надання послуг позивачем довідка про невідновлення у повному обсязі та часткове відновлення бухгалтерського обліку, що додана позивачем до відзиву на первісний позов, оскільки вказана довідка не містить дати її складання, а також протокол № 6 від 17.02.2009 р., оскільки він не містить жодних послань невідповідність наданих послуг умовам договору, а лише містить пропозиції щодо корегування суми договору у випадку неможливості надання певних послуг. Суд відмічає, що сторонами не укладались додаткові угоди про зменшення ціни послуг, а підписаний відповідачем акт № ОУ-0000026 від 04.02.2009 р. підтверджує згоду відповідача з обсягом і якістю наданих послуг та виконаних робіт за січень 2009 р.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. договору за прострочення перерахування коштів відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період за який нараховувалась пеня, від загальної вартості договору за кожний день невиконання.

Згідно із заявою про збільшення позовних вимог та на підставі п. 8.2. договору позивач просить стягнути з відповідача 64362,60 грн. пені за період з 06.01.2009 р. по 12.01.2010 р.

Як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду розмір пені становить 38 469,05 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

12000006.01.2009 - 15.02.20094112.0000 %3235.07

16.02.2009 - 02.04.20094612.0000 %3629.59

6000003.04.2009 - 14.06.20097312.0000 %2880.00

15.06.2009 - 06.07.20092211.0000 %795.62

12000006.02.2009 - 15.02.20091012.0000 %789.04

16.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %9389.59

15.06.2009 - 06.08.20095311.0000 %3833.42

12000006.03.2009 - 14.06.200910112.0000 %7969.32

15.06.2009 - 11.08.20095811.0000 %4195.07

12.08.2009 - 06.09.20092610.2500 %1752.33

38 469,05

За таких обставин позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 38 469,05 грн. за розрахунком суду.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 24735,48 грн. станом на грудень 2009 р. та проценти річних у сумі 8758,70 грн. станом на 30.12.2009 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду розмір процентів річних становить 8 418,08 грн., а інфляційних втрат –30 600,00 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)К-ть днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

06.01.2009 - 02.04.2009120000873 %858.081.0597080.00

03.04.2009 - 31.12.2009600002733 %1346.301.0603600.00

06.02.2009 - 31.12.20091200003293 %3244.931.09110920.00

06.03.2009 - 31.12.20091200003013 %2968.771.0759000.00

8 418,0830600,00

Оскільки в силу вимог ст. 83 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 24 735,48 грн. за розрахунком позивача.

Позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 8 418,08 грн. згідно з розрахунком суду.

Позивачем за первісним позовом також заявлені позовні вимоги про стягнення 10 000,00 грн. збитків у вигляді понесених витрат на оплату юридичних послуг.

Збитками відповідно до ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

За загальним правилом, підставами та необхідними умовами цивільно-правової відповідальності є протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов’язання, наявність збитків, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та завданими збитками та вина боржника.

Витрати на оплату правової допомоги не мають для позивача обов’язкового характеру і не є необхідною умовою для реалізації права на звернення до суду за захистом своїх прав. Крім того, суд не вбачає прямого причинно-наслідкового зв’язку між порушенням відповідачем зобов’язання та понесеними позивачем витратами на оплату правової допомоги, у зв’язку з чим у задоволенні вимог про стягнення збитків належить відмовити.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 371 622,61 грн.

Зустрічний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч ел бі юкрейн" та Відкритим акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інституту по цивільному будівництву" –ВАТ "Київ ЗНДІЕП" було укладено Договір № 348 про надання аудиторських послуг, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання по наданню узгоджених аудиторських послуг у формі відновлення бухгалтерського та податкового обліку на програмному забезпеченні відповідача за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2008 р.

20.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч ел бі юкрейн" та Відкритим акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інституту по цивільному будівництву" –ВАТ "Київ ЗНДІЕП" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 348 від 20.11.2008 р., відповідно до якої змінено строки надання послуг на період з 01.12.2008 р. по 31.03.2009 р.

