Вирок № 10132243, 09.04.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Кримінальна справа № 1-482/2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2010 року

Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Костюк У. А.

за участю прокурора Шумей Н. З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Богданівка Підволочиського району Тернопільської області, українку, громадянку України, з середньою освітою, одружену, непрацюючу, жительку АДРЕСА_1, раніше не судиму ,

за ч. 3 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_2, перебуваючи в квітні 2008 року на «Центральному ринку» м. Тернополя, випадково зустріла незнайомого їй та невстановленого слідством особу, яка запропонувала їй придбати за 50 гривень підроблене пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду у громадському транспорті. Погодившись на це і, усвідомлюючи незаконність своїх дій, підсудна ОСОБА_2 з метою отримання підробленого пенсійного посвідчення, для безкоштовного проїзду у громадському транспорті, передала невстановленій слідством особі своє фото, повідомила свої анкетні дані та домовилася про зустріч наступного дня. Підсудна ОСОБА_2, наступного дня, зустрілася з невстановленою слідством особою, яка передала її за 50 гривень, підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2-ої групи загальних захворювань, видане на ім'я ОСОБА_3, 1955 року народження, номер посвідчення «НОМЕР_1», видане «Підволочиським УПСП» в 2004 році, термін дії якого продовжено до 03.04.2010 р. Підроблене пенсійне посвідчення, підсудна ОСОБА_2, періодично використовувала для здійснення безкоштовних проїздів у приміському електропоїзді № 6205, сполученням "Волочиськ - Тернопіль".

12 лютого 2010 року близько 11 год. 40 хв., при проїзді в електропоїзді № 6205, сполученням "Волочиськ - Тернопіль", після зупиночного пункту «Супранівка», підсудна ОСОБА_2 предявила провідникові завідомо підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи, з метою безкоштовного проїзду від ст. Підволочиськ до зупиночного пункту «Богданівка». У провідника виникла підозра щодо дійсності пенсійного посвідчення, і підсудну ОСОБА_2 було доставлено до відділу міліції, де в неї було виявлено та вилучено пенсійне посвідчення інваліда 2-ої групи загальних захворювань, видане на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, номер посвідчення «НОМЕР_1», видане «Підволочиським УПСП» в 2004 році, термін дії якого продовжено до 03.04.2010 р., яке згідно висновку експерта №30/126 від 22 лютого 2010 року, проведеного в НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці, бланк пенсійного посвідчення, виготовлений не підприємством, яке здійснює виготовлення встановленої форми бланків пенсійних посвідчень, та відбитки печаток у пенсійному посвідченні залишені не діючою гербовою печаткою Управління ПСЗН при Підволочиській РДА.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю та суду пояснила, що вона у квітні 2008 року перебувала на «Центральному ринку» м. Тернополя, де випадково зустріла незнайомого їй чоловіка, який запропонував їй придбати за 50 гривень підроблене пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду у громадському транспорті, на що вона погодилася. Достовірно знаючи, що вона є не пенсіонером, вона з метою отримання підробленого пенсійного посвідчення, для безкоштовного проїзду у громадському транспорті, передала невідомому її чоловіку своє фото, повідомила свої анкетні дані та домовилася про зустріч наступного дня. Зустрівшись наступного дня з невідомим її чоловіком, який передав її за 50 гривень, підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2-ої групи загальних захворювань, видане на ім'я ОСОБА_3, 1955 року народження, видане «Підволочиським УПСП» в 2004 році, термін дії якого був до 03.04.2010 р. Підроблене пенсійне посвідчення, вона періодично використовувала для здійснення безкоштовних проїздів у приміському електропоїзді № 6205, сполученням "Волочиськ - Тернопіль". 12 лютого 2010 року близько 11 год. 40 хв., при проїзді в електропоїзді № 6205, сполученням "Волочиськ - Тернопіль", після зупиночного пункту «Супранівка», вона предявила провідникові завідомо підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2 групи, з метою безкоштовного проїзду від ст. Підволочиськ до зупиночного пункту «Богданівка». У провідника виникла підозра щодо дійсності пенсійного посвідчення, і її було доставлено до відділу міліції, де в неї було виявлено та вилучено підроблене пенсійне посвідчення. Претензій до працівників міліції не має. У вчиненому вона щиро розкаюється і просить її суворо не карати.

Крім визнання вини підсудна ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували її винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, суд згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, та вважає, що її дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документу.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, позитивну характеристику за місцем проживання, обставини, які помякшують та обтяжують покарання.

Суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає обставини, які помякшують покарання підсудній ОСОБА_2: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, визнання нею вини. Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд, приходить до переконання, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкцій ч.3 ст. 358 КК України у виді штрафу у доход держави.

Запобіжний захід підсудній ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Речовий доказ підроблене пенсійне посвідчення, інваліда ІІ групи, за №НОМЕР_1, виданого на прізвище ОСОБА_3, вилучене у ОСОБА_2, яке знаходиться в матеріалах кримінальної справи залишити в матеріалах кримінальної справи.

Судові витрати, що виникли у звязку із проведенням експертних досліджень речових доказів, суд вважає, слід стягнути з підсудної ОСОБА_2 у користь НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці за проведення експертизи №30/126 від 22.02.2010 р. в розмірі 912,71 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити їй за цією статтею покарання у виді штрафу у доход держави у розмірі 510,00 грн. (пятсот десять гривень 00 копійок).

Запобіжний захід, засудженій ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Речовий доказ підроблене пенсійне посвідчення, інваліда ІІ групи, за №НОМЕР_1, видане на прізвище ОСОБА_3, вилучене у ОСОБА_2, яке знаходиться в матеріалах кримінальної справи залишити в матеріалах кримінальної справи.

Стягнути із засудженої ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертизи №30/126 від 22.02.2010 р. в сумі 912,30 грн. (девятсот дванадцять гривень тридцять копійок), у користь НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці (МФО 825014, ЄДРПОУ 25576416, банк одержувача: ВУДКУ у Залізничному районі м. Львів, розрахунковий рахунок 31253272210394, “за проведення експертизи №30/126 від 22.02.2010 р.”), після набрання вироком законної сили.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий Вийванко О. М.