Рішення № 10134371, 31.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/10931.05.10 За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

До відповідача          Приватного підприємства «Ратмир-Соло»

Про                              стягнення 1149,78 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача                    Кіяніцина О.С. (за дов.)                     

Від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії з позовом до приватного підприємства «Свічколап трейдінг»про стягнення 1149,78 грн. заборгованості за договором № 1128100512 від 01.09.2005 р. про надання телекомунікаційних послуг, а саме: 1079,28 грн. основного боргу за отримані телекомунікаційні послуги, 16,69 грн. інфляційних нарахувань, 7,17 грн. трьох процентів річних та 46,64 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.03.2010 р..

22.03.2010 р. судове засідання не відбулося у зв’язку з хворобою судді Удалової О.Г. Розгляд справи було призначено на 14.04.2010 р..

У вказане засідання представник відповідача не з’явився.

Позивачем надано довідку Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві, у якій зазначено, що приватне підприємство «Свічколап Трейдінг»було перейменовано на приватне підприємство «Адонатєп», яке, у свою чергу, перейменовано у приватне підприємство «Ратмир-Соло», місцезнаходженням якого є: 03049, м. Київ, вул. Курська,10.

Суд здійснив заміну відповідача на підставі ст. 25 ГПК України, відклавши розгляд справи та направивши ухвалу за новою адресою.

У судове засідання 28.04.2010 р. позивач подав заяву, у якій просить стягнути 7,17 грн. трьох процентів річних, 16,69 грн. інфляційних, 46,64 грн. пені, а також припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв’язку з його сплатою.

Приватне підприємство «Ратмир-Соло»представника до суду не направило, передавши письмову заяву, у якій позовні вимоги відхилило, а також зазначило, що не має відношення до приватного підприємства «Свічколап Трейдінг».

Суд відклав розгляд справи на 19.05.2010 р., витребувавши додаткові докази.

Строк вирішення спору було продовжено ухвалою в.о. голови Господарського суду міста Києва за заявою судді.

Відповідач до суду не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Вимоги ухвали суду сторонами не виконано.

Суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2010 р. розгляд справи було відкладено на 31.05.2010 р..

До суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, складений станом на 27.05.2010 р., з якого вбачається, що приватне підприємство «Ратмир-Соло»є правонаступником приватного підприємства «Свічколап Трейдінг».

У судовому засіданні 31.05.2010 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 1079,28 грн., у зв’язку з погашенням останнього в добровільному порядку.

Відповідач у судове засідання повноважного представника не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідача належним чином повідомлений судом.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.05.2009 р. між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(підприємством зв’язку) та приватним підприємством «Свічколап трейдінг», правонаступником якого є відповідач (споживачем) було укладено договір № 1128100512 про надання телекомунікаційних послуг (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) підприємство зв’язку надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно з п. 4.1 Договору послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом 4.4 Договору підприємство зв’язку відповідно до нормативних документів приймає від споживача оплату телекомунікаційних послуг або доручає провадити приймання оплати іншим організаціям та установам (відділенням зв’язку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені відповідні договори.

Відповідно до п. 4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання телекомунікаційних послуг проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6 Договору).

Відповідач належним чином умови Договору не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 1079,28 грн. за період з квітня 2009 року по листопад 2009 року.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

          Як встановлено судом, 21.04.2010 р. (під час розгляду справи) було сплачено суму основного боргу у розмірі 1079,28 грн., що підтверджується відомістю про оплату.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням того, що відповідач самостійно перерахував кошти в сумі 1079,28 грн. в рахунок сплати боргу за надані послуги, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 1079,28 грн. за надані послуги підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох проценті річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 7,17 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 16,69 грн. ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 16,69 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки оплати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, з нього на підставі п. 5.8 Договору підлягає стягненню пеня в сумі 46,64 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази подані позивачем, відповідачем не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та трьох процентів річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Ратмир-Соло»(03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код 32420973) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, рахунок 26000402028729 у КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код 01189910) 16,69 грн. інфляційних, 46,64 грн. пені, 7,17 грн. трьох процентів річних, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1079,28 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Суддя О.Г. Удалова

          Рішення підписано 24.06.2010 р.