Пунктом 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з п. 3 ст. 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до протоколу № 4 загальних зборів ТОВ "Ейч ел бі юкрейн" від 23.01.2008 р., що міститься у матеріалах справи, на посаду Генерального директора позивача було призначено Бондаря В.П., який відповідно до п.п. 4.1., 4.4. Статуту ТОВ "Ейч ел бі юкрейн" може діяти від імені товариства без довіреності.

Договір № 348 про надання аудиторських послуг від 20.11.2008 р. та Додаткову угоду № 1 від 20.02.2009 р. до договору було підписано Генеральним директором ТОВ "Ейч ел бі юкрейн" Бондарем В.П. та скріплено печаткою товариства. При цьому факт підписання договору повноважною особою відповідачем за зустрічним позовом не заперечується.

Посилання позивача за зустрічним позовом також на те, що оспорюваний договір та додаткова угода укладені всупереч законодавству та наказу № 509 від 13.11.2008 р. Міністерства регіонального розвитку та будівництва України відхиляються судом, оскільки згідно із зазначеним наказом керівникам підприємств, установ та організацій, віднесених до сфери управління Мінрегіонбуду з 14.11.2008 р. заборонено використання коштів на оплату консалтингових та аудиторських послуг, представницьких заходів та для надання благодійної, спонсорської та іншої допомоги, а не на укладення договорів про надання аудиторських послуг.

Заборона позивачу за зустрічними позовом використовувати кошти на оплату послуг не є тотожною з відсутністю у керівника підприємства повноважень на підписання відповідного договору. Крім цього, позивач за зустрічним позовом не надав доказів того, що зміст вищезазначеного наказу був доведений ним до відома відповідача за зустрічним позовом, або доказів того, що відповідач був обізнаний із зазначеним наказом.

Як передбачено ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Необґрунтованими також є посилання позивача за зустрічним позовом на те, що договір та додаткова угода до нього підписані Головою правління Шевельовим В.Б. та в.о. Голови правління Стецьківим Р.В., які не мали відповідних повноважень на їх підписання, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 417 "ОС" від 03.07.2008 р. про поновлення на посаді Голови правління ВАТ "КиївЗНДІЕП" Шевельова В.Б. та № 30 "ОС" від 02.02.2009 р. про призначення Стецьківа Р.В. виконуючим обов’язки Голови правління ВАТ "КиївЗНДІЕП".

Зустрічні позовні вимоги про визнання недійсними актів виконаних робіт, наданих послуг за №№ ОУ-0000026 від 04.02.2009 р., ОУ-0000045 від 10.03.2009 р. та ОУ-0000069 від 01.04.2009 р. не підлягають задоволенню з таких підстав.

Частина 1 статті 16 ЦК України передбачає право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як передбачено ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Оспорювані позивачем за зустрічним позовом акти виконаних робіт, наданих послуг є окремим документом певної форми, складеним сторонами спору, які не породжують виникнення, зміну або припинення цивільних прав чи обов’язків, а є тільки технічною фіксацією виконання відповідного договору.

Як зазначено в Узагальненні Верховного Суду України "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними", за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Вбачається, що до таких документів слід відносити, наприклад, акти приймання-передачі.

За таких обставин, відсутні підстави для визнання недійсними актів виконаних робіт, наданих послуг за №№ ОУ-0000026 від 04.02.2009 р., ОУ-0000045 від 10.03.2009 р. та ОУ-0000069 від 01.04.2009 р.

Виходячи із вищевикладеного, зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на часткове задоволення первісного позову, витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати за зустрічним позовом повністю покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інституту по цивільному будівництву" –ВАТ "КиївЗНДІЕП" (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 01422826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч ел бі юкрейн" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-Б, офіс 301, ідентифікаційний код 23731031) 300 000 (триста тисяч) гривень 00 коп. основного боргу, 38 469 (тридцять вісім тисяч чотириста шістдесят дев’ять) гривень 05 коп. пені, 8 418 (вісім тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 08 коп. процентів річних, 24 735 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять п’ять) гривень 48 коп. інфляційних втрат, 3 716 (три тисячі сімсот шістнадцять) гривень 22 коп. державного мита та 284 (двісті вісімдесят чотири) гривні 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у первісному позові відмовити.

4.          У зустрічному позові відмовити повністю.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко