Рішення № 101321447, 18.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4265/21

Провадження № 2/522/5912/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

18 листопада 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Звонецької І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аспро» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ,звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, в якому просить усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У обґрунтуванні своїх вимог позивач зазначив, що 27.11.2020 між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено договір купівлі продажу, серія та номер 2390, виданий 27.11.2020 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., на підставі якого АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аспро» набуло права власності на нерухоме майно, а саме квартира за адресою АДРЕСА_1 .

Проте позивачу стало відомо про перебування вказаного майна під арештом на підставі Постанови про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 29582619, виданий 06.05.2012 року Першим Приморський відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції, по стягненню ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в розмірі 18782,98 грн.

Вказане обтяження унеможливлює реалізацію права власності позивача на майно. З цих підстав просить усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядженням майном АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аспро», шляхом звільнення з-під арешту квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 29582619, виданий 06.05.2012 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського МУЮ.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Відповідач сповіщався за адресою зазначеною в позовній заяві, однак рекомендоване повідомлення повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до відповідді наданої з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС в Одеській області, для встановлення місця реєстрації відповідача необхідна дата народження, яка відсутня в матеріалах справи.

У судове засідання призначене на 18 листопада 2021 року відповідача було сповіщенно шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване міце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст.280,281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач та його представник не заперечують проти заочного розгляду справи, а від відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі додаткової угоди до Кредитного договору № ОД24/01/2008/840-К/229, серія та номер 1, виданий 09.01.2008, видавник ВАТ КБ «Надра» Іпотекодавцем був зазначений: ОСОБА_1 , Іпотекодержателем: ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

27.11.2020 АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аспро» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2389, виданий 27.11.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., набуло право власності на квартиру, яка занаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аспро» є власником квартири, яка занаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору купівлі-продажу, серія та номер 2389, виданий 27.11.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зазначене нерухоме майно належить ОСОБА_1 . Право на продаж вказаного нерухомого майна будь-якій особі належить Іпотекодержателю (ТОВ "Довіра та гарантія) на підставі:

-Іпотечного Договору, посвідченого 09 січня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Безуля О.М. за реєстровим номером № 04, укладеного 09 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» та ОСОБА_1 , що містить іпотечне застереження;

-Договору № GL3N016222 про відступлення прав вимоги, посвідченого 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим номером № 577, укладеного 08 квітня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційним банком «Надра» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на час, коли власником квартири був ОСОБА_1 , на вказане майно накладено арешт на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 29582619, виданий 04.05.2012 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського МУЮ. Стягувач ПАТ КБ «Приват Банк», сума боргу 18782,98 грн.

Як вбачається з відповідді на адвокатський запит наданого Першим Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 01.07.2021 року № 30697 «заявник не являється стороною виконавочого провадження та/або представником сторони. На підставі вищезазначеного, повноваження на отримання інформаціїї по ВП № 29582619 відсутні».

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як роз`яснено п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нормами ст. 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Суд вважає можливим зняти арешт з майна позивача, так як власник майна відповідно до ст. 319, 321 Цивільного кодексу України в праві розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

За таких обставин, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, суд робить висновок, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.15,16,317, 319, 321,391 ЦК України,ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву за позовом Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аспро» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном– задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аспро», шляхом зняття арешту з майна, а саме: двокімнатної квартири, загальною площею 49,8 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного на підставі Постанови Першого Відділу державної виконавчої служби Одеського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 2958619 від 04.05.2012 року (номер запису про обтяження 12628238).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 24.11.2021 року..

Суддя А.В. Науменко

18.11.